- •Фізіологія людини Навчальний посібник Полтава 2007
- •План вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Робота 1. Вивчення фізіологічних функцій у діяльному стані
- •Хід роботи
- •6. Коефіцієнт витривалості (формула Кваса).
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Практичне заняття 2 Тема. Фізіологія збудливих тканин. План вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •► Практична частина ◄
- •Робота 1. Дослідження фототропізмів у рослин
- •(Дослідження ролі світла як подразника)
- •Хід роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Еталон розв’язку задачі (№ 4)
- •Завдання для самостійного роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичні заняття 3-4 Тема. Фізіологічні особливості та закони функціонування м’язової та нервової тканини. План вивчення теми
- •Термінологічний словник ► Практична частина ◄ Робота 1. Визначення сили та витривалості м'язів людини
- •Хід роботи
- •Робота 2. Ергографія. Феномен «активного відпочинку» за і.М. Сєченовим
- •Хід роботи
- •Робота 3. Визначення фізичної працездатності людини
- •Хід роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •У несвіжих продуктах може міститися мікробний токсин ботулін. Його дія на міоневральні синапси подібна усуненню з них іонів кальцію. Чому таке отруєння може бути смертельним ?
- •Література
- •Практичні заняття 5-6 Тема. Загальна фізіологія цнс План вивчення теми
- •► Практична частина ◄ Робота 1. Спинномозкові рефлекси людини
- •Хід роботи
- •4. Дослідження рефлексу з триголового м'яза плеча.
- •Робота 2. Властивості рецепторів рухового апарату
- •Хід роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Тестові завдання
- •Література
- •Практичне заняття 7 Тема. Функції різних відділів цнс. Фізіологія вегетативної нервової системи. План вивчення теми
- •► Практична частина ◄ Робота 1. Оцінка статичної та динамічної координації
- •Хід роботи
- •Робота 2. Вироблення умовного мигального рефлексу
- •Хід роботи
- •Ситуаційні задачі
- •При вставанні людини на неї починає діяти сила тяжіння. Чому при цьому ноги не підгинаються?
- •Теми рефератів:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичне заняття 8 Тема. Фізіологія нервово-м’язової апарату (колоквіум) Контрольні питання
- •Література
- •Модуль 2
- •Практичні заняття 9-10
- •Тема. Фізіологія системи крові.
- •План вивчення теми
- •Вхідне тестування
- •Робота 1. Підрахунок еритроцитів і лейкоцитів крові
- •Хід роботи
- •Робота 2. Розрахунок колірного показника.
- •Хід роботи
- •Номограма для визначення колірного показника крові
- •Ситуаційні задачі
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Ситуаційні задачі для самостійного розв’язку
- •Література
- •Практичне заняття 11 Тема. Фізіологія серця. План вивчення теми
- •► Практична частина ◄ Робота 1. Електрокардіографія.
- •Хід роботи
- •Робота 2. Вислуховування тонів серця у людини
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичне заняття 12 Тема. Гемодинаміка. План вивчення теми
- •► Практична частина ◄ Робота 1. Визначення частоти пульсу пальпаторним методом. Визначення тривалості серцевого циклу за пульсом.
- •Хід роботи
- •Робота 2. Реєстрація дермографізму
- •Хід роботи
- •Робота 3. Дослідження впливу зміни положення тіла на кровообіг
- •Хід роботи
- •Робота 4. Дослідження капілярного кровотоку в шкірі людини
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичне заняття 13 Тема. Фізіологія дихання. План вивчення теми
- •► Практична частина ◄ Робота 1. Термінологія, вживана у фізіології дихання
- •Хід роботи
- •Робота 2. Затримка дихання
- •Хід роботи
- •Робота 3. Спірометрія
- •Хід роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичне заняття 14 Тема. Кров та кровообіг. Дихання (колоквіум) Контрольні питання
- •Література
- •Модуль 3
- •Практичні заняття 15-16
- •Тема. Фізіологія системи травлення
- •План вивчення теми
- •Завдання для самостійної роботи
- •Вхідний контроль знань
- •Ситуаційні задачі
- •► Практична частина ◄ Робота 1. Дослідження слиновиділення у людини
- •Хід роботи
- •Робота 2. Перетравлювання крохмалю ферментами слини у людини
- •Хід роботи
- •Робота 3. Визначення порога смакової чутливості.
- •Хід роботи
- •Робота 4. Дослідження смакових полів язика
- •Хід роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Тестові завдання
- •Література
- •Практичне заняття 17 Тема. Фізіологія обміну речовин. План вивчення теми
- •Завдання для самостійної роботи:
- •► Практична частина ◄ Робота 1. Складання харчового раціону
- •Хід роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Практичне заняття 18
- •Хід роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичне заняття 19 Тема. Терморегуляція. План вивчення теми
- •Ситуаційні задачі
- •Робота 1. Дослідження температурної чутливості шкіри
- •Хід роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичне заняття 20 Тема. Фізіологія виділення. План вивчення теми
- •Робота 1. Дослідження фізико-хімічних властивостей сечі
- •Хід роботи
- •Робота 2. Визначення швидкості клубочкової фільтрації (шкф).
- •Ситуаційні задачі
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичне заняття 21 Тема. Гормональна регуляція метаболізму. План вивчення теми
- •Контроль вхідного рівня знань
- •Ситуаційні задачі
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Література
- •Практичне заняття 22 Тема. Обмін речовин та енергозабезпечення мязової діяльності (колоквіум) Контрольні питання
- •Література
- •► Практична частина ◄ Робота 1. Акомодація ока
- •Хід роботи
- •Робота 2. Спостереження сліпої плями
- •Хід роботи
- •Робота 3. Визначення гостроти слуху
- •Хід роботи
- •Робота 4. Дослідження функцій вестибулярного апарату
- •Хід роботи
- •Робота 5. Визначення порога смакової чутливості у людини
- •Хід роботи
- •Робота 6. Дослідження нюху у людини
- •Хід роботи
- •Робота 7. Дослідження больової чутливості шкіри людини
- •Хід роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Практичне заняття 25-26 Тема. Вища нервова діяльність. План вивчення теми
- •Робота 1. Дослідження короткочасної пам'яті. Визначення обсягу безпосереднього запам'ятовування
- •Хід роботи
- •Робота 2. Дослідження переключення уваги за умов активного вибору інформації
- •Хід роботи
- •Робота 3. Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи
- •Хід роботи
- •Робота 4. Визначення художнього і розумового типів людей за допомогою тестування
- •Робота 5. Визначення сили і рухомості нервових процесів за допомогою коректурного методу
- •Хід роботи
- •Тестові завдання
- •Контроль вихідного рівня знань
- •Завдання для самостійної роботи Тема. Узагальнення. Людина в різних фізіологічних аспектах.
- •Рекомендована література
Хід роботи
1. Підрахунок еритроцитів. У чисту суху пробірку відмірюють піпеткою 4 мл 3%-го розчину хлориду натрію. Скарифікатором проколюють палець людини, додержуючи правил асептики та антисептики. В піпетку від гемометра набирають 20 мкл крові (до позначки на піпетці) і вносять її у розчин в пробірці, кілька разів промивають розчином піпетку (втягуючи розчин у піпетку і видуваючи його у пробірку). Перемішують рідину в пробірці, постукуючи пальцем по її дну, щоб еритроцити, розподілилися в рідині рівномірно. Кров розведена у 200 разів.
Потім заповняють камеру суспензією еритроцитів. Для цього піпеткою або скляною паличкою наносять краплю розведеної крові на середню пластинку біля краю накривного скельця. Після заповнення камери вичікують 1-2 хв. (доки осядуть форменні елементи) і починають підрахунок при малому збільшенні мікроскопа в затемненому полі зору (з прикритою діафрагмою і трохи опущеним конденсором мікроскопа. Рахують еритроцити у 5 великих або 80 малих, квадратах (5Х16 = 80 малих квадратів), розташованих по діагоналі, оскільки розподіл кліток у камері може бути нерівномірним. Для цього під мікроскопом відшукують верхній великий квадрат (поділений на 16 малих), підраховують кількість еритроцитів у ньому, потім посувають камеру по діагоналі вниз і направо, до наступного квадрата і т. д.
Підлягають підрахунку всі еритроцитів межах маленького квадрата, а також ті, що знаходяться на лівій і верхній лініях його або дотикаються до них з обох боків. Еритроцити на правій і нижній лініях і ті, що дотикаються до них, не враховуються -це буде зроблено в наступному квадраті.
Кількість еритроцитів у 1 мкл крові розраховують за формулою:
Е=А х 4000 х В/Б
де Е — кількість еритроцитів в 1 мкл крові; А — кількість еритроцитів, виявлених у певній кількості малих квадратів; Б — кількість малих квадратів, у яких пораховано еритроцити; В — ступінь розведення крові; 4000 — множник для перерахунку кількості еритроцитів на 1 мкл. Об'єм малого квадрата дорівнює 1/4000 мм3 або 1/4000 мкл. Помноживши його на 4000, зводимо до об'єму 1 мм3 або 1 мкл крові.
Приклад розрахунку: у 5 великих (80 малих) квадратах нараховано 448 еритроцитів, кров розведена у 200 разів. Число еритроцитів дорівнює:
=
4,48 млн/мкл, або 4,48 Т/л (4,48 х 1012/л
тера на літр).
2. Підрахунок лейкоцитів. У пробірку вносять 0,4 мл 4 %-го розчину оцтової кислоти, підфарбованої метиленовим синім, додають (піпеткою від гемометра) 20 мкл крові й добре перемішують. Одержують розведення крові у 20 разів. Заповнюють камеру, як це робили при підрахунку еритроцитів. Оскільки лейкоцитів менше, ніж еритроцитів, то для точності підрахунок провадять у 100 великих квадратах (які не розграфлені на малі), що відповідає 1600 малим квадратам. Розрахунок роблять за формулою:
де А - полічена кількість лейкоцитів; Б - кількість малих квадратів, в яких підрахували еритроцити; В - ступінь розведення крові; 4000 — множник для перерахунку кількості лейкоцитів на 1 мкл; Л - шукана кількість лейкоцитів у крові.
Приклад розрахунку: у 100 великих квадратах (1600 малих) підраховано 148 лейкоцитів, кров розведена у 20 разів. Кількість лейкоцитів дорівнює:
в
1 мкл.
Для перерахунку кількості лейкоцитів у крові в одиницях СІ число їх в 1 мкл. помножують на 0,001. Приклад: 7400 х 0,001=7,4 Г/л (7,4 х 109/л, гіга на літр).
Оформити протокол. Записати результати підрахунку. Зарисувати фрагмент сітки камери Горяєва з великими і малими квадратами. Зробити висновки про відповідність підрахованих формених елементів крові.
Контрольні запитання і завдання:
Схарактеризувати камеру Горяєва.
Що таке пробірковий метод розведення крові для підрахунку форменних елементів?
Техніка підрахунку еритроцитів, лейкоцитів.
В яких одиницях вимірюють кількість еритроцитів і лейкоцитів крові?
