- •Людина і світ
- •Рецензент:
- •Укладач:
- •Сутність і походження людини.
- •Життя людини.
- •Тема 2. Суспільство, як соціальна система.
- •Виникнення і сутність суспільства.
- •Історичний процес та його етапи.
- •Соціальне життя суспільства.
- •Політичне життя суспільства.
- •Тема 3. Соціалізація особистості.
- •Поняття соціалізація.
- •Етапи соціалізації.
- •Гендерна соціалізація особистості.
- •Розвиток сім’ї як соціального інституту.
- •Шлюб – основа сімейних відносин.
- •Функції сім’ї.
- •Тема 4. Стереотипи та упередження.
- •Стереотипи.
- •Забобони
- •Толерантність.
- •Ксенофобія і расизм.
- •Гендерні стереотипи.
- •Гендерні ролі та їх різноманіття.
- •Тема 5. Конфлікти.
- •Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •Тема 6. Соціум.
- •Поняття соціуму.
- •Види спільнот.
- •Соціальна стратифікація.
- •Тема 7. Соціальна мобільність.
- •Соціальна мобільність.
- •Соціальна комунікація.
- •Тема 8. Права, свободи та відповідальність.
- •Еволюція уявлень про права людини.
- •Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація.
- •Тема 9. Громадянське суспільство.
- •1.Етапи формування громадянського суспільства.
- •2. Поняття громадянського суспільства. Ознаки та структура громадянського суспільства.
- •3.Поняття і функції громадської думки.
- •4.Висновки.
- •Тема 10. Політичні інститути і процеси.
- •1.Політика, як суспільне явище.
- •2.Політична система: сутність, структура, функції.
- •3.Політична партія.
- •4.Політична еліта і політичне лідерство.
- •5.Висновки.
- •Тема 11. Демократія.
- •1.Історія виникнення демократії.
- •2.Демократичний політичний режим.
- •3.Політичний статус особистості.
- •4.Політична участь і політична культура.
- •5.Вибори, як інструмент демократії.
- •6.Стадії виборчого процесу.
- •Тема 12. Засоби масової інформації.
- •Історія розвитку змі.
- •Види засобів масової інформації.
- •Функції змі.
- •Змі та політика. Змі як засіб формування громадської думки.
- •Тема 13. Нація.
- •Етнос: його основні ознаки та особливості.
- •Національна самосвідомість.
- •Розвиток міжнаціональних відносин в Україні.
- •Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання.
- •Формування української політичної нації.
- •Тема 14. Культура.
- •Сутність і багатоманітність культури.
- •Людина, як творець культури.
- •Тема 15. Полікультурність.
- •Поняття «культура».
- •Національна культура та її основні компоненти.
- •Принципи формування загальнолюдської культури.
- •Міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
- •Тема 16. Україна і світ.
- •Тенденції розширення Європейського Союзу на схід.
- •Проблеми та перспективи входження України до єс.
- •Література
Види засобів масової інформації.
Засоби масової інформації — це інститути та форми публічного і відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюється за допомогою технічних засобів.
ЗМІ становлять складну систему, виділяють два головні їх типи: друковані (преса) та електронні (радіомовлення, телебачення, кінопродукція, аудіопродукція).
Сучасні ЗМІ представляють собою установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам Це відносно самостійна система, що характеризується множинністю складових елементів: змістом, властивостями, формами, методами і певними рівнями організації (у країні, в регіоні, на виробництві). Відмітні ознаки ЗМІ — це публічність, тобто необмежене коло користувачів, наявність спеціальних технічних приладів, апаратури; непостійний кількісний склад аудиторії, змінюється залежно від виявленого інтересу до тієї чи іншої передачі, повідомленням або статті.
Поняття «засоби масової інформації» не слід ототожнювати з поняттям «засоби масової комунікації» (СМЯ). Це не зовсім правильно, оскільки останнє поняття характеризує більш широкий спектр масових засобів. До ЗМК належать кіно, театр, цирк і т. ін., всі видовищні вистави, які відзначаються регулярністю у зверненні до масової аудиторії, а також такі технічні засоби масової комунікації, як телефон, телеграф, телетайп і т. ін.
Власне журналістика прямо пов’язана з використанням розвинених технічних засобів комунікації — преси (засоби поширення інформації за допомогою друкованого відтворення тексту та зображення), радіо (передання звукової інформації за допомогою електромагнітних хвиль) і телебачення (передання звукової і відеоінформації також за допомогою електромагнітних хвиль; для радіо і телебачення обов’язковим є використання відповідного приймача).
Завдяки використанню цих комунікаційних засобів виникли три підсистеми ЗМІ: преса, радіо і телебачення, кожна з яких складається з величезної кількості каналів — окремих газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, програм радіо і телебачення, здатних поширюватися як по всьому світу, так і в невеликих регіонах (областях, районах, округах). Кожна підсистема виконує відповідно функції журналістики на основі певних специфічних особливостей.
Преса (газети, тижневики, журнали, альманахи, книжки) дістала особливе місце в системі ЗМІ. Продукція, що вийшла з-під друкарського верстата, несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших зображально-графічних форм, які читач-глядач сприймає без допомоги яких-небудь додаткових засобів (натомість для отримання радіотелевізійної інформації потрібні телевізор, радіоприймач, магнітофон і т. ін.). Друковані видання легко мати «при собі» і звертатися до «вилучення» інформації у зручний час, не заважаючи оточуючим, і за обставин, що не дозволяють або заважають слухати радіо чи дивитися телепередачі (в поїзді, метро, автобусі, літаку і т. ін.).