- •Людина і світ
- •Рецензент:
- •Укладач:
- •Сутність і походження людини.
- •Життя людини.
- •Тема 2. Суспільство, як соціальна система.
- •Виникнення і сутність суспільства.
- •Історичний процес та його етапи.
- •Соціальне життя суспільства.
- •Політичне життя суспільства.
- •Тема 3. Соціалізація особистості.
- •Поняття соціалізація.
- •Етапи соціалізації.
- •Гендерна соціалізація особистості.
- •Розвиток сім’ї як соціального інституту.
- •Шлюб – основа сімейних відносин.
- •Функції сім’ї.
- •Тема 4. Стереотипи та упередження.
- •Стереотипи.
- •Забобони
- •Толерантність.
- •Ксенофобія і расизм.
- •Гендерні стереотипи.
- •Гендерні ролі та їх різноманіття.
- •Тема 5. Конфлікти.
- •Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •Тема 6. Соціум.
- •Поняття соціуму.
- •Види спільнот.
- •Соціальна стратифікація.
- •Тема 7. Соціальна мобільність.
- •Соціальна мобільність.
- •Соціальна комунікація.
- •Тема 8. Права, свободи та відповідальність.
- •Еволюція уявлень про права людини.
- •Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація.
- •Тема 9. Громадянське суспільство.
- •1.Етапи формування громадянського суспільства.
- •2. Поняття громадянського суспільства. Ознаки та структура громадянського суспільства.
- •3.Поняття і функції громадської думки.
- •4.Висновки.
- •Тема 10. Політичні інститути і процеси.
- •1.Політика, як суспільне явище.
- •2.Політична система: сутність, структура, функції.
- •3.Політична партія.
- •4.Політична еліта і політичне лідерство.
- •5.Висновки.
- •Тема 11. Демократія.
- •1.Історія виникнення демократії.
- •2.Демократичний політичний режим.
- •3.Політичний статус особистості.
- •4.Політична участь і політична культура.
- •5.Вибори, як інструмент демократії.
- •6.Стадії виборчого процесу.
- •Тема 12. Засоби масової інформації.
- •Історія розвитку змі.
- •Види засобів масової інформації.
- •Функції змі.
- •Змі та політика. Змі як засіб формування громадської думки.
- •Тема 13. Нація.
- •Етнос: його основні ознаки та особливості.
- •Національна самосвідомість.
- •Розвиток міжнаціональних відносин в Україні.
- •Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання.
- •Формування української політичної нації.
- •Тема 14. Культура.
- •Сутність і багатоманітність культури.
- •Людина, як творець культури.
- •Тема 15. Полікультурність.
- •Поняття «культура».
- •Національна культура та її основні компоненти.
- •Принципи формування загальнолюдської культури.
- •Міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
- •Тема 16. Україна і світ.
- •Тенденції розширення Європейського Союзу на схід.
- •Проблеми та перспективи входження України до єс.
- •Література
2.Політична система: сутність, структура, функції.
Поняття «політична система» було введено в політологію в 50-60-х роках XX століття. Засновником системного підходу аналізу в політичній науці був американець Д. Істон.
Політична система — впорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних відносин соціальних інститутів, що виконують певні політичні функції.
Вона покликана відображати різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через свої організації і рухи впливають на державну владу. Це поняття об'єднує різноманітні дії і взаємини володарюючих груп і підвладних, тих, що управляють, і керованих, панівних і підпорядкованих, теоретично узагальнює діяльність і взаємозв'язки організованих форм владовідносин — державних та інших інститутів і установ, а також політичних цінностей і норм, що регулюють політичне життя членів даного суспільства. У межах окремих держав політичне життя найбільшою мірою виявляє себе як система, а політична система найбільш повно виявляє свою головну функцію — суспільної інтеграції. Тому поняття «політична система» застосовують для аналізу політичного життя в межах окремих держав. Коли йдеться про політичну систему суспільства, то мають на увазі саме окремі держави.
Виділяють такі функції політичної системи:
визначення цілей, задач, шляхів розвитку суспільства;
розподіл матеріальних і духовних ресурсів;
організація діяльності суспільства щодо досягнення поставлених цілей;
розробка та впровадження в суспільстві різних норм поведінки;
забезпечення стабільності та безпеки в суспільстві; політична соціалізація особистості;
контроль за виконанням політичних норм.
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
3.Політична партія.
Політична партія — це зареєстроване, згідно із Законом України «Про політичні партії в Україні», добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має на меті сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Термін «партія» (лат. pars/partis — частина, галузь, відділ) існує ще з давньоримських часів, поняття «політична партія», як ми розуміємо його зараз, — витвір новітньої доби. Звичайно, різноманітні політичні групи, клуби та кліки такі ж старі, як і сама політика, але політичні партії у сучасному їх значенні тісно пов'язані зі становленням і розвитком представницької демократії та основного її елементу — парламентаризму як форми і методу організації та здійснення влади.
Функції партій:
1. Представництво інтересів.
2. Комунікативна функція.
3. Формування і підбір політичних еліт та соціалізація.
4. Розробка політики та здійснення політичного курсу.
5. Функції соціальної інтеграції.
Ідеологічні типи політичних партій:
Термін «ідеологія» вперше виник на зламі ХУІІІ-ХІХ ст. у працях французького економіста і філософа Дестют де Трасі для позначення «вчення, науки про ідею», котрі є основою для формування громадської думки, політичних поглядів, поведінки людей, а отже, і політики. У сучасному розумінні ідеологія — це система поглядів стосовно основних принципів організації суспільства, його цінностей та місця в ній людини. Ідеологія складається з трьох елементів:
образу дійсності (того, що відбувається в конкретному суспільстві та поза ним);
аксіологічної системи (ієрархії цінностей);
практичних вказівок (методології діяльності для зміни або збереження існуючого стану справ у суспільстві).
Політичними ідеологіями називають «політичні концепції», що стали ідеологіями, тобто відіграють інтегрувальну роль стосовно політичних рухів і зміщують наголоси від концептів до цінностей. Кожна з політичних ідеологій має одну (іноді декілька) центральну цінність — Бога, людину, націю, клас, людство, порядок, безпеку, свободу тощо. Найбільш впливовими політичними ідеологіями є лібералізм, консерватизм, соціал демократія (або соціалізм), комунізм, націоналізм, фашизм. Кожна із цих ідеологій має широке теоретичне підґрунтя. У процесі ж історичного розвитку виникали нові синтетичні їх різновиди, що поєднували особливості як близьких, дотичних, так і, на перший погляд, несумісних політико-ідеологічних платформ:
комунізм;
соціал-демократія, або демократичний соціалізм;
лібералізм;
консерватизм;
націоналізм;
фашизм;
неофашизм.
