- •Людина і світ
- •Рецензент:
- •Укладач:
- •Сутність і походження людини.
- •Життя людини.
- •Тема 2. Суспільство, як соціальна система.
- •Виникнення і сутність суспільства.
- •Історичний процес та його етапи.
- •Соціальне життя суспільства.
- •Політичне життя суспільства.
- •Тема 3. Соціалізація особистості.
- •Поняття соціалізація.
- •Етапи соціалізації.
- •Гендерна соціалізація особистості.
- •Розвиток сім’ї як соціального інституту.
- •Шлюб – основа сімейних відносин.
- •Функції сім’ї.
- •Тема 4. Стереотипи та упередження.
- •Стереотипи.
- •Забобони
- •Толерантність.
- •Ксенофобія і расизм.
- •Гендерні стереотипи.
- •Гендерні ролі та їх різноманіття.
- •Тема 5. Конфлікти.
- •Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •Тема 6. Соціум.
- •Поняття соціуму.
- •Види спільнот.
- •Соціальна стратифікація.
- •Тема 7. Соціальна мобільність.
- •Соціальна мобільність.
- •Соціальна комунікація.
- •Тема 8. Права, свободи та відповідальність.
- •Еволюція уявлень про права людини.
- •Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація.
- •Тема 9. Громадянське суспільство.
- •1.Етапи формування громадянського суспільства.
- •2. Поняття громадянського суспільства. Ознаки та структура громадянського суспільства.
- •3.Поняття і функції громадської думки.
- •4.Висновки.
- •Тема 10. Політичні інститути і процеси.
- •1.Політика, як суспільне явище.
- •2.Політична система: сутність, структура, функції.
- •3.Політична партія.
- •4.Політична еліта і політичне лідерство.
- •5.Висновки.
- •Тема 11. Демократія.
- •1.Історія виникнення демократії.
- •2.Демократичний політичний режим.
- •3.Політичний статус особистості.
- •4.Політична участь і політична культура.
- •5.Вибори, як інструмент демократії.
- •6.Стадії виборчого процесу.
- •Тема 12. Засоби масової інформації.
- •Історія розвитку змі.
- •Види засобів масової інформації.
- •Функції змі.
- •Змі та політика. Змі як засіб формування громадської думки.
- •Тема 13. Нація.
- •Етнос: його основні ознаки та особливості.
- •Національна самосвідомість.
- •Розвиток міжнаціональних відносин в Україні.
- •Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання.
- •Формування української політичної нації.
- •Тема 14. Культура.
- •Сутність і багатоманітність культури.
- •Людина, як творець культури.
- •Тема 15. Полікультурність.
- •Поняття «культура».
- •Національна культура та її основні компоненти.
- •Принципи формування загальнолюдської культури.
- •Міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
- •Тема 16. Україна і світ.
- •Тенденції розширення Європейського Союзу на схід.
- •Проблеми та перспективи входження України до єс.
- •Література
Види спільнот.
Види спільнот:
Етнічні, територіальні, релігійні.
Стійкі (етнічні, територіальні).
Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп).
Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіальна спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній господарсько освоєній території.
У кожному суспільстві існує соціальна нерівність.
Передумови соціальної нерівності:
а) нерівність здібностей і можливостей;
б) обмеженість ресурсів суспільства.
Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення.
Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації).
Стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere — робити) — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм суспільним статусом.
Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем.
Соціальна стратифікація.
Основні категорії соціальної стратифікації
Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов’язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє групове членство і пов’язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання.
Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — доходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін.
Соціальний прошарок — це безліч людей, які в даному суспільстві перебувають в однаковій ситуації.
Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу.
На сьогодні велика група людей, що перебуває на певній позиції, дістала назву страта(прошарок), а сукупність розташованих у вертикальному порядку соціальних верств — соціальна стратифікація. Термін «стратифікація» узятий з геології, де він означає розташування пластів Землі по вертикалі. Соціологія уподібнила будову суспільства до будови Землі і розмістила соціальні верстви (страти) також по вертикалі. Основою тут служить драбина доходів: бідняки посідають нижчу сходинку, заможні групи населення — середню, а багаті — верхню.
Тема 7. Соціальна мобільність.
План:
Соціальна мобільність.
Соціальна комунікація.
Соціальна мобільність.
Таланти народжуються в усіх соціальних верствах і класах. Якщо не існує бар'єрів для соціального руху, можна передбачити велику соціальну мобільність, коли деякі люди швидко досягають високого соціального статусу. Усі переміщення людини або соціальної групи становлять процес соціальної мобільності.
Соціальна мобільність — це зміна місця, яке посідають людина або група людей у соціальній структурі.
Одне із перших визначень соціальної мобільності дав відомий соціолог Пітірім Сорокін.
Соціальна мобільність — це будь-який перехід індивіда, групи або соціального об'єкта, або цінності, створеної або модифікованої завдяки діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої, в результаті чого соціальне становище індивіда або групи змінюється.
Розрізняють декілька типів соціальної мобільності.
1. Вертикальна мобільність — сукупність взаємодій, які сприяють переходу індивіда з одного соціального шару в інший. Графічно вертикальну мобільність позначають↑.
2.Горизонтальна мобільність — перехід індивіда від однієї соціальної позиції до іншої, що перебуває на тому ж рівні (наприклад, зміна місця проживання, перехід з однієї сім'ї в іншу, з однієї релігійної групи в іншу). В усіх випадках індивід не змінює соціального шару, до якого належить. Графічно горизонтальну мобільність позначають ®.
Одним із прикладів вертикальної соціальної мобільності може бути життя і творчість знаменитої французької співачки Едіт Піаф. Її народження було насмішкою долі: мати співачка народила її просто на тротуарі, поки батько шукав візника. Першою пелюшкою майбутньої зірки Едіт Джованні Гасьон — таке справжнє ім'я Едіт Піаф — стала шинель поліцейського. Її виховувала бабуся, що мала пристрасть до алкоголю. Із 8 років Едіт почала допомагати батькові, виступаючи на вулиці. Вона пізнала все: голод, злидні, презирство, смерть малолітньої дочки... Проте не розгубила свій талант, змогла вийти на сцену, навчилася співати під акомпанемент, створила свій репертуар і... стала знаменитою. На сцену Едіт завжди виходила в чорній сукні. Хтось із критиків зауважив, що на тлі плаття, її руки, чудові, витончені, які вона піднімала під час співу, пурхали наче метелики. Публіка захоплювалася нею — до Піаф прийшли гроші і слава. Едіт зуміла із найнижчих верств суспільства переміститися нагору. Але це аж ніяк не казка про Попелюшку. Щоб досягти успіху, співачці довелося виявити силу волі, твердість характеру.
Суспільство може підвищувати статус одних індивідів і знижувати статус інших.
Шляхи, якими відбувається переміщення людей з одних соціальних груп до інших, називають каналами соціальної мобільності, чи соціальними ліфтами.
Прикладами може бути: армійська служба, здобуття освіти, оволодіння професією, укладання шлюбу, придбання майна.
Надзвичайно актуальним сьогодні для вас може стати роль майбутньої професії як соціального ліфта. Вибравши гуманітарний профіль, ви вже визначаєте, що ваша професія буде у сфері взаємин людина-людина. Вивчаючи тему соціальної мобільності, можна замислитись над тим, чи користується попитом обрана вами професія в нашому місті, чи зможете ви пропонувати свої професійні здібності на ринку праці в іншому місті або регіоні.
Соціальна мобільність залежить від структури суспільства і безпосередньо від індивіда.
Приклади «закритого» суспільства з низькою соціальною мобільністю — патріархальне, традиційне суспільство, касти в Індії та деяких країнах Африки, замкнені групи, обмежений доступ до статусної групи.
Індустріальне, «відкрите» суспільство характеризується високою соціальною мобільністю. У такому суспільстві немає заборон на професії, шлюби, зміну місця проживання.
У межах одного суспільства й на окремих етапах його розвитку соціальна мобільність може бути різною (революції, війни, реформи).
