- •Людина і світ
- •Рецензент:
- •Укладач:
- •Сутність і походження людини.
- •Життя людини.
- •Тема 2. Суспільство, як соціальна система.
- •Виникнення і сутність суспільства.
- •Історичний процес та його етапи.
- •Соціальне життя суспільства.
- •Політичне життя суспільства.
- •Тема 3. Соціалізація особистості.
- •Поняття соціалізація.
- •Етапи соціалізації.
- •Гендерна соціалізація особистості.
- •Розвиток сім’ї як соціального інституту.
- •Шлюб – основа сімейних відносин.
- •Функції сім’ї.
- •Тема 4. Стереотипи та упередження.
- •Стереотипи.
- •Забобони
- •Толерантність.
- •Ксенофобія і расизм.
- •Гендерні стереотипи.
- •Гендерні ролі та їх різноманіття.
- •Тема 5. Конфлікти.
- •Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •Тема 6. Соціум.
- •Поняття соціуму.
- •Види спільнот.
- •Соціальна стратифікація.
- •Тема 7. Соціальна мобільність.
- •Соціальна мобільність.
- •Соціальна комунікація.
- •Тема 8. Права, свободи та відповідальність.
- •Еволюція уявлень про права людини.
- •Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація.
- •Тема 9. Громадянське суспільство.
- •1.Етапи формування громадянського суспільства.
- •2. Поняття громадянського суспільства. Ознаки та структура громадянського суспільства.
- •3.Поняття і функції громадської думки.
- •4.Висновки.
- •Тема 10. Політичні інститути і процеси.
- •1.Політика, як суспільне явище.
- •2.Політична система: сутність, структура, функції.
- •3.Політична партія.
- •4.Політична еліта і політичне лідерство.
- •5.Висновки.
- •Тема 11. Демократія.
- •1.Історія виникнення демократії.
- •2.Демократичний політичний режим.
- •3.Політичний статус особистості.
- •4.Політична участь і політична культура.
- •5.Вибори, як інструмент демократії.
- •6.Стадії виборчого процесу.
- •Тема 12. Засоби масової інформації.
- •Історія розвитку змі.
- •Види засобів масової інформації.
- •Функції змі.
- •Змі та політика. Змі як засіб формування громадської думки.
- •Тема 13. Нація.
- •Етнос: його основні ознаки та особливості.
- •Національна самосвідомість.
- •Розвиток міжнаціональних відносин в Україні.
- •Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання.
- •Формування української політичної нації.
- •Тема 14. Культура.
- •Сутність і багатоманітність культури.
- •Людина, як творець культури.
- •Тема 15. Полікультурність.
- •Поняття «культура».
- •Національна культура та її основні компоненти.
- •Принципи формування загальнолюдської культури.
- •Міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
- •Тема 16. Україна і світ.
- •Тенденції розширення Європейського Союзу на схід.
- •Проблеми та перспективи входження України до єс.
- •Література
Забобони
Забобон — негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це також негативне ставлення на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить.
Забобони зазвичай з’являється у нас тому, що вже прийнятий у тому суспільстві або групі, де ми перебуваємо. Існують різні види забобонів. Вони можуть бути пов’язані зі статтю, віком, національною приналежністю, прихильністю до певної релігії, походженням, рівнем доходу, сексуальною орієнтацією або інвалідністю людини.
Толерантність.
Толерантність - повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.Толерантність - це єдність у різноманітті.
Толерантність - не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба.
Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від війни до культури миру.
Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання.
Толерантність - це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. (Ст.1 Декларації принципів толерантності).
Вчені не дійшли єдиної думки щодо виникнення в світовій культурі терміну толерантність. Дехто пов'язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти і католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших ночей у світовій історії - Варфоломієва. Важливою главою в історії толерантності також вважають кромвельський період англійської історії (17 ст.). На той час серед різних пуританських сект, що входили до армії Кромвеля, були дві - індепенденти та левелери, що відстоювали інтереси свободи та терпіння. Згідно з їх поглядами, жодне з тверджень не може бути настільки непогрішним, щоб йому в жертву можна було принести інші переконання, що існують у суспільстві. Джон Солтмарш, один із захисників толерантності в епоху Кромвеля, говорив: "Твої погляди будуть настільки ж темними для мене, як і мої погляди для тебе, доки Господь не відкриє нам очі.". В умовах релігійного плюралізму і релігійної толерантності в Англії було досягнуто миру і всезагальної атмосфери милосердя. Епоха Відродження (18 ст.), яку за часту наділяють духом толерантності, породила дуже небезпечний якобінський фанатизм раціоналістичного типу. Найвизначнішим представником толерантності в ті часи був Вольтер. Йому присвоюють вислів: "Я не згоден з тим, що ви говорите, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку". У цьому афоризмі - класична теорія толерантності. Як бачимо, проблема толерантності вперше виникла у західній цивілізації саме на релігійному рівні, а релігійна толерантність поклала початок усім іншим свободам, що мають місце у демократичному суспільстві. Для української мови поняття "толерантність" відносно нове і однозначного тлумачення поки що не має. Для того, щоб краще зрозуміти походження цього слова пропонуємо Вам невеликий лінгвістичний екскурс:
tolerancia (іспан.) - здатність визнавати відмінність від власних ідеї чи помисли; tolerance (франц.) - ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама;
tolerance (англ.) - готовність бути терплячим;
kuan rong (китайска) - дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших милосердним;
tasamul' (араб.) - прощення, милосердя, м'якість, терпіння, чуйне ставлення до інших;
терпіння - здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо.
Толерантна особистість |
Інтолерантна особистість |
Повага до думки інших |
Нерозуміння |
Доброзичливість |
Ігнорування |
Бажання будь-що робити разом |
Егоїзм |
Розуміння і сприйняття |
Нетерпимість |
Чуйність |
Висловлювання зневаги |
Допитливість |
Дратівливість |
Поблажливість |
Байдужість |
Довіра |
Цинізм |
Гуманізм |
Невмотивована агресія |
|
|
Не буває абсолютно толерантних та абсолютно інтолерантних людей. У сучасному світі складно знайти приклади толерантного суспільства. У людства не виробився імунітет проти інтолерантності. Людина робить в житті різні вчинки. Важливо, чи є в нас прагнення до толерантних відносин, бажання повноцінно реалізувати свої здібності, спираючись на стійкі життєві позиції, цінності та ідеали.
Чому так актуальна толерантність в наш час? Тому що ми часто чуємо такі слова, як «біженець», «жертва насильства», «екстремізм», «конфлікт», «агресія», «тероризм», тому що в підлітковому та молодіжному середовищі спостерігається катастрофічне поширення всіляких форм антигромадської поведінки; тому що зростає кількість антигромадських молодіжних організацій радикального спрямування.
