- •Людина і світ
- •Рецензент:
- •Укладач:
- •Сутність і походження людини.
- •Життя людини.
- •Тема 2. Суспільство, як соціальна система.
- •Виникнення і сутність суспільства.
- •Історичний процес та його етапи.
- •Соціальне життя суспільства.
- •Політичне життя суспільства.
- •Тема 3. Соціалізація особистості.
- •Поняття соціалізація.
- •Етапи соціалізації.
- •Гендерна соціалізація особистості.
- •Розвиток сім’ї як соціального інституту.
- •Шлюб – основа сімейних відносин.
- •Функції сім’ї.
- •Тема 4. Стереотипи та упередження.
- •Стереотипи.
- •Забобони
- •Толерантність.
- •Ксенофобія і расизм.
- •Гендерні стереотипи.
- •Гендерні ролі та їх різноманіття.
- •Тема 5. Конфлікти.
- •Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •Тема 6. Соціум.
- •Поняття соціуму.
- •Види спільнот.
- •Соціальна стратифікація.
- •Тема 7. Соціальна мобільність.
- •Соціальна мобільність.
- •Соціальна комунікація.
- •Тема 8. Права, свободи та відповідальність.
- •Еволюція уявлень про права людини.
- •Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація.
- •Тема 9. Громадянське суспільство.
- •1.Етапи формування громадянського суспільства.
- •2. Поняття громадянського суспільства. Ознаки та структура громадянського суспільства.
- •3.Поняття і функції громадської думки.
- •4.Висновки.
- •Тема 10. Політичні інститути і процеси.
- •1.Політика, як суспільне явище.
- •2.Політична система: сутність, структура, функції.
- •3.Політична партія.
- •4.Політична еліта і політичне лідерство.
- •5.Висновки.
- •Тема 11. Демократія.
- •1.Історія виникнення демократії.
- •2.Демократичний політичний режим.
- •3.Політичний статус особистості.
- •4.Політична участь і політична культура.
- •5.Вибори, як інструмент демократії.
- •6.Стадії виборчого процесу.
- •Тема 12. Засоби масової інформації.
- •Історія розвитку змі.
- •Види засобів масової інформації.
- •Функції змі.
- •Змі та політика. Змі як засіб формування громадської думки.
- •Тема 13. Нація.
- •Етнос: його основні ознаки та особливості.
- •Національна самосвідомість.
- •Розвиток міжнаціональних відносин в Україні.
- •Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання.
- •Формування української політичної нації.
- •Тема 14. Культура.
- •Сутність і багатоманітність культури.
- •Людина, як творець культури.
- •Тема 15. Полікультурність.
- •Поняття «культура».
- •Національна культура та її основні компоненти.
- •Принципи формування загальнолюдської культури.
- •Міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
- •Тема 16. Україна і світ.
- •Тенденції розширення Європейського Союзу на схід.
- •Проблеми та перспективи входження України до єс.
- •Література
Розвиток сім’ї як соціального інституту.
Сім’я як соціальний інститут є об’єктом теоретичного соціологічного аналізу на макрорівні. Такий аналіз дає змогу з’ясувати типи сім’ї і шлюбу в різних культурах, їх зв’язок з іншими соціальними інститутами та системами, визначити функції сім’ї і з’ясувати, наскільки функціонування сім’ї і спосіб її життя відповідають потребам суспільства.
При цьому вивчаються не конкретні сім’ї, а взірці сімейної поведінки, притаманні певним культурам чи соціальним групам, аналізуються основні ролі членів сім’ї, ефективність їх виконання, суспільні функції сім’ї, причини та наслідки недостатньої реалізації цих функцій за різних культурно-історичних умов, соціальний механізм зміцнення сімейних норм та цінностей, співвідношення з ними реальної поведінки членів різних типів сімей тощо.
Включаючись у ціннісно-нормативну систему суспільства, сім’я виступає як соціальний інститут, своєрідний ціннісно-нормативний комплекс, за допомогою якого регулюється й контролюється поведінка членів сім’ї, визначаються їхні соціальні ролі та статуси.
Контроль може бути формальним і неформальним, здійснюватися як стосовно відносин подружжя (між чоловіком і дружиною), так і стосовно батьківства (між батьками і дітьми). Якщо порушення сімейних норм має епізодичний характер, не призводить до розпаду сім’ї, відмови від батьківства, то такі відхилення від нормативної поведінки контролюються громадською думкою, за допомогою неформальних санкцій з боку родичів, друзів, товаришів по роботі тощо. Коли виникають постійні сімейні конфлікти, що призводять до розлучення, тоді державно-правові органи (суди) визначають права та обов’язки колишнього подружжя щодо користування майном, виховання дітей тощо.
Шлюб – основа сімейних відносин.
Первісну основу сімейних відносин становить шлюб.
Шлюб — це форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється і за допомогою якої суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя і встановлює їхні подружні права і обов'язки.
Шлюб — це контракт, який укладають 3 сторони: чоловік, жінка і держава. Сім'я — це більш складна система відносин, ніж шлюб, тому об'єднує власне подружжя, їхніх дітей та інших родичів.
Сім'я — не шлюбна група, а соціальний інститут, тобто система зв'язків і взаємодій між членами сім'ї, функція якої — відтворення населення та регулювання відносин між статями, батьками і дітьми.
Поява шлюбу як правової форми відносин між чоловіком і жінкою пов'язана з наслідуванням власності. Відповідно до європейських традицій, успадковування власності здійснювалося за чоловічою лінією. У давньоримському законодавстві право на спадщину визнавалося за кровними родичами. За імператора Августа (І ст. до н. е. — І ст. н. е.) був запроваджений податок на безшлюбність.
У сучасному світі, умови та порядок укладання шлюбу, його припинення і визнання недійсним регулюється сімейним правом. Шлюб реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Шлюб, укладений за релігійним обрядом або відповідно до звичаїв будь-якої народності, не має правового значення. Регулювання прав і обов'язків подружжя, а також батьків і дітей в Україні здійснюється відповідно до Сімейного кодексу, прийнятому 2002 року.