Упорядкування додатків, приміток, допоміжних покажчиків

Оформлення додатків і приміток

Додаток — це частина основного тексту, що має додаткове (як прави­ло, довідкове) значення, але є необхідною для більш повного розкриття тем и. У додатках вміщують матеріал, який:

• є необхідним для повноти наукової роботи, але введення його до основної частини твору може змінити впорядкування й логічне уяв­лення про роботу;

• не може бути послідовно розміщений в основному тексті через ве­ликий обсяг або способи відтворення;

• гможе бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців певної галузі. За змістом і формою додатки можуть бути найрізноманітнішими.

У додатки можуть вводитися:

• додаткові ілюстрації або таблиці;

• матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладу або форму подання не можуть бути внесені до основної частини роботи:

а) оригінали фотографій, мікрофіші;

б) проміжні математичні докази, формули, розрахунки;

в) протоколи і акти випробувань та впроваджень;

г) розрахунки ефективності впроваджених психолого-педагогічних методик;

д) висновки метрологічної експертизи;

ж) копії технічного завдання, програми робіт, договору чи іншого документа, що замінює технічне завдання;

з) інструкції, методики, опис програм, розроблених у процесі виконання роботи;

• опис нової апаратури і приладів, які використовувалися під час про­ведення психолого-педагогічного експерименту, вимірів та випро­бувань;

• копії справжніх документів;

• додатковий перелік джерел, на які не було посилань у тексті науко­вої роботи, але які можуть викликати інтерес.

У додатки не можна включати бібліографічний список основної використаної літератури, допоміжні покажчики всіх видів, довідкові коментарі та примітки, які є не додатками до основного тексту, а елементами довідково-супровідного апарата наукової роботи, що допомагають користатися її основним текстом.

Додатки оформлюються як продовження наукового твору на його наступних сторінках. При великому обсязі або форматі додатки оформиться у вигляді самостійного блоку, розміщеного в спеціальну папку: палітурку), на лицьовому боці якої дають заголовок "Додатки" і потім повторюють усі елементи титульного аркуша наукової роботи.

Додатки розташовують у порядку появи посилань на них у тексті наукової роботи, якщо додатки оформлюють на наступних сторінках наукового твору, наприклад, звіту, дисертації: кожний такий додаток має починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сто­рінки. У середині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток____" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки можуть позначатися послідовно великими літерами україн­ського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, І, И, О, Ч, Ь.

Наприклад:

Додаток А; Додаток Б.

Один (єдиний) додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульно­му аркуші під назвою наукової роботи друкують великими літерами сло­во "ДОДАТКИ".

Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на роз­діли й підрозділи, пронумеровані в межах кожного додатка: перед кож­ним номером ставлять позначку додатка (літеру) і крапку.

Наприклад:

A. 2 — другий розділ додатка А.

B. 3.1 — підрозділ 3.1. додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумеруються в межах кожного додатка.

Наприклад:

Рис. Д. 1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д. . Формула (А. 1) — перша формула додатка А.