Оформлення списку використаних джерел

Важливою і невід'ємною частиною більшості наукових публікацій, звітів про НДР, дисертацій, магістерських, дипломних і курсових робіт є бібліографічні списки, які містять бібліографічні описи використаних джерел. Бібліографічні списки, як правило, кумулюють найціннішу бібліографічну інформацію з теми наукової роботи про ті дослідження, результатами яких користувався автор, і тому набувають великого зна­чення для функціонування і подальшого розвитку системи наукових ко­мунікацій. Крім того, списки літератури до монографії, дисертації, магі­стерської або дипломної роботи мають самостійну цінність як довідковий матеріал для досліджень. Тому до бібліографічного списку реко­мендується включати не тільки ті джерела, що цитуються в тексті робо­ти, але й ті, з якими автор ознайомився в процесі підготовки рукопису. Це відноситься як до вітчизняних, так і до закордонних джерел.

Для оформлення бібліографічного апарату наукової роботи автор повинен виконати такі операції:

1. Скласти бібліографічний опис документів з питання.

2. Відібрати документи, необхідні для включення в список.

3. Згрупувати матеріал за схемою, що відповідає завданням роботи.

Складання бібліографічного опису документів

Основою будь-якого виду бібліографічної інформації є бібліографіч­ній опис.

Бібліографічний опис — сукупність бібліографічних відомостей про (документ, його складову частину або групу документів, наведених згідно ревними правилами і необхідними та достатніми для загальної характеристики й ідентифікації документа.

Об'єктом складання опису є видання в цілому, його частина або група документів, на які створюється бібліографічний опис. Це може бути книга (однотомне або багатотомне видання), серіальне видання (періодичне, продовжуване, або серійне), окремий том (випуск, номер) багатотомного або серіального видання, а також стаття, розділ, глава з книжки серіального видання.

Джерелом бібліографічних відомостей є видання в цілому і, в першу Ергу, ті його елементи, які містять вихідні дані. Найповніші відомості при складанні опису книг, серіальних видань та їх частин можна отримати при вивченні титульного аркуша.

і Набір і послідовність використання джерел бібліографічних відомостей і вимог до бібліографічного опису регламентуються такими документами:

• ГОСТ 7.1.84. Библиографическое описание документа: Общие тре­бования и правила составления.— Введ. 01.01.86.— М.: Изд-во стан­дартов, 1984.— 77 с.

• ГОСТ 7.12-93. Библиографическая запись. Сокращение слов на рус­ском языке. Общие требования и правила. Взамен ГОСТ 7.12-77: Введ. 01.01.96.— К.: Госстандарт Украины. 1995.— 17 с.

• ГОСТ 7.11-78. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании произведений печати.— Введ. 01.07.79.— М.: Изд-во стандартов, 1978.— 244 с.

• ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в ук­раїнській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.- На зміну РСТ УРСР 1743-82.- Чинний від 1998-07-01.- К.: Держстандарт України.— 27 с.

Таким чином, опис всіх типів документів уніфіковано, і автору наукової роботи необхідно лише дотримуватися загальних вимог, які визна­чають: набір елементів бібліографічного опису, послідовність їх розмі­щення, наповнення і спосіб представлення кожного елемента, використання умовних розділових знаків.

Загальні правила складання бібліографічного опису

1. Опис видання здійснюється за титульним аркушем. Відсутні відо­мості запозичуються з інших частин видання: обкладинки, зворотного боку титульного аркуша, передмови, змісту, випускних даних та ін.

2. Описування здійснюється мовою оригіналу.

3. Посилання на том, частину, випуск, номер, рік видання здійсню­ються арабськими цифрами.

4. При написанні прізвища автора ініціали пишуться після прізвища.

5. Роботи одного, двох або трьох авторів описуються під прізвищами авторів.

6. Твори, які видані без вказівки на авторів, і такі, що мають чотирьох та більше авторів, описуються під заголовком. У відомостях про відпові­дальність вказують всіх авторів або перших трьох зі словом "та ін.".

7. Опис складової частини документа, яка може бути самостійним твором (стаття) або частиною твору (глава, розділ, параграф та ін.) і мати самостійний заголовок, вважають аналітичним. В аналітичному описі спочатку наводять відомості про складову частину, а потім — відомості про документ, в якому вона розміщена.

8. Перше слово кожного елемента опису (крім відомостей про ілюст­рації) починають з великої літери. Інші великі букви приводять з норма­ми мови, на якій складено опис, незалежно від того, які літери наведені в документі.

9. При описуванні творів у науковій роботі використовують наступні розділові знаки:

: (двокрапка) — перед відомостями, які стосуються заголовка.

Наприклад:

: Навч. посіб.; : Збірка наук, пр.; : Пер. з англ.; : Автореф. дис;

— перед назвою видавництва.

Наприклад:

: Вища шк.; : Питер.

/ (коса риска) — перед відомостями про відповідальність, тобто інформацію про осіб та заклади, які брали участь у створенні та підготуванні книжки до друку.

Наприклад:

/Кол. автор.;

/ Р. В. Буланова, Ю. П. Соколов, В. П. Гарнюк та ін.;

/Підред. О. П. Подоляк;

/ Нац. фармац. акад. України;

/ АПН України. Ін-т педагогіки і психології

проф. освіти.

; (крапка з комою) — для відмежування основних авторів від інших осіб, які брали участь у створенні наукової роботи;

— для відокремлення першого місця видання від наступного.

Наприклад:

В. Д. Балин, В. К. Гайда, В. К. Гербачевский

и др.; Под общ. ред. А. А. Крилова

К.;Х.

, (кома) — після назви видавництва, а при його відсутності — після місця видання. Наприклад: Феникс, 2000 К., 2001

// (дві косих риски) — для розділення частин аналітичного опису друкованих творів.

Наприклад:

...и педагогике // Вопр. психологии ...освітою в Україні //Концептуальні засади де­мократизації та реформування освіти в Україні Рефлексія // Психологічний словник

.— (крапка та тире) — перед відомостями про повторюваність видання;

• перед місцем видання;

• перед кількісною характеристикою;

• перед галуззю використання.

Наприклад:

.— 3-е изд., испр. і доп. .- М.: -X.

.-112 c. .- C. 18-23 .- Bun. 10 .- T.3

.— Введений в дію .— Взамен ТОСТ

Часто дослідники при складанні бібліографічного опису, з метою еко­номії місця та часу, застосовують скорочення: не дописують назви ста­тей, якщо вони здаються дуже довгими, неправильно скорочують окремі слова, назви журналів скорочують тільки до перших літер.

Скорочення окремих слів при складанні бібліографічного опису до­пускається, але робити це треба обережно, дотримуючись певних пра­вил, затверджених нормативами. Не дозволяється скорочення основних заголовків книг та статей.

Загальні схеми бібліографічного та аналітичного опису наведені в додатку 6, а приклади бібліографічного опису літературних джерел при оформленні дисертації — у додатку 7.