Оформлення табличного матеріалу

Якщо цифровий або текстовий матеріал вимагає порівняння і вияв-ення закономірностей, його оформлюють у вигляді таблиць.

ТАБЛИЦЯ (від польськ. "tablica ", від лат. "tabula " — дошка, список):

•перелік відомостей, числових даних, приведених у певну сис­тему і рознесених по графах;

•зведення, відомість.

Таблиця — такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або кетовий матеріал групується в колонки, що відокремлюються одна від одної вертикальними або горизонтальними лініями. Таблиця є однією з найзручніших форм для наочності і зіставлення інформації.

За змістом таблиці можуть бути:

• аналітичні;

• неаналітичні.

Аналітичні таблиці концентрують в собі результати обробки і аналізу цифрових показників. Як правило, після подання таких таблиць робиться узагальнення у вигляді нового виведеного знання, яке формулюється в тексті словами: "Таблиця дозволяє зробити висновок, що...", … з результатів таблиці видно, що...". Часто результати, що наведені у вигляді такої таблиці, дозволяють виявити і сформулювати певні зако­номірності.

До неаналітичних таблиць вміщують, як правило, необроблені статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Основними елементами таблиці є:

• порядковий номер;

• назва;

• головка – заголовки вертикальних граф;

• прографки – заголовки горизонтальних і вертикальних граф основної частини;

• боковик – заголовки рядків.

Таблиця ______ ___________

номер назва таблиці

Головка Заголовки граф

Підзаголовки граф

Рядки

Боковик (графа для Графи (колонки)

заголовків рядків)

Порядковий номер (нумераційний заголовок) таблиці служить для її зв’язку з текстом. Він включає слово «Таблиця», яке оформлюється з великої літери, і арабську цифру її номера в роботі. Значок № перед порядковим номером і крапку після нього не ставлять.

Наприклад:

Таблиця 3

Якщо в науковій роботі автор демонструє тільки одну таблицю, то номер їй не надається і слово «таблиця» не пишеться. При посилання в тексті на дані, наведені в ній, єдиній таблиці, рекомендується слово «таблиця» писати без скорочень.

Наприклад:

Як видно з таблиці…

За результатами аналізу (див.таблицю) видно, що …

Якщо в роботі є дві або більше таблиць, то вони повинні бути пронумеровані, і на кожну робиться посилання в тексті. Слово «таблиця» у цьому випадку приводять у скороченому вигляді, значок «№» не проставляють.

Наприклад:

Дані аналізу (табл.5) показують, що …

У випадку повторних посилань у тексті рекомендується до посилання додавати загальноприйняте скорочення від слова «дивись» – див.

Наприклад:

Повторний аналіз (див.табл.5) свідчить, що…

Назва відбиває зміст таблиці, має бути стислою і пишеться з великої літери, без крапки на кінці. Її може і не бути: вона оформлюється тоді, коли виникає необхідність використання таблиці без звернення до тексту. Посилання на таблицю в тексті необхідно сформулювати таким чином, щоб не дублювати назву. У ній рекомендується уникати вживання таких слів, як «значення», «величина», «розрахунок», «залежність».

Порядковий номер і назву розміщують над таблицею і друкують симетрично до її тексту. Назву таблиці не підкреслюють

Головка – це частина таблиці, в якій наводиться зміст вертикальних граф. Вона може складатися як одного, так і з кількох рядків (ярусів).

Заголовки граф у першому ярусі необхідно писати з великої літери, вкінці ні крапку, ні кому не ставлять.