- •Змістовний модуль 2. Методологія, науковий метод, методика План
- •Змістовний модуль 3. Методи науково-педагогічних досліджень Загальна характеристика методів дослідження План
- •Змістовний модуль 4. Методи емпіричного дослідження План
- •Орієнтовна модель анкети
- •Правила складання запитань для інтерв'ю:
- •Змістовний модуль 5. Методи теоретичного дослідження План
- •Змістовний модуль 6. Кількісні методи в педагогіці та психології План
- •Змістовний модуль 7. Структура і логіка психолого-педагогічного дослідження Логічна структура дослідження План
- •Змістовний модуль 8. Вибір і обґрунтування теми дослідження План
- •Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •Формулювання теми дослідження
- •Побудова гіпотези і постановка завдань дослідження Розробка гіпотези дослідження
- •Змістовний модуль 9. Подання текстового матеріалу План
- •Мова і стиль наукової роботи
- •Подання окремих видів текстового матеріалу
- •Оформлення окремих видів ілюстративного матеріалу
- •Оформлення табличного матеріалу
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Групування матеріалу в бібліографічних списках
- •Використання і оформлення цитат
- •Упорядкування додатків, приміток, допоміжних покажчиків
- •Змістовий модуль 10. Загальні вимоги до науково-дослідної роботи План
- •Характеристика основних видів науково-дослідних робіт
- •Науково-кваліфікаційні роботи
Формулювання теми дослідження
Проблема, що досліджується, має бути відображена насамперед у темі дослідження.
ТЕМА (від грец. «thema» — предмет викладу, дослідження, обговорення) — лаконічне формулювання проблеми дослідження.
Правильний вибір теми дослідження значною мірою визначає успіх усієї подальшої роботи. Незалежно від розроблюваної наукової проблеми можливими шляхами вибору теми дослідження є:
- запозичення теми з критичних оглядів досягнень у галузі освіти, управління, педагогіки, психології або з переліку тем, який рекомендується проблемними комісіями;
- критичний розгляд виконаних у даній галузі наукових робіт; він допомагає виявити питання, на які автори цих праць не дали належних переконливих та обґрунтованих відповідей;
- повторення раніше викопаного дослідження, але з новим матеріалом, з використанням нового методу або нових технічних засобів;
- використання явищ або зв'язків між явищами, які випадково спостерігаються і сутність яких залишається незрозумілою;
- системне структурування інформації тощо.
Незалежно від способу вибору теми вона повинна бути перспективною. Основними критеріями перспективності теми є:
її актуальність, тобто теоретична і практична значущість для галузі освіти, педагогіки або психології;
новизна отриманих фактичних даних, метода або напряму дослідження;
безпосередній зв'язок з потребами освітянської практики і діяльністю навчальних закладів освіти;
цілеспрямованість на вирішення певного наукового завдання в конкретному напрямі освіти, педагогіки та психології;
реальність виконання поставлених наукових завдань.
Етап формулювання теми дослідження не є "прохідним", а, навпаки, є дуже відповідальним, бо неправильне її формулювання веде до довільного тлумачення проблеми та до стихійного збирання фактів. У формулюванні теми важливо відобразити об'єкт, предмет дослідження і мету. Згадування про предмет може бути в явному вигляді або в неявному.
Наприклад:
А. Тема — "Моральне виховання студентів".
Об'єкт — моральне виховання.
Предмет — зміст, методи, форми, засоби, умови ефективності морального виховання студентів.
Б. Тема — "Планування навчально-виховного процесу в фармацевтичному навчальному закладі".
Об'єкт — навчально-виховний процес
Предмет — планування.
Типовими помилками дослідників-початківців є безпроблемні формулювання тем, особливо в дисертаційних роботах. Так, занадто часто назви дисертацій починаються словами "Вивчення процесу...", "Дослідження деяких шляхів...", "Матеріали до вивчення...", "Деякі питання...", "До питання..." і т. ін. У них не віддзеркалюються достатньою мірою суть розглянутої проблеми, завершеність роботи, немає чіткого визначення її мети і результатів. А такі розпливчасті формулювання, як "шляхи вдосконалення методики" чи "психолого-педагогічні умови", по суті, не ставлять ніякої проблеми і не спрямовують на дослідження конкретного аспекту психолого-педагогічної теорії чи практики. Часто з формулювання не зрозуміло, діяльність кого досліджуватиметься: викладачів, слухачів, студентів або учнів — і якого віку. Тому завжди підкреслюється вікова група тих, хто бере участь у дослідженні.
Крім того, як правило, "шлях вдосконалення" чи "умови", про які йшлося в назві теми, не досліджуються, не формулюються.
Нерідко зустрічаються тривіальні формулювання, які не потребують ніякого дослідження. Це призводить до того, що тема дослідження не узгоджується з його об'єктом і предметом, а гіпотеза формулюється як банальна істина.
Часто теми формулюються так, що в них називаються кілька предметів дослідження. Тоді дослідникові доводиться вивчати і аналізувати літературу з усіх проблем. Це настільки ускладнює опрацювання методики та методології дослідження, що якісне його проведення стає практично неможливим.
Важливим напрямом підвищення якості психолого-педагогічних досліджень, їх наукового і практичного значення є вдосконалення тематики.
Для вдалого складання теми рекомендується продумати декілька можливих варіантів формулювання, написати їх один над іншим на деякій відстані або навіть на різних аркушах і після цього порівняти, щоб вибрати той, який точніше всього відображає предмет майбутнього дослідження. Тема дисертаційної роботи повинна бути по можливості короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми, вказувати на мету дисертаційного дослідження та його завершеність.
У назві теми небажано використовувати наукову термінологію псевдонаукового характеру.
Таким чином, уточнення теми дослідження представляє собою визначення тих конкретних питань, на які це дослідження має дати відповідь.
