5. Характеристика слухового відчуття. Фізичні основи слуху. Утворення голосу людини.

Слух − здатність органом слуху сприймати звуки; спеціальна функція слухового апарату, порушується звуковими коливаннями навколишнього середовища, наприклад, повітря чи води. Одне з біологічних п'яти почуттів, зване також акустичним сприйняттям.

Здатність розрізняти звукові частоти сильно залежить від конкретної людини: його віку, статі, схильності слуховим хвороб, тренованості.

Деякі тварини можуть чути ультра- та/або інфразвук.

Людина може розрізняти кілька звуків одночасно завдяки тому, що в вушної завитку одночасно може бути декілька стоячих хвиль.

6. Аудіометрія. Звукові методи діагностики..

Аудіометрія – в медицині (оториноларингологія) один із методів дослідження гостроти слуху, тобто визначення найменшої сили звуку, при якій він сприймається пацієнтом. В основу методу покладено реєстрацію реакції організму, яка викликана звуковою стимуляцією. На підставі результатів аудіометрії визначається відхилення порогу чутності пацієнта від усередненого порогу чутності нормального слуху.

Методи аудометрії використовують не тільки для визначення відхилення гостроти слуху від норми, але й для діагностування причин порушення слуху, а також для слухопротезування, зокрема для підбору та налаштування слухових апаратів.

Аудіометрія проводиться за допомогою спеціальних приладів − аудіометрів – електроакустичних приладів для вимірювання гостроти слуху.

Документ, який фіксує результати обстеження, називається аудіограма − графічне зображення слухової функції, яке дозволяє оцінити ступінь порушень у слуховому аналізаторі.

Види аудіометрії:

• Тональная аудіометрія. Дослідження дозволяє оцінити поріг чутності (в децибелах) типових частот. Тестування проводиться на типових частотах у діапазоні (125 - 8000 гц).

• Мовленнєва аудіометрія. Проводиться для виявлення якості розпізнавання людської мови на різних рівнях звуку (в децибелах).

Криві однакової гучності - це лінії, на яких людина відчуває звук різних частот однаково гучними.

7. Ультразвук та інфразвук.

Ультразвук − пружні коливання і хвилі з частотами приблизно від 1,5-2×10⁴ Гц (15-20 кГц) і до 10⁹ Гц (1 ГГц), іншими словами, коливання з частотами понад частоту чутного звуку. Верхня межа частот ультразвуку умовна.

Інфразвук − пружні хвилі, аналогічні звуковим, але з частотами нижче рівня сприйняття людського вуха (від 0,001 Гц до 16 Гц).

Використання ультразвуку в медицині:

Ультразвукове дослідження (УЗД) − неінвазивне дослідження організму людини або тварини за допомогою ультразвукових хвиль.

Крім широкого використання в ультразвукових дослідженнях, ультразвук застосовується в медицині як лікувальний засіб, так як має протизапальну; розсмоктуючу; аналгезивну; спазмолітичну дії та посилює проникності шкіри.

Фонофорез − сполучений метод, при якому на тканини діють ультразвуком і вводяться з його допомогою лікувальні речовини (як медикаментозного, так і природного походження). Зручність ультрафонофореза медикаментів і природних речовин полягає в тому що  лікувальна речовина при введенні ультразвуком не руйнується.

12