3.3.2 Індивідуальна графічна робота 4 «Прості розрізи

і перерізи»

Завдання ІГР 4 полягає у побудові необхідних зображень деталі(на форматі А3) за заданою аксонометричною проекцією з використанням простого розрізу (горизонтального чи вертикального), а також у простановленні розмірів. Варіанти завдань брати [2] с 127-131.

Приклад оформлення ГР 4 дивись нижче.

3.3.3 Складні розрізи і перерізи

Розріз або переріз називаються складними, якщо вони виконуються декількома січними площинами. Складні розрізи бувають ступінчастими й ламаними.

Ступінчастий розріз – розріз, утворений паралельними січними площинами (рис. 3.7 а).

Ламаний розріз – розріз, утворений пересічними площинами (рис. 3.7 б).

Рисунок 3.7 – Складний розріз:

а – ступінчастий; б – ламаний

3.3.4 Індивідуальна графічна робота 5 «Складні

розрізи і перерізи»

Завдання ІГР 5 полягає у побудові необхідних зображень деталі за заданою аксонометричною проекцією з використанням складного розрізу (ступінчастого або ламаного). Також необхідно довільно, але правильно, проставити розміри. Виконувати ГР 5 на форматі А3.

Варіанти завдань наведені в таблиці [1] с.212-241 Приклад оформлення ГР «Складні розрізи і перерізи» нижче

4 Рознімні з’єднання

4.1 Різі. Нарізні деталі та з’єднання

4.1.1 Нарізні деталі

Різзю називається поверхня, утворена під час гвинтового руху плоского контуру по циліндричній або конічній поверхні.

Основними параметрами профілю різі, встановлених ГОСТ 11708-82, є кут профілю α, зовнішній діаметр d ,внутрішній діаметр 1 d , середній діаметр 2 d , крок різі S, робоча висота профілю h, висота повного профілю H (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Основні параметри різей

За формою профілю різі бувають метричні, трубні, трапецеїдальні, упорні тощо.

Резьбове з'єднення зображають конструктивно, спрощенно або умовно в залежності від призначення креслення. Якщо при зображенні виробу необхідно вказати технологічні особливості з'єднувальних частин, то використовують конструктивне зображення кріпильних деталей і з'єднань.

У разі, коли зображення виробу виконано досить крупно і немає необхідності вказувати технологічні особливості з'єднувальних частин, кріпильні деталі і з'єднання зображають спрощено. На кресленні кріпильних деталей, діаметри яких дорівнюють 2 мм і менше, всі з'єднання слід витображати умовно.

При креслення різьбових з'єднань необхідно враховувати наступне:

а) на головному зображенні головку болта і гайку прийнято показувати трьома гранями ;

б) за ГОСТ 2.305-68 болти, гвинти і шпильки в поперечному розрізі зо- зображують нерассеченнимі. На складальних кресленнях нерассеченнимі , як правило , зображують також гайки і шайби ;

в) суміжні деталі штрихують з нахилом в різні сторони. Нахил штрі - ховкі для однієї і тієї ж деталі повинен бути в одну і ту ж сторону на всіх зображеннях ;

г) на спрощеному зображенні різьбового з'єднання не показують фаски , зазор між стрижнем і отвором , різьбу зображують по всій довжині незалежно від її дійсної довжини;

д) шліц в головці під викрутку у гвинтів зображують на видах спереду і

ліворуч перпендикулярно до фронтальної і профільної площин проекцій, а на вигляді зверху - умовно під кутом 45 °.

Болтовое з'єднання складається з болта, гайки, шайби і скріплюються деталей (рис. 3.12). Розміри деталей спрощеного зображення з'єднання беруться залежно від діаметра різьби болта - d .

d1=0,85*d D=2*d

H=0,8*d h=0,7*d

Dш=2,2d s=0,15*d

A=1,1*d lo=2*d

R=1,5*d K=0,3*d

R2=0,1*d R1=d

Рис. 3.12. Спрощене зображення болтового з'єднання

Таблиця - індивідуальні варіанти виконання ГР «Болтове з'єднання»

Користуючись наведеними співвідношеннями, побудувати зображення з'єднання деталей болтом. Розмір l підібрати по ГОСТ 7798-70 так, щоб забезпечити вказану значення К (див. Додаток)

Спеціфікацієї називається таблиця, яка містить перелік всіх складових частин, що входять в дане виріб, а також конструкторських документів, що відносяться до цього виробу і до його неспеціфіціруємих складових частин. Специфікацію складають на окремих аркуша формату А4 (210x297 мм) на кожну складальну одиницю за формою 1 (заголовний і наступні аркуші - рис.4.1); на заголовному аркуші основна напис виконується за формою 2 а на наступних - за формою 2а (рис. 4.2)

Рис. 4.1. Форма листів спеціфікації

Рис.4.2. Форми основного надпису для спеціфікації

Специфікація складається з розділів, які розташовуються в наступній послідовності: «Документація», «Комплекси», «Складальні одиниці», «Деталі», «Стандартні вироби», «Інші вироби», «Матеріали», «Комплекти». Наявність тих або інших розділів у специфікації визначається складом спеціфіціруємого виробу. Найменування кожного розділу вказують у графі «Найменування» і підкреслюють тонкою лінією. Нижче кожного заголовка повинна бути залишена одна вільна рядок, вище - не менше однієї (зазвичай дві, три) вільного рядка. Специфікація заповнюється наступним чином :

У графі «Формат» вказують формати документів, позначення яких записують у графі «Позначення». Для документів, записаних у розділи «Стандартні вироби», «Інші вироби» та «Матеріали», графу не заповнюють .

Для деталей, на які не виконано креслення, у графі вказують БЧ (без креслення). Графу «Зона» не заповнюємо .

У графі «Позиція» вказують порядкові номери складових частин, що входять у виріб, в послідовності запису їх в специфікації.

У графі «Найменування» вказують :

а ) у розділі «Документація» тільки найменування документів на даний виріб. У нашому випадку «Складальне креслення».

б) розділи «Комплекси» і «Складальні одиниці» не заповнюємо. У розділі «Деталі» дається перелік найменувань деталей відповідно до основним написом на кресленнях цих деталей (наприклад: «Втулка» і т. д.); в найменуванні, що складається з декількох слів, на першому місці поміщають іменник, наприклад: «Колесо зубчасте».

в) у розділі «Стандартні вироби» - найменування та позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби. Запис ведеться в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування - в ​​порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту - в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу .