МАРІУПОЛЬСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання індивідуальних графічних робіт

з НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ ТА ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ

для студентів спеціальність:

5.05050302 «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях»

денної форми навчання

Методичні вказівки до виконання індивідуальних графічних робіт з нарис-

ної геометрії та інженерної графіки для студентів Маріупольського колед-

жа/ укладач М.В. Мітус. Маріуполь: МАРІУПОЛЬСЬКИЙ КОЛЕДЖ ДЕРЖАВНОГО

ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ, 2013

ЗМІСТ

11111111111111111111111 С.

ВСТУП ................................................................................... 6

1 ТИПИ ЛІНІЙ. ШРИФТИ КРЕСЛЯРСЬКІ .............. 7

1.1 Типи ліній ................................................................ 7

1.2 Шрифти креслярські ............................................... 8

1.3 Індивідуальна графічна робота 1

≪Типи ліній. Шрифти креслярські≫ ...................... 9

2 ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ .................................... 27

1.1 Побудова правильних багатокутників .................. 27

1.2 Сполучення ............................................................. 29

1.3 Лекальні криві ........................................................ 31

1.4 Індивідуальна графічна робота 2

≪Геометричні побудови≫ ...................................... 33

3 ЗОБРАЖЕННЯ .............................................................. 39

3.1 Вигляди ................................................................... 39

3.2 Індивідуальна графічна робота 3

≪Вигляди≫ ............................................................... 41

3.3 Розрізи і перерізи ................................................... 47

3.3.1 Прості розрізи і перерізи .......................... 47

3.3.2 Індивідуальна графічна робота 4

≪Прості розрізи і перерізи≫ ..................... 48

3.3.3 Складні розрізи і перерізи ........................ 54

3.3.4 Індивідуальна графічна робота 5

≪Складні розрізи і перерізи≫ .................... 54

4 РОЗНІМНІ З’ЄДНАННЯ ............................................. 60

4.1 Різі. Нарізні деталі та з'єднання ........................... 60

4.1.1 Нарізні деталі ............................................ 60

4.1.2 Індивідуальна графічна робота 6

≪Нарізні вироби≫ ....................................... 62

4.1.3 Нарізні з'єднання ...................................... 69

4.1.4 Індивідуальні графічні роботи 7 і 8

≪Нарізні з'єднання≫ .................................. 70

4.2 Шпонкові та шліцьові з'єднання .......................... 78

4.2.1 Шпонкові з'єднання ................................. 78

4.2.2 Шліцьові з'єднання ................................... 78

4.2.3 Індивідуальна графічна робота 9

≪Шпонкові та шліцьові з'єднання≫ ......... 79

5 НЕРОЗНІМНІ З ЄДНАННЯ ....................................... 83

5.1 Зварні з'єднання ..................................................... 83

5.2 Індивідуальна графічна робота 10

≪Зварні з'єднання≫ ................................................. 83

6 МАШИНОБУДІВНІ ДЕТАЛІ ..................................... 90

6.1 Штуцери ................................................................. 90

6.2 Індивідуальна графічна робота 11

≪Робоче креслення штуцера≫ ............................... 91

6.3 Пружини ................................................................. 93

6.4 Індивідуальна графічна робота 12

≪Робоче креслення пружини≫ ............................... 94

6.5 Зубчаті колеса ........................................................ 96

6.6 Індивідуальна графічна робота 13

≪Робоче креслення зубчатого колеса≫ ................. 96

5

7 СКЛАДАЛЬНІ ОДИНИЦІ .......................................... 100

7.1 Деталювання ........................................................... 100

7.2 Індивідуальна графічна робота 14

≪Деталювання складального креслення≫ ............. 100

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ........... 103

ДОДАТОК А ОФОРМЛЕННЯ АРКУША .................... 104

ВСТУП

Інженерна графіка є однією з основних дисциплін, яку вивчають майбутні інженери. Вона дає підгрунтя для вивчення спеціальних дисциплін інженерного спрямування, таких, як технологія машинобудування, деталі машин, конструювання спеціального оснащення, проектування цехів машинобудівних виробництв тощо.

Курс інженерної графіки складається з таких розділів: геометричне креслення, проекційне креслення, машинобудівне і технічне креслення.

Методичні вказівки містять короткі відомості з різних розділів інженерної графіки, а також вихідні дані до індивідуальних графічних робіт з прикладами виконання.

Метою цього навчального видання є формування у студента практичних навичок побудови на високому технічному рівні машинобудівних креслень із застосуванням навчально-методичної та довідкової літератури.

Індивідуальні графічні роботи (ГР) необхідно виконувати на аркушах форматів А4,А3 із використанням шифру «МКПУ 02.01.08 001 », в якому по черзі зазначено таке: Маріупольський Коледж Приазовський Університета (МКПУ); група (наприклад, ОМЛ01, ОМЛ02 тощо); варіант (від 01 до 30), який в індивідуальному порядку призначає викладач; номер завдання (від 001 до 014). Параметри аркуша, а також правила його оформлення на прикладі формату А3 наведені в додатку А.

Під час виконання завдань необхідно застосовувати шрифт типів А, Б з кутом нахилу 75° за ГОСТ 3.304-81, а також лінії креслення за ГОСТ 3.303-68.

1.1 . Стандарти оформлення креслень

Комплекс міждержавних стандартів, що визначають єдині правила і положення з розробки, оформлення та обігу конструкторської документації, називають Єдиною системою конструкторської документації (ЕСКД).

Позначення стандартів ЕСКД будують на класифікаційному принципі. На - приклад, ГОСТ 2.301-68 «Формати» означає:

ГОСТ - державний стандарт;

2 - клас стандартів;

3 - код класифікаційної групи;

01 - порядковий номер стандарту в групі;

68 - рік реєстрації стандарту .

Розглянемо основні положення стандартів на формати, масштаби, лінії, шрифти, основний напис і нанесення розмірів на кресленнях.

Формати. Креслення виконують на аркушах паперу певного розміру

(формату). ГОСТ 2.301-68 встановлює такі основні формати:

Масштаби. Масштабом називають відношення лінійних розмірів зображеного на кресленні предмета до його дійсним размеженій на кресленнях :

Масштаби зменшення: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500;1:800; 1:1000.

Натуральна величина: 1:1.

Масштаби збільшення: 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1 .

Перевагу віддають зображенню предмета в натуральну величину. Незалежно від величини масштабу на кресленні проставляють дійсні розміри. На кресленнях масштаб позначають у відповідній графі (рис. 1.7) основного напису по типу: 1:1, 1:2, 2:1 і т.д., на полі креслення - за типом А (2:1), А- А (1:2) і т.д.

Правила нанесения размеров. ГОСТ 2.307-68 встановлює правила нанесення розмірів на чертежах .

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Лінійні розміри на кресленнях вказують у міліметрах без позначення одиниці виміру. Розмірне число відображає справжню величину предмета незалежно від масштабу і точності виконання креслення.

Кутові розміри вказують з позначенням одиниць (граду - сов, хвилин, секунд).

Прості дроби застосовують тільки при простановке розмірів в дюймах.

На кресленні має бути проставлено мінімальне число розмірів, але достатня для виготовлення і контролю вироби. Повторення розмірів на різних зображеннях і в тексті креслення не допускається.

Наносити розміри на кресленнях у вигляді замкнутої ланцюга не допуска -кається , крім випадків , коли один з розмірів є довідковим .

Довідковими називаються розміри, які не використовуються при виготовленні вироби, але полегшують читання креслення. Довідкові розміри відзначають знаком « * » і в технічних вимогах записують: «*Розміри для довідок».

П риклад зображення деталі з нанесеними розмірами, кількість яких досить для її виготовлення, наведено на рис. 1.8.

Рис. 1.8

Розмірні і виносні лінії

Розміри на кресленнях вказують розмірними лініями і розмірними числами. Для визначення розмірів прямолінійних відрізків параллельно їм проводять розмірні лінії і над ними проставляють размірні числа.

Розмірна лінія окружності проводиться по діаметру.

Розмірні лінії проводять між лініями контуру, осьовими і виносними.

Виносні лінії, як правило, повинні бути перпендикулярні до розмірним і бути продовженням контурних.

Розмірну лінію для кута проводять у вигляді дуги з центру в його вершині, а виносні лінії - радіально.

Р озмірну лінію з обох кінців обмежують стрілками, за винятком розмірної лінії радіуса, яка обмежується однією стрілкою з боку обумовленою дуги або скругления. Розміри елементів стрілок вибирають залежно від товщини ліній видимого контуру , при цьому враховують, що вони повинні бути приблизно однаковими на всьому полі креслення (рис.1.9).

Виносні лінії повинні виходити за конці стрілок розмірної лінії на 1-5 мм. Розмірні та виносні лінії виконують суцільними тонкими лініями. За можливості розмірні лінії рекомендується наносити поза контуром зображення. Відстань між паралельними розмірними лініями повинна бути не менше 7 мм, між розмірною лінією і лінією контуру - не менше 10 мм. Як правило, виносні лінії проводять від ліній видимого контуру.

Необхідно уникати перетину розмірних і виносних ліній.

Для цього більш короткі розмірні лінії проводять ближче до ліній контуру, більш довгі - далі від них. Лінії контуру, осьові, центрові виносні лінії не використовують як розмірні.

Якщо вид або розріз симетричного предмета або окремих симетрично розташованих елементів зображують тільки до осі симетрії або з обривом, то розмірні лінії, що відносяться до цих елементам, проводять з обривом і обрив розмірної лінії роблять далі осі або лінії обриву предмета (рис.1.10).

Р озмірні лінії допускається проводити з обривом при вказівці діаметра кола незалежно від того, зображена чи окружність повністю або частково, при цьому обрив розмірної лінії роблять далі центру кола (рис. 1.11).

При зображенні вироби з розривом розмірну лінію не переривають (рис. 1.12).

Я кщо довжина розмірної лінії недостатня для розміщення на ній стрілок, то розмірну лінію продовжують за виносні лінії (або, відповідно, за контурні, осьові, центрові і т.д.) і стрілки наносять, як показано на рис. 1.13.

При нестачі місця для стрілок на розмірних лініях, розташованих ланцюжком, їх допускається замінювати зарубками, що наносяться під кутом 45 ° до розмірним лініях, або чітко наносяться точками (рис. 1.13).

При нестачі місця для стрілки через близько розташованої контурної або виносної лінії останні допускається переривати (рис. 1.14).

Графічна робота №1 «Лінії креслярські»

1. На ватмані формату А4 креслимо рамку та основний надпис.

2. Відступаємо від рамки зліва 12 мм та проводимо дуже тонку, вертикальну лінію, яку потім треба стерти. Цю лінію можно нацарапати голкою циркуля не сильно натискаючи на нього. Відступаємо від неї 160 мм вправо та креслимо ще одну дуже тонку вертикальну лінію. Ці дві лініі обмежують довжину всіх типів ліній, що ми будемо креслити.

3. Від рамки зверху відстумаємо 20 мм та між двома тонкими лініями креслимо горизонтальну суцільну товсту основну лінію. Далі креслимо три типи ліній - суцільна товста основна, шрихова, штрихпунктирна. Між лініями одного типу відступаємо 5 мм, між лініями різного типу - 10 мм. Слідкуйте за тим, щоб лінії (їх товщинна, відстань між штрихами, довжина штрика) відповідали ГОСТу.  Після того, як ви накреслите всі типи ліній, сотріть допоміжні вертикальні тонкі лінії.

4. Зверніть увагу на те, що ніяких розміров ви не ставите. На зразках вони надані для того, щоб ви зробили копановку креслення.

5. Штрихпунктирними тонкими лініями наносимо, згідно розмерів, осьові лініі кіл, що ми будемо креслити.

 6. Накресліть кола заданими на зразку тимапи ліній. Радіус першого кола 5 мм, всіх наступних - на 5 мм більше попереднього.

Для того щоб отримати суцільну тонку лінію треба тиснути на циркуль, або вставити більш м'який гриф олівця.

Зверніть увагу на те, що ці лініі також повинні відповідати ГОСТу - бути тієї ж товщини, з тими ж відступами між штрихами та довжиною штриха.

Зверніть увагу на те, що штрихпунктирні лініі завжди повинні перетинатись штрихами.  Кола штрихпунктирних ліній також повинні перетинати осьові лінії штрихами.

Розберемо, як роблять штриховку. Штриховка виконується під кутом 45 градусів суцільною тонкою лінією. Відстань між лініями повинна буди однаковою для кожної деталі. Лініі штриховки повинні доходити до контурних ліній. 

Покладемо на горизонтальну лінію ленійку та прикладемо до неї кутнік 45 градусів. Під кутник креслимо лініі штриховки. Пересовуємо кутник по лінійци на однаковий шаг, наприклад 5 мм, та робимо штриховку всієї деталі.