4. Література, що рекомендується для вивчення курсу

1. Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 20.05.1999 р. (із змінами та доповненнями)

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07.12.2000 р. (із змінами та доповненнями)

3. Александрова М. М., Маслова С. О. Гроші, фінанси, кредит. — К., 2002

4. Алєксєєв І. В., Колісник М. К. Вівчар О. Й. та ін. Гроші та кредит: Навч. посібник — М.: Львів: Вид-во нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2004

5. Білик М. Д., Надточій С. І. Грошові потоки підприємств у мікро- та макроекономічному аспекті // Фінанси України. — 2007. — № 6. — С. 133–147.

6. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси: Підручник. — К.: Знання, 2006

7. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 2005

8. Гроші та кредит / Авт. кол.: За ред. М. І. Савлука. — К.: Либідь, 2006

9. Гроші та кредит: Підручник / Щетинін А. І. — К.: Центр учбової літератури, 2008

10. Гроші та кредит: Підручник / Івасів Б. С. — Тернопіль, К.: КонДор, 2008

11. Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит практикум: Навчальний посібник. – Львів: «Новий Світ-2000», 2008

12. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія). — К.: КНЕУ, 2007

13. Теорія фінансів: Навч. посібник / За ред. О. Д. Василика. — К.: ЦУЛ, 2005

ЗМІСТ

Розділ 1 Гроші та грошовий обіг

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

Тема 6. Валютний ринок і валютні системи

Тема 7. Кількісна теорія грошей

До змісту

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

Питання теми:

1. Інфляція: сутність, причини, види та типи.

2. Показники вимірювання інфляції.

3. Етапи розвитку та особливості інфляції в Україні.

4. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика.

5. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового обігу та методи її проведення.

Основні терміни та поняття:

Інфляція, девальвація, деномінація, інфляція попиту, інфляція витрат, ревальвація, дефляція, антиінфляційна політика, грошова реформа.

Література:

1. Гроші та кредит: Підручник. – За заг.ред. М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2006 – с.193 – 231

2. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія та практика: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2011. с.121 - 141

3. Михайлівська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит: Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ-2000, 2007. – с.128 - 162

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України /[Електронний ресурс] – www.ukrstat.gov.ua – 2011.

1. Інфляція: сутність, причини, види та типи

Інфляція — це процес знецінення грошей та загальне підвищення цін на товари і послуги внаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою, яка виявилась не забезпеченою економічними благами.

Термін «інфляція» (від лат. Inflаtio) буквально означає «здуття або набухання». Дійсно, фінансування державних видатків (наприклад, у періоди екстремального розвитку економіки в часи війн, революцій) за допомогою паперово-грошової емісії з припиненням розміну банкнот призводило до розширення грошового обігу та знецінення паперових грошей.

Як правило, інфляційні процеси були пов’язані безпосередньо з війнами або епідеміями, тривалими неврожаями та іншими стихійними лихами, що зумовлюють політичні і соціальні потрясіння.

Інфляція була характерна для грошового обігу:

- США — у період війни за незалежність 1775–1783 рр.;

- Франції — у період Французької революції 1789–1791 рр.;

- Англії — під час війни з Наполеоном на початку XIX ст.;

- Росії в 1769–1895 рр.;

- Особливо високих темпів інфляція набула у Німеччині після Першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягла 396 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилась у трильйон разів.

Уперше термін «інфляція» був застосований для характеристики економіки США в період громадянської війни 1861–1865 рр. Він засвідчував процес перевантаження, «набухання» каналів грошового обігу масою грошей, яка перевищувала потребу в них економічної системи.

Остаточно цей термін було введено в науковий обіг з метою теоретичного відображення певного стану економіки після Другої світової війни.

Ці історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.

Сучасній інфляції притаманний ряд відмітних особливостей. Якщо раніше інфляція була локальною, то зараз вона всеохоплююча; раніше вона охоплювала певний період, тобто мала періодичний характер, а зараз — хронічний; сучасна інфляція перебуває під впливом не тільки грошових (монетарних) факторів (розбалансуванням грошової системи, надмірної грошово-кредитної емісії, валютних відносин тощо), а й негрошових факторів (монополізації економіки, здороження товарів критичного імпорту (енергоносіїв), сировинних матеріалів тощо).

Отже, інфляція як багатофакторний процес – це прояв диспропорційності у розвитку суспільного відтворення, що зумовлено порушенням закону грошового обігу. Таким чином, глибинні причини інфляції перебувають як в сфері обігу, так і в сфері виробництва, і дуже часто зумовлюються економічними і політичними відносинами в країні. Наслідком такої невідповідності є знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги.

Слід зазначити, що не тільки зростання цін є основним проявом інфляції. Інфляція може бути відкритою і прихованою.

Знецінення грошей може відбуватись і за відсутності відкритого зростання цін — їхньому утриманні на відносно фіксованому рівні за допомогою адміністративних важелів.

В економіці України інфляція виникла ще в період існування СРСР у 50–60-х роках XX ст. і була пов’язана з різким падінням ефективності суспільного виробництва. Однак вона була прихованою і проявлялася в товарному дефіциті та великій різниці в цінах: низьких на кінцеву продукцію і високих на всі види сировини.

Прихована інфляція найбільш деструктивна, тобто позбавляє виробників економічних стимулів, потребує постійних державних дотацій, руйнує ринкові відносини, породжує «тіньову» економіку, спекуляцію та хабарництво.

Інфляція є складним економічним явищем і не має однозначного тлумачення серед економістів. Щодо причин інфляції існує кілька теорій. Одна з найпоширеніших — теорія інфляції попиту, засновником якої був Дж. Кейнс.

У кейнсіанських теоріях наголошується, що причиною інфляції є перевищення попиту над пропозицією (тобто надмірний попит на гроші відносно пропозиції товарної маси) — теорія інфляційного розриву.

Пізніше в умовах відсутності надмірного попиту кейнсіанська ідея була доповнена і розвинута теорією інфляції витрат. Сутність цієї теорії полягає в тому, що підприємці для покриття своїх зростаючих витрат намагаються весь час продати свою продукцію за більш високою ціною, а профспілки весь час намагаються підняти заробітну плату. Це, в свою чергу, змушує роботодавців підвищувати ціни.

Така низка причин, на думку прихильників цих теорій (попиту та витрат), і спричинює інфляцію.

По-іншому пояснюють причини інфляції представники монетаристської теорії. М. Фрідмен, засновник монетаристської школи, стверджує, що основними чинниками формування інфляції є зміна грошової маси, тому причини її виникнення треба шукати у сфері обігу.

Із середини 60-х років ХХ ст. в економічній теорії інфляція цін розглядається як багатофакторний процес, що відбувається у сфері обігу, виробництві, охоплює всі складові економічної системи. Чинники, які призводять до інфляції, не діють окремо, проте їхнє різномаїття в цілому можна класифікувати так:

- вплив на інфляцію мілітаризації економіки: особливість її полягає в тому, що для виробництва військової техніки залучаються найпередовіші технології, використовуються дорогі, високоякісні матеріали, залучаються наукові та інші працівники найвищої кваліфікації — усе це веде до збільшення витрат державного бюджету, спричинюючи інфляційне його фінансування;

- вплив на інфляцію зростання витрат виробництва: перевищення темпів зростання заробітної плати над темпами зростання продуктивності праці; перевищення темпів зростання податків над темпами зростання доходів; зростання цін на сировину та енергоресурси. Ця негативна динаміка веде до збільшення собівартості продукції товаровиробника, яка врешті-решт призводить до збільшення середнього рівня цін на всі кінцеві товари та послуги, спричинюючи інфляцію;

- вплив на інфляцію зростання сукупного попиту: він може бути з декількох причин:

по-перше: безпосередньо пов’язаний з дією монетарних факторів, насамперед з надлишковою емісією грошей (постійне підвищення соціальних гарантій, пенсій тощо при незмінній динаміці ВВП в країні), яка призводить до перевищення попиту над існуючою пропозицією на товари і послуги, що викликає «спіраль» (зарплата — ціни) інфляції або порушення закону рівноваги І. Фішера: МV = P Q(ВВП) (в реальній економіці: кожне підняття мінімальної заробітної плати, пенсії, стипендії тощо буде призводити до збільшення цін на всі товари та послуги на ринку, якщо рівень виробництва в країні залишатиметься незмінним);

по-друге: зростанням сукупного попиту, не пов’язаним зі збільшенням грошової маси. Причиною збурення сукупного попиту в цьому випадку є оптимістичні очікування підприємців щодо майбутньої кон’юнктури в умовах повної зайнятості (підвищення рівня життя населення). За цих умов зростання сукупного попиту зумовлює зростання цін;

по-третє: зміни структури ринку, пов’язані з владою монополій, олігополій та держави, яка реалізується в адміністративному монопольному зростанні цін.