Практична робота № 3 Тема: “м’ясна продуктивність с.-г. Птахів”

Мета: навчитися оцінювати м’ясну продуктивність с.-г. птахів

Завдання:

• вивчити біологічні основи м’ясної продуктивності, а також склад м’яса різних видів і статево-вікових груп птахів;

• вивчити показники, які характеризують м’ясну продуктивність, освоїти методику їх розрахунку.

Теоретичний матеріал для самостійного вивчення.

М'ясна продуктивність – здатність молодняку птахів нарощувати потужну мускулатуру. М’ясна продуктивність обумовлена факторами годівлі й утримання, а також спадковістю (птахи різних порід або кросів мають неоднакову швидкість нарощування мускулатури, масу м’язів у тушці).

М’ясна продуктивність тісно пов’язана з ростом і розвитком птахів. Розмноження (ріст) і диференціація (розвиток) клітин в організмі не можуть здійснюватися одночасно з однаковою інтенсивністю. На кожному віковому етапі існує деяка критична маса клітин, після досягнення якої настає їх диференціація; після досягнення у розвитку клітин певного рівня знову настає період розмноження. Чим швидше відбудеться ритм накопичення маси, тим швидше буде перехід до ритму диференціації. Скорочення тривалості цих ритмів сприяє загальному прискоренню росту і розвитку особин. Чергування інтенсивності росту і розвитку обумовлюється хвилеподібність накопичення кліткової маси в організмі (хвилеподібні прирости живої маси).

У дорослих особин хвилеподібність процесів оновлення тканин зберігається. В основі хвилеподібності лежить протидія двох процесів – катаболізму і анаболізму. Для різних тканин організму і органів у процесі онтогенезу існує генетично обумовлена послідовність пріоритетного використання поживних речовин. Встановлено, що в організмі м’ясного молодняку птахів, починаючи з четвертого тижня життя відмічається найбільш напружений ріст – продовжує інтенсивно рости пір’я тулубу і ростуть махові пір’їни, а також починають інтенсивно рости грудні м’язи. У цьому віці може знижуватися життєздатність і збільшуватися відхід молодняку птахів навіть за найменших порушень у годівлі й утриманні.

За абсолютним збільшенням живої маси до 8….9-тижневого віку серед різних видів і порід птахів лідером є гуси, потім качки, бройлери, індики. Так, у 4-тижневому віці жива мас гусенят перевершує у 2,7 разів відповідний показник у індиченят, у 1,5 рази – у каченят, у 1,8 рази – у бройлерів; аналогічно у 8-тижневому віці: у індиченят – у 2,9 рази, у каченят – у 1,3 рази і бройлерів – у 1,4 рази.

У рості та розвитку курчат виділяють три основних періоди.

Перші 10 днів життя.

У більшості видів, порід і кросів (крім аутосексних) самці та самочки за зовнішніми ознаками не відрізняються, вони характеризуються неповноцінним механізмом терморегуляції. У цей період відбувається інтенсивний ріст і диференціація тканин і органів, адаптація усіх систем до умов життя, закріплених вроджених і набутих рефлексів, реакцій поведінки і ритмів, розвивається функціональна діяльність шлунково-кишкового тракту і залоз внутрішньої секреції, активізація пір’яних сосочків та інтенсивний ріст пір’я. Цей віковий період найбільш відповідальний.

Період від 11-го до 30-го дня життя.

Починаючи з 11-го до 30-го дня життя значно прискорюється ріст, маса молодняку збільшується у 2,6-3 рази. Активізуються залоза внутрішньої секреції і закладаються ознаки статевого диморфізму. Молодняк характеризується інтенсивним ростом пір'яного покриву, удосконалюється терморегуляція і збільшується теплоутворення. Збільшується споживання корму і води. Починається підготовка організму молодняку до ювенальної линьки.

Період від 31-го до 60-го дня життя.

Починаючи з 31-го до 60-го дня життя продовжується інтенсивний ріст тканин і похідних шкір. Відносна швидкість росту порівняно з першим місяцем зменшується у 2,5….2,8 рази, але абсолютна маса тіла збільшується у 2 рази. Система терморегуляції сформована до кінця, пух на тулубі повністю замінений на первинне пір’я. закріплюються умовні рефлекси, у поведінці виявляється чітке чергування біоритмів.

Серед усіх видів тканин маса м’язів у птахів займає перше місце. По відношенню до маси тушки м’язова тканина складає:

у курей – 42-45%;

качок – 40-43%;

гусей – 48-50%;

індиків – 52-54%.

Основна найцінніша маса м’язів локалізується у птахів у грудній частині. Грудні м’язи за об’ємом дорівнюють масі всіх інших м’язів тушки, включаючи м’язи кінцівок. Загальна маса м’язів незалежно від віку і виду птахів завжди більша у самців порівняно з самками.

У залежності від віку, статі та виду м’язи птахів відрізняються за гістологічною будовою. Так, протягом життя птахів товщина м’язових волокон збільшується. На товщину волокон впливає система утримання – в кліткових умовах утримання м’язові волокна птахів тонкіші, ніж у птахів, яких утримують на підлозі або на вигулах. На товщину волокон впливає порода – м’язові волокна у птахів м’ясних порід товщі, ніж у яєчних і м’ясо-яєчних. У самців волокна грубіші, ніж у самок. Також у м’язах дорослих птахів сполучної тканини більше, ніж у молодняку.

Скелетні м’язи птахів містять до 75% води і 25% сухих речовин. Суха речовина м’язів на 80-90% складається з білку, 0,6-1,2% складають мінеральні речовини, все інше – жири і вуглеводи.

Цінною перевагою м’язового білка птахів є те, що організм людини він засвоюється краще, ніж білок ссавців.

М’язи бройлерів багаті білком з самого раннього віку. Вже у 10-денному віці грудні м’язи курчат містять 23% білка. Статеві відмінності за вмістом білку в м’язах виявляються вже з 30-денного віку. Протягом усього періоду вирощування вміст білку в м’язах бройлерів вищий у самок в середньому на 1,0-1,5%.

Накопичення білка у м’язах курей відбувається до 60-90-денного віку, у гусей до 90-150-денного віку. Під час старіння організму концентрація м’язового білка в м’язах знижується.

В тушці птахів розрізняють біле та червоне м’ясо. Червоне забарвлення волокнам надає міоглобін. М’язи кінцівок птахів складаються з червоних волокон, а грудні м’язи – із білих. В грудних м’язах гусей і качок є білі та червоні волокна. У білих м’язах менше колагену, ніж у червоних.

Білі м’язи відрізняються від червоних вищою калорійністю, більшим вмістом протеїну, повноцінних білків і меншою кількістю води та жиру. У сухопутних птахів грудні м’язи білого кольору з легким рожевим відтінком (біле м’ясо). Інші м’язи рожеві або червоні (червоне м’ясо). У водоплавних птахів усі м’язи, в т.ч. грудні, червоного або темно-червоного кольору.

Показники, які характеризують м'ясну продуктивність

1. Жива маса у віці забою.

2. Прирости живої маси (середньодобові, абсолютні, відносні).

3. М’ясна скоростиглість – визначається за віком досягнення молодняком забійних кондицій. До забійних кондицій відносять живу масу, вгодованість, зрілість м’яса.

4. М'ясні якості птахів (це ті показники, які дають змогу отримати велику кількість дешевого м'яса):

   • витрати кормів на одиницю приросту живої маси;

   • збереженість м'ясного молодняку виробництво м'яса на 1 м2 виробничої площі (повинно бути максимальним, і якщо воно знижується, то низька збереженість

   • витрати на інкубаційне яйце

   • плодючість родинних стад

5. Показники якості м'яса:

   • об'єктивні (соковитість і ніжність);

   • суб’єктивні (колір, запах, смак, консистенція)

Під час проведення селекційної роботи для оцінки плідників визначають забійні якості нащадків за такими показниками:

1) забійний вихід напівпотрошеної тушки – це співвідношення забійної маси (без пір’я, крові, кишечнику) до перед забійної живої маси;

2) забійний вихід потрошеної тушки – це співвідношення забійної маси (без пір’я, крові, кишечнику, голови, ніг, нирок і селезінки) до перед забійної живої маси;

3) маса їстівної і неїстівних частин тушок. До неїстівних частин відносять: кістки, голова, ноги, кишечник, кормова маса м’язового шлунку, яєчник, яйцепровід, селезінка, нирки, легені.

Визначають:

• М’ясність тушки.

• М’ясність грудей.

• М’ясність ніг.

• Кістлявість.

Чим більша частка їстівних частин, тим кращі м’ясні якості птахів.

В племінній роботі та в практиці використовують екстер'єрні ознаки, які характеризують м'ясну продуктивність):

1. Широка постановка ніг (чим ширша, тим краще розвинені м'язи грудей і ніг); близько 60 % м'язів розташовано на ногах і грудях;

Широкі та глибокі груди (кіль не повинен виступати);

Товстий кістяк;

Високі ноги;

Рідкий пір'яний покрив