2. Особливості пір’яного покриву с.-г. Птахів

Пір'яний покрив є одним з найхарактерніших структурних елементів шкіри, який відрізняє клас птахів від рептилій і ссавців. Пір'яний покрив птахів виконує різні функції: захисту тіла від несприятливих умов середовища (холод, волога та ін.), теплорегуляції, дотику. Окремі групи пір'я служать для літання, деяке пір'я є вторинною статевою ознакою птахів.

Стан оперення у молодняку і дорослих птахів відноситься до числа характерних ознак, що відображають загальний фізіологічний стан організму. Так, у здорових птахів оперення гладке, блискуче.

У молодняку і дорослих птахів пір'я на поверхні тіла розташовуються нерівномірно.

Залежно від будови і функції розрізняють пір'я: контурне, пухове, ниткоподібне, кисточкове, щетинки (рис. 6).

Контурне пір'я птахів утворює основну щільну масу пір'яного покриву. До нього відноситься покривне, махове і рульове пір'я.

Покривне пір'я щільно налягає один на одне і створює зовнішній щільний шар оперення. Разом з пухом, розташованим під ним, утворюється теплоізолюючий шар пір'яного покриву, який добре розвинений у водоплавних птахів.

Рис. 6. Типи пір’їн у птахів

А – контурне пір’я; Б – пухове пір’я; В – ниткоподібне пір’я; Г – кисточкове пір’я.

Залежно від місця розташування розрізняють покривне пір'я шиї, плеча, спини, грудей, живота, крила та ін. Подовжене покривне пір'я в області шиї називається «грива», на гомілці — «штани» (рис.7).

Рис.7. Назва пір’я півня:

1 – пір’я шиї; 2 – плечові пір’я; 3 – пір’я гомілки; 4 – покривні пір’я крила; 5 – махове пір’я першого і 6 – другого порядку; 7 і 9 – косиці; 8 – рульові пір’я; 10 – покривні пір’я хвоста; 11 – покривні пір’я попереку, 12 – спини і 13 – шиї; 14 – гребінь; 15 – сережки.

У пташенят, що вилупилися, тіло покрите пухом. Нижні кінці їх прикріплені до стрижня первинного пір'я, а верхні розпушені та рівномірно покривають поверхню шкіри. Під час росту стрижень первинного (ювенального) пера висувається з пір'яної сумки, витісняючи пух. Формування первинного оперення у молодняку різних видів і порід птахів завершується в різні терміни. У курчат породи білий леггорн ріст ювенального пір’я закінчується до місячного віку і починається поступова заміна його вторинним пером, що триває до 5-місячного віку.

М ахове пір'я довге і міцне з щільним вітронепроникним опахалом. На крилі розрізняють махове пір'я першого порядку, прикріплене до кисті, у курей їх 10 шт. Махове пір'я другого порядку (10 шт.) прикріплене до ліктьової кістки (рис.8). За випаданням махового пір'я першого порядку у курей оцінюють хід линьки.

Рис. 8. Пір’я крила птаха:

1 – махове пір’я 1-го порядку; 2 – махове пір’я 2-го порядку; 3 – оперення плеча; 4 – крильце; 5 – велике покривне пір’я; 6 – середнє покривне пір’я; 7 – покривне пір’я крила

Рульове (хвостове) пір'я (10-12 шт. у курей, 18 шт. – у качок і гусей), розташоване в один поперечний ряд і прикріплене до останніх хвостових хребців. Рульове пір'я має міцний стрижень і пряме опахало. Деякі з них у півнів можуть досягати значної довжини (косиці).

Пухове пір'я має короткий і гнучкий стрижень і м'яке розпушене опахало. Розрізняють ембріональний пух, що покриває тіло пташенят, і пух дорослих птахів. У голубів є порошковий пух – найдрібніші рогові зернятка, що утворені внаслідок руйнування особливого рихлого пір'я. Вважають, що функціонально порошковий пух замінює у голубів куприкову залозу. Добре розвинений пух у качок і гусей в нижній частині тулуба (в області хлупа).

Ниткоподібне (нитчасте) пір'я складається з довгого тонкого волосоподібного стовбура, на кінці якого є декілька коротких борідок. Це пір'я розміщується невеликими групами навколо контурного або пухового пір'я на голові, шиї та грудях птахів.

Кисточкове пір'я має порівняно довгий і тонкий стовбур, на кінці якого є декілька слабо сполучених борідок, розташованих навколо отвору вивідної протоки куприкової залози.

Щетинки – це видозмінені пір'їни, представлені лише тонким стовбуром без опахала. Вони розташовуються на основі дзьоба, іноді на пальцях ніг, над оком (вії).

Линька — це періодична зміна пір'яного покриву і структурних елементів епідермісу шкіри. У диких птахів вона носить сезонний характер: заміна оперення завершується до осені, до часу перельоту або з настанням холодного зимового періоду. Домашні птахи успадкували цю особливість від диких предків.

Розрізняють линьку молодняку (ювенальну) і періодичну линьку дорослих птахів, яка відбувається у певний сезон. В процесі линьки в організмі птахів відбуваються зміни в діяльності нервової системи і ендокринних органів, що супроводжуються посиленням обміну речовин, зокрема білкового і мінерального. Період линьки характерний нестійким фізіологічним станом птахів, ослабленням резистентності організму до збудників інфекцій. Дорослі птахи різко знижують або повністю припиняють несучість.

В умовах промислового птахівництва за кліткової системи утримання птахів і регульованого мікроклімату приміщень сезонність линьки згладжена.

Ювенальна линька молодняку полягає в тому, що первинне (ювенальне) пір’я замінюється основним (вторинним). Закінчення ювенальної линьки за часом співпадає з періодом, коли в основному завершується ріст птахів і настає статева зрілість.

У курчат вона починається в 1,5-місячному віці і закінчується повністю в 5,5—6 місяців, коли у молодок починається яйцекладка. У півників линька йде активніше, ніж у курочок. У курчат зміна махового пір'я крила йде в напрямку зсередини назовні. Махове пір'я другого порядку змінюється у зворотному напрямі – від зовнішнього краю до середини крила.

У каченят ювенальна линька починається у віці 60-70 днів і триває два місяці. Змінюється тільки покривне пір'я тулуба, махове пір'я замінюється в наступну линьку. Ювенальна линька у гусенят починається в 75—80-денному віці і проходить вона так само, як у каченят.

Періодична (дефінітивна) линька багато разів повторюється протягом життя птахів і приурочена до певного сезону року. Сезонна линька птахів, яких утримують в умовах нерегульованого світлового дня, відбувається в кінці літа і восени, іноді взимку. У курей з високою продуктивністю линька триває 8-11 тижнів. У курей з низькою несучістю линька триває довше.

Дефінітивна линька у курей протікає схоже з ювенальною линькою молодняку. У птахів послідовно замінюється покривне пір'я шиї, спини і інших частин тіла. Одночасно йде зміна махового пір'я крила. Махове пір'я першого порядку випадає послідовно, починаючи з першого по десяте. Зміна кожного махового пір'я відповідає зміні 10% покривного пір’я тіла. За кількістю махового пір'я першого порядку, що змінилося, можна визначати ступінь линьки курей (рис.8).

Перебіг линьки може бути різним. У курей-несучок за кліткового утримання в умовах регульованого мікроклімату линька протікає повільно. Пір'я у них випадає поступово, яйцекладка не припиняється. За швидкої зміни пір’я птах втрачає відразу по декілька махових пір'їн і з'являються оголені ділянки тіла.

Рис. 8. Зміна махового пір'я курки в період линьки:

А – розташування пір’я крила до линьки (а – махове пір’я першого і б – другого порядку; в – крильце; г – кисть; д – передпліччя; е – плече), Б – змінилося два; В – чотири і Г – десять пір’їн.

У індичок линька протікає так само, як і у курей.

У дорослих качок линька відбувається двічі на рік: влітку (червень – липень) і восени (вересень – жовтень). Протягом першої (літньої) линьки, що триває до 60 днів, змінюється рульове (хвостове), махове і дрібне покривне пір'я тулуба. У зв'язку з тим, що у качок махове пір'я першого порядку випадає майже одночасно протягом 10—15 днів, встановити початок линьки у них важко. Про хід линьки у качок показує зміна хвостового пір'я, якого є 9 пар. Початок линьки співпадає з випаданням першої (внутрішньої) пари, потім послідовно змінюються інші. Через 6—8 днів після випадання першої пари хвостового пір'я починається зміна дрібного пір'я тулуба. Під час другої (осінньої) линьки, що триває 50-55 днів, змінюються тільки хвостове пір'я і покривне оперення тулуба, махове пір'я не линяє. Періодична линька у гусей відбувається двічі на рік – влітку і восени. Літня линька триває 60-80 днів, осіння – починається через 20 днів після закінчення першої. Протягом першої линьки у птахів змінюється майже все оперення. Зміна хвостового пір'я йде в тому ж порядку, як у качок. Одночасно з хвостовими випадає дрібне покривне пір'я. У гусей, як і у качок, порядок заміни махового пір'я другого порядку однаковий. Вони випадають, починаючи з тулуба у напрямку до середини крила. Махове пір'я першого порядку змінюється в іншій послідовності від зовнішнього краю крила до його середини (рис.9).

Рис.9. Послідовність випадання махового пір'я крила:

А – у качок; Б – у гусей.

Поява сезонної линьки пов'язана в основному з тривалістю світлового дня. Світло є могутнім чинником, який порушує зорові рецептори і впливає через гіпоталамус на гіпофіз. Він підсилює або послаблює утворення гонадотропних гормонів, які впливають на діяльність статевих залоз, що, у свою чергу, позначається на зміні пір’я. Підвищення функції щитовидної залози викликає линьку.

З метою прискорення зміни пір’яного покриву і відновлення несучості для курей застосовують штучну линьку. У промисловому птахівництві використовується декілька способів викликання примусової линьки у курей: за допомогою хімічних речовин, гонадотропних гормонів і зміни умов годівлі і утримання.

Щоб викликати примусову линьку у курей-несучок здійснюють різке скорочення світлового дня (до 8 год.) і позбавляють (на 2 дні) птахів корму. Потім птахам протягом декількох днів дають невелику кількість корму (27-30 г на добу) до припинення несучості й початку линьки. З початком зміни пір’я даванку корму збільшують удвічі (64-60 г) і зберігають 3-4 тижні, після чого переводять птахів на годівлю згідно з нормами, і поступово збільшують світловий день, доводячи його тривалість до початкового. У курей, що перелиняли, несучість відновлюється на 60% через 1,5—2,5 місяці після початку линьки. Використання методу примусової линьки дозволяє значно подовжити продуктивний період у племінних курей, зберегти на високому рівні їх несучість і скоротити витрати на виробництво яєць.

У сухопутних і водоплавних птахів послідовність росту пір’я на різних частинах тіла неоднакова. Наприклад, з перших днів життя у каченят активізуються пір’яні сосочки нижньої частини тулуба (хлупу і коченю). Такий пріоритет пояснюється тим, що водоплавні птахи значну частину часу знаходяться у воді, і від швидкості росту пір’я внизу тулуба залежать втрати теплової енергії тіла. У молодняку сухопутних птахів пір’я швидше росте на крилах і хвості, адже це "дах" і "ковдра", і функціональні можливості, які сприяють швидкому руху, подоланню невеликих за висотою перегород.

Самоперевірка:

1. Перелічіть основні статі с.-г. птиці.

2. Що таке екстер’єр, а що таке конституція?

3. Типи конституції і їх прояв у птиці.

4. Для чого проводять оцінку за екстер'єром м'ясної та яєчної птиці?

5. Які екстер’єрні ознаки характеризують добру несучку?

6. Коли і з якою метою проводять оцінку птиці за екстер’єром?

7. Які екстер’єрні ознаки характеризують погану несучку?

8. Назвіть виміри птиці ( точки промірів).

9. Які екстер’єрні ознаки характеризують м'ясну птицю? Індекси статури.

10. Назвіть екстер’єрні ознаки, які вказують на те, що курка несеться.

11. Назвати екстер'єрні ознаки які вказують на те, що курка не несеться.

12. Будова пір’я.

13. Розташування пір’я на тілі птиці.

14. Що таке линька , як визначити линьку ( скільки %)?

Тестові завдання:

1. Вкажіть терміни, у які відбувається ювенальна линька у птахів.

1.	Курчата	К	Починається у 2-2,5 місяці і завершується у 4-4,5 місяці
2.	Каченята	Л	Починається у 2,5 місяці і завершується у 4,5 місяці
3.	Гусенята	М	Починається у добовому віці місяці і триває до 1,5-місячного віку
		Н	Починається у 1,5 місяці і завершується у 5,5-6 місяців

2. Вкажіть терміни, у які відбувається періодична (сезонна) линька.

1.	Кури	А	Починається у 16-17 місяців і завершується через 8-12 тижнів
2.	Качки	Б	Перший раз – весною, і триває 60-80 днів, другий раз – через два місяці після закінчення першої.
3.	Гуси	В	Перший раз – влітку (червень-липень), і триває 60 днів; другий раз – восени, і триває 50-55 днів.
		Г	Перший раз – влітку, і триває 60-80 днів, другий раз – через 20 днів після закінчення першої.
		Д	Перший раз – весною (квітень-травень), і триває 60 днів; другий раз – влітку, і триває 50-55 днів.

3. Курка, що несеться має такі екстер’єрні ознаки:

А) між лонними кістками вміщується 3-4 пальці;

Б) гребінь великий, яскравий, теплий на дотик;

В) клоака суха, невелика;

Г) довжина яйцепроводу 60-70 см.;

Д) між кінцем килю і лонною кісткою вміщується два пальці;

Е) між лонними кістками вміщується 1-2 пальці;

Є) немає зміни махового пір’я;

Ж) зменшується забарвлення шкіри навкруги клоаки, очей,

вушних мічок, на дзьобі і плеснах;

І) довжина яйцепроводу 10-15 см.;

4. Які індекси відносяться до індексів статури:

   1. індекс масивності;

   2. індекс кістлявості;

   3. вихід їстівної частини;

   4. індекс збитості;

   5. індекс широкогрудості;

   6. індекс м'ясності грудей;

   7. індекс високоногості;

   8. індекс грудей;

   9. індекс м'ясності тушки;

5. У курей інтенсивність линьки визначають

а) за випаданням махового пір’я 1 і 2 порядку;

б) за випаданням рульового пір’я;

в) за випаданням мілкого покривного пера;

г) за випаданням махового пір’я 1 порядку.

5. Визначення ступеня линьки здійснюють:

1	У курей та індиків	А	За випаданням махового пір’я другого порядку	І	Кількість пір’їн – 9 пар
2	У гусей і качок	Б	За випаданням хвостового пір’я	ІІ	Кількість пір’їн – 21 шт.
		В	За випаданням рульового пір’я першого порядку	ІІІ	Кількість пір’їн – 10 шт
		Г	За випаданням махового пір’я першого порядку	ІV	Кількість пір’їн – 10 пар