- •Геракліт
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Піфагор (прибл. 559 – 477 до н.Е.)
- •Фрагменти творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Античний атомізм
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Література до опрацювання розділу
- •Арістотель
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Рекомендації до опрацювання текстів
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Література до опрацювання розділу
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Література до опрацювання розділу
- •Середньовічна філософія
- •Юстин мученик
- •Фрагменти творів Апологія і. Написана на користь християн Антонію Благочестивому
- •Розмова із Трифоном іудеєм.
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Климент олександрійський
- •Протрептикус
- •Стромати
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Квін септимій флоренс тертуліан
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Августин аврелій
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Псевдо-діонісій ареопагіт
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Іоанн дамаскін
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Северин боецій
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Іоанн скотт ериугена
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Ансельм кентерберійський
- •Питання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Св. Бонавентура
- •Питання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Тома аквінський
- •Питання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Вільям оккам
- •Питання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Філософія відродження та ідеї реформації
- •Данте аліг’єрі
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Франческо петрарка
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Микола кузанський
- •Глава 2
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Джованні піко делла мірандола
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Джордано бруно
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Мартін лютер
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Філософія нового часу
- •Френсіс бекон
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Рене декарт
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Бенедикт спіноза
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Англійський емпіризм XVII-XVIII ст.
- •Джон локк
- •Джордж берклі
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Готфрід вільгельм лейбніц
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Блез паскаль
- •Про мистецтво переконувати
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Філософські ідеї ПросвітництвА
- •Жан мельє
- •Шарль-луї монтеск’є
- •Вольтер
- •Бенджамін франклін
- •Томас джефферсон
- •Томас пейн
- •Лессінґ
- •Йоган-готфрід гердер
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Христіан Вольф
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Німецька класична філософія
- •Іммануїл кант
- •§13 А врешті я наведу звичай ніші випадки, які можна узяти з буденного життя.
- •§ 39 Аристотель зібрав десять таких чистих первісних понять і назвав їх категоріями (субстанція, якість, кількість, відношення, дія, піддавання дії, коли, де, положення, стан)...
- •§43 Тому, що я найшов джерело категорій в чотирьох логічних функціях всіх розсудкових суджень, мусив я цілком природно шукати джерело ідей в трьох функціях умовиводів...
- •§50 Космологічні ідеї.
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Йоган готліб фіхте
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Фрідрих Шеллінг
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Георг гегель
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Людвиг андреас фейєрбах
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Сучасна некласична філософія
- •Артур шопенгауер
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •1 Розділ
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Сьорен к’єркегор
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Зігмунд Фрейд
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Огюст конт
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Сцієнтистська філософія хх століття Мориц Шлік
- •Рудольф Карнап
- •Альфред Тарський
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Едмунд гуссерль
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Лю́двіг Йо́зеф Йога́нн ВітгенштЕйн
- •Література до опрацювання розділу
- •Антропологічна філософія хх ст. Мартін Гайдеґґер
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Альбер камю
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Макс шелер
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Емануель муньє
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Філософія неотомізму етьєн жільсон
- •Жак маритен
- •Рекомендації до опрацювання текстів
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів е.Жільсона
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів ж.Маритена
- •Література до опрацювання розділу
- •Культурологія хх ст. Освальд шпенглер
- •II. Буддизм, стоїцизм, соціалізм
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Мішель фуко
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Жак дерріда
- •Фармакея
- •Батько Логосу
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
- •Жан бодріяр
- •Гіперреальне і уявне
- •Імплозія смислу в засобах інформації
- •Абсолютна реклама, нульова реклама
- •Історія клонів
- •Симулякри і наукова фантастика
- •Спіральний труп
- •Останнє танґо вартості
- •Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів
- •Література до опрацювання розділу
Історія клонів
З усіх протезів, якими позначена історія тіла, копія, без сумніву, найдавніша. Але копія як раз і не протез: це уявна фігура, така як душа, тінь, зображення в дзеркалі, яка невідступно йде слідом за суб’єктом як його друге «я», яка робить так, що він одночасно є самим собою і анітрохи не подібним до себе, яка невідступно йде за ним, як невловна смерть, що її постійно заклинають. Однак не завжди: коли копія матеріалізується, коли вона стає видимою, вона означає неминучу смерть.
Власне кажучи, сила та уявне багатство копії, що в них задіяно незвичайність і водночас близькість суб’єкта щодо себе самого, базуються на її нематеріальності, на тому факті, що вона є лише і лишається фантазмом. Кожен може мріяти, і мав мріяти все своє життя про подвоєння чи розмноження один до одного своєї істоти, однак таке може бути лише мрією і руйнується при намаганні таки втілити мірю в реальність. те саме відбувається з «примітивною» сценою спокуси: вона розгортається лише для того, щоб бути предметом фантазій, спогадів, щоб ніколи не бути реальною. Для нашої епохи було властивим бажання прогнати цей фантазм, так само як інші за допомогою заклинання, тобто бажання реалізувати його у плоті і, рухаючись в абсолютно протилежному напрямку, змінити функціонування копії за допомогою витонченого обміну смерті з Іншим «Я» на вічність Того Самого.
Клони. Клонування. Живцювання людей до безконечності, коли кожна клітина індивідуального організму може стати матрицею для тотожного індивіда.
Мрію про вічну повно подобу, яка підмінила статеве розмноження, пов’язане із смертю. Клітинна мрія розмноження поділом, найчистіша форма батьківства, адже вона дає змогу нарешті обійтися без іншого і рухатися від тотожного до тотожного. Одноклітинна утопія, яка за допомогою генетики відкриває складним істотам доступ до долі, призначеної для найпростіших.
Чи це не імпульс смерті, який ніби штовхає статеві істоти повернутися до форми розмноження, попередньої щодо статевої – і який одночасно ніби штовхає їх у метафізичному плані до заперечення будь-якої відмінності, будь-якої зміни Того Самого, щоб бути спрямованим лише на увічнення тотожності, ясності самого генетичного запису, такого, що вже не покликаний забезпечувати перипетії породження? […].
Батько і матір зникли, тане на користь свободи суб’єкта – на користь матриці під назвою код. Немає ані матері, ані батька, лише матриця. І саме вона, матриця генетичного коду, віднині «породжує» безконечне потомство, використовуючи операційний спосіб, ощирений від будь-якої алеаторної сексуальності.[…].
Не дитина, не близнюк, не нарцисичний відбиток, клон – це матеріалізація копії генетичним шляхом, тобто скасування будь-якої відмінності, будь-якого уявного. Матеріалізація, яку помилково мають за економію сексуальності. Маячний апофеоз виробничої технології. […].
Отже, клонування є останньою стадією моделювання тіла, стадією, на якій індивід, зведений до своєї абстрактно-генетичної формули, приречений на серійний поділ…Ми з вами живемо в епоху м’яких технологій, генетичного і ментального програмування.[…].
