Бенджамін франклін

(1706 – 1790)

Біографічна довідка

Бенджамін Франклін – видатний американський політичний та громадський діяч, вчений-енциклопедист, дослідник природи і філософ. Всі свої знання отримав самоосвітою. Заснував науково-просвітницьке товариство, яке через 40 років перетворилося на Американське філософське товариство, був ініціатором створення Академії для навчання юнацтва, а також багатьох інших громадських закладів. Брав активну участь у боротьбі за незалежність США і встановленні там республіки. У 1787 році брав участь у підготовці американської конституції. Був обраний членом академій наук багатьох країн, у тому числі Російської академії наук.

Фрагменти ТВОРІВ

АВТОБІОГРАФІЯ (1781-1789)

Так, наприклад, я ніколи не сумнівався в існуванні Божественного; у тому, що Він створив світ і править ним за допомогою Провидіння; що найбільш угодне служіння Богу – це робити добро людям; що наші душі безсмертні і що всі злочини будуть покарані, а доброчесність отримає нагороду – чи тут, чи у потойбічному світі. Ці принципи я вважав сутністю будь-якої релігії. Знаходячи їх в усіх віросповіданнях, які є у нашій країні, я поважав їх усі, хоч і у різному ступені, оскільки виявляв, що в них домішуються інші положення, які зовсім не мають на меті прищеплювати моральність, сприяти їй чи стверджувати її і послуговують переважно тому, щоб розділяти нас та сіяти між нами ворожнечу. Ця повага до всіх релігій, за переконання, що навіть гірші з них здійснюють певну добру дію, спонукала мене уникати такого способу мислення, який міг би послабити добру думку іншої людини про її релігію.

У цій праці я мав намір пояснити і розвинути ту думку, що порочні дії не тому шкідливі, що вони заборонені, але що вони є заборонені саме тому, що є шкідливими, причому це пояснення я побудував, виходячи виключно з природи людини: отже, кожен має бути зацікавленим у тому, щоб бути доброчесним, якщо він бажає бути щасливим навіть у цьому світі; і (оскільки в світі завжди знайдеться чимало багатих торговців, вельможних людей, держав, правителів, які потребують чесних виконавців, а таких завжди обмаль) я хотів би спробувати переконати молодих людей, що немає більш сприятливих якостей, які забезпечили б щастя бідній людині, ніж чесність та цільність.

Томас джефферсон

(1743 – 1826)

Біографічна довідка

Томас Джефферсон – американський громадсько-політичний діяч, третій президент Сполучених Штатів, представник лівого крила просвітництва, походив з родини великих землевласників. Як виразник поглядів буржуазних демократів, рано пристав до визвольного руху колоністів від англійської залежності, виступав за перегляд феодального законодавства. Автор проекту Декларації незалежності, ухваленого у 1776 році. У роки революції та деякий час після неї вів боротьбу за відокремлення церкви від держави та проголошення релігійної свободи, висловлювався за розширення політичних прав народу, обстоював його право на революцію, виступав проти рабства негрів, розвивав утопічні мрії про демократичну республіку дрібних землевласників. Був губернатором штату Вірджинія, помічником Б.Франкліна, держсекретарем, віце-президентом, а у 1801 – 1809 роках – президентом США. У післяреволюційний період радикальні погляди Джефферсона поступово змінювалися на ліберально-буржуазні, і на посаді президента він сприяв зміцненню позицій буржуазії та плантаторів.

Фрагменти ТВОРІВ

БІЛЛЬ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЛІГІЙНОЇ СВОБОДИ

…змушувати будь-кого підтримувати того чи іншого проповідника власних релігійних переконань – означає позбавляти людину втішної свободи допомагати тому пастору, чесноти якого він хотів би взяти за взірець і сила якого йому видається за найбільш переконливу і справедливу, а також позбавляти духовенство тих мирських винагород, які, виходячи зі схвалення особистої поведінки, є додатковим стимулом для серйозної та наполегливої праці з метою навчання людства.

ПРО ОСВІТУ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ

3. Моральна філософія. Гадаю, відвідування лекцій з цього предемту – втрачений час. Той, хто створив нас, був би гідним жалю партачем, якби правила нашої моральної поведінки він зробив би питанням науки. Адже на одну людину науки припадає тисячу тих, хто такими не є. На що перетворилися б вони? Людина була призначена для суспільства. Тому її моральність має формуватися з огляду на цю мету. Вона була обдарована почуттям справедливості і несправедливості лише у зв’язку із цим. Це почуття є такою ж частиною її природи, як слух, зір, дотик; це є справжня основа моральності, а не το καλον [прекрасне], істина, як це собі уявляють автори фантастичних творів. Моральне почуття, або сумління, є такою ж частиною людини, як її нога чи рука. Воно надане всім людям у більшому чи меншому ступеню, як сила членів дана їм у більшому чи меншому ступеню. Його можна посилити тренуванням, як будь-який орган. Зрозуміло, до певної міри це почуття підпорядковане керівництву розумом, але для нього потрібна незначна опора, навіть дещо менше, ніж те, що ми називаємо здоровим глуздом. Поставте моральну проблему перед плугатарем та професором. Перший розбереться у ній не гірше, а часто й краще, ніж останній, тому що його не відволікатимуть штучні приписи. У цій ділянці, отже, читай добрі книжки, тому що вони заохочуватимуть, так само як і спрямовуй, свої почуття.

4. Релігія. Твій розум є тепер достатньо зрілим, аби розмірковувати про цей предмет. Перш за все, відмовся від будь-якої пристрасті до новизни та винятковості думки. Дозволяй собі це радше до будь-якого іншого предмету, але не до релігії. Це дуже важливо, адже наслідки помилки можуть бути надто серйозними. З іншого боку, відкидай всі страхи і передсуди, через які слабкі голови рабськи плазують. Твердо тримайся розуму і покликай на його суд кожний факт, кожну думку. Сміливо запитуй його навіть про існування Бога, тому що, якщо Він є, Він повинен ще більше схвалювати повагу розуму, ніж сліпий острах. […] Отже, повторюю, ти повинен залишити всі передсуди з обох сторін і нічому не вірити і нічого не відкидати лише тому, що інші люди або їх твори відкидали або приймали це. Твій власний розум – єдиний оракул, даний тобі небом, і ти відповідальний не за правильність, а за чесність рішення.