ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

Кафедра культурології та історії

 

Бобух Н.М., В’юницька Л.Г., Завалій С.Б., Шкурупій О.В.

 

УКРАЇНСЬКА МОВА

(ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для самостійного вивчення дисципліни (для студентів усіх спеціальностей)

 

2011

ВСТУП

Викладання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» за кредитно-модульною системою зумовлює докорінні зміни методики і прийомів.

По-перше, українська мова стає не одним з теоретичних предметів, які треба знати, аби скласти відповідний іспит, а є найважливішою допоміжною дисципліною, здатною здійснювати функцію управління за сучасних умов, де правильне і психологічно виважене спілкування має велике значення.

По-друге, основною складовою навчального процесу стає формування вмінь. Знання при цьому спрямовані на практику усного і писемного спілкування в реальних ситуаціях. На кінцевому етапі саме вміння підлягають контролю (як правило, у вигляді тестів і комплексних завдань), бо вони є базою для подальшого набуття відповідних навичок у процесі професійної діяльності.

По-третє, студент перетворюється з пасивного слухача в активного учасника процесу самостійного набуття знань під керівництвом викладача. Він сам обирає шляхи свого професійного і творчого удосконалення, складає індивідуальний навчальний план, контролює результати його виконання.

Такий підхід цілком вписується в концепцію європейського розвитку напрямів сучасної освіти – Болонську декларацію, яка значною мірою зумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації й самореалізації.

Дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)» введена в програму вищих навчальних закладів України з метою підвищення рівня культури усного і писемного мовлення майбутніх фахівців.

Мета вивчення дисципліни – забезпечити належний рівень знань з української мови, яка є необхідним засобом оволодіння фаховими дисциплінами. Знання курсу дають можливість не тільки покращити мовну грамотність, а й піднести загальний культурний рівень, зокрема у професійній і науковій сфері.

Значення дисципліни полягає в тому, що вона надає такі знання й розвиває такі мовні і мовленнєві вміння та навички, які допомагають забезпечити професіоналізм основної трудової діяльності на рівні сучасних вимог, визначених Конституцією України, Законом «Про мови в Українській РСР», Законом України «Про державну службу», іншими нормативно-правовими документами.

Предмет курсу – усна і писемна форми професійного спілкування в межах ділового й наукового стилів.

Основні завдання дисципліни:

систематизувати знання з української мови взагалі і професійного спрямування, зокрема; сформувати вміння щодо написання, складання та перекладу професійних текстів; сформувати навички мовного оформлення ділових паперів; забезпечити оволодіння нормами сучасної української орфоепії, орфографії, граматики, лексики, стилістики й правилами мовного етикету в межах професійного спілкування на рівні знань і вмінь; збагатити запас загальновживаної і професійної лексики.

Основними організаційними формами вивчення дисципліни, пов’язаними з мовною підготовкою майбутніх фахівців, є лекції (2 год.), практичні заняття (34 год.), самостійна робота (103 год.), індивідуальні заняття (5 год.) та контролюючі заходи: колоквіум, тестові самоконтролі, поточні тестові контролі, ситуативні комплексні завдання, іспит.

Основним засобом засвоєння навчального матеріалу є самостійна робота. Проміжні результати одержаних під час самостійної роботи знань студент може контролювати шляхом відповідей на питання для самоконтролю й тестового самоконтролю.

Практичні заняття покликані перевести знання в площину вмінь і проконтролювати ці вміння такими засобами: колоквіумом, тестовим контролем та підсумковими комплексними завданнями ситуативного характеру.

Остаточним видом контролю знань і вмінь є підсумкове тестування, що містить питання майже всіх розглянутих тем, і ситуативні комплексні завдання, які потребують від студентів творчого підходу до вирішення конкретних мовних питань у форматі професійного спрямування.

Іспит є підсумковою формою контролю засвоєння знань і формування вмінь, передбачених робочою навчальною програмою та індивідуальним планом вивчення дисципліни. Його результат у переважній більшості має бути інтегрованим і складатися з оцінок, одержаних при проведенні модульних контролів на практичних заняттях.

Насамкінець студент повинен знати загальну теорію походження й функціонування мови; специфіку походження й функціонування української мови як національної; особливості усної і писемної форм мовлення; місце й роль ділового і наукового стилів у системі професійного спілкування; вимоги до мови ділових паперів; особливості фонетичної, графічної, граматичної і лексичної систем української мови; орфоепічні й орфографічні норми сучасної літературної мови; засоби мовного етикету і правила оформлення усної та писемної форм ділового мовлення.

Студент повинен вміти: самостійно складати, перекладати й редагувати тексти професійного та ділового спрямування; ефективно користуватися мовними стилістичними й етичними нормами усної форми ділового мовлення в межах професійної діяльності.

Навчальна програма дисципліни

 

Стартовий модуль

Загальна характеристика мови і професійне спілкування

Розділ 1. Українська мова у професійному спілкуванні

Тема 1. Українська мова – національна мова українського народу

Мова і мовлення. Поняття національної і літературної мови. Основні теорії походження мови. Соціальні функції мови. Походження й функціонування української національної мови. Національна мова й мовна політика. Предмет, мета та завдання вивчення дисципліни.

Тема 2. Усна і писемна форми мовлення. Функціональні стилі української літературної мови

Характеристика усної і писемної форм мовлення. Функціональні стилі української літературної мови: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний.

Тема 3. Документ – основний вид ділового спілкування

Поняття про документ. Реквізити як основні елементи документа. Логічні елементи тексту документа. Класифікація документів. Вимоги до оформлення документів. Вимоги до мови документів.

Розділ 2. Особливості української мовної системи і професійне спілкування

Тема 4. Фонетичні, графічні та лексичні особливості української мовної системи

Особливості української фонетики. Графічні особливості. Специфіка м’якої, твердої і роздільної вимови. Уживання м’якого знака й апострофа. Лексичні особливості.

Тема 5. Труднощі, пов’язані з уживанням деяких граматичних форм у практиці професійного спілкування

Уживання прийменникових конструкцій у професійному мовленні. Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку однини. Закінчення давального відмінка іменників. Граматична синонімія в словосполученнях.

Основний модуль писемна форма професійного спілкування Розділ 3. Фонетика і правопис

Тема 6. Аналіз фонетичних процесів української мови та їх фіксація на письмі

Чергування голосних звуків. Чергування приголосних звуків. Зміни приголосних при словозміні та словотворенні. Вимова й правопис и, і в основах слів.

Тема 7. Фонетико-орфографічні особливості текстів професійного спрямування

Подовження приголосних. Подвоєння приголосних. Спрощення груп приголосних.

Тема 8. Значення і функції власних назв у мові та суспільстві

Статус власних назв і мовна політика. Принципи передачі власних назв українською мовою. Особливості передачі російських букв и та е в основах власних назв. Відмінювання прізвищ. Особливості звертань і творення імен по батькові.

Тема 9. Документи щодо особового складу

Автобіографія. Резюме. Характеристика. Заява. Накази щодо особового складу.

Розділ 4. Морфологія і правопис

Тема 10. Граматика як розділ мовознавства. Морфемна будова слова

Поняття граматики. Основні розділи граматики. Морфемна будова слова. Типи морфем.

Тема 11. Правопис складних, складноскорочених слів і абревіатур

Правопис складних іменників. Правопис складних прикметників. Правопис складних прислівників. Правопис складноскорочених слів і абревіатур. Графічні скорочення.

Тема 12. Способи словотвору. Правопис деяких префіксів і суфіксів у практиці професійного спілкування

Способи афіксального словотвору. Правопис префіксів з- (с-, із-, зі-), роз-, без-, через-, пре-, при-, прі- та ін. Правопис суфіксів (іменникових, прикметникових та дієслівних).

Тема 13. Загальна характеристика частин мови

Класифікація частин мови. Іменник як частина мови. Прикметник. Займенник. Числівник. Прислівник. Дієслово та дієслівні форми. Службові частини мови. Вигук.

Тема 14. Особливості вживання частин мови у практиці професійного спілкування

Труднощі, пов’язані з уживанням іменників у практиці професійного спілкування. Особливості вживання прикметників у діловому мовленні. Особливості вживання й правопису числівників у професійному мовленні. Займенники, дієслова та дієслівні форми в професійних текстах. Особливості вживання службових частин мови.

Тема 15. Переклад і складання довідково-інформаційних документів

Довідково-інформаційні документи. Довідка (визначення, реквізити). Доповідна й пояснювальна записки. Протокол. Витяг із протоколу. Службові листи.