Україна

Центральна спілка споживчих товариств

УКООПСПІЛКА

Навчально-методичний центр «Укоопосвіта»

УКРАЇНСЬКА МОВА

(за професійним спрямуванням)

Методичні рекомендації

та конспективний виклад питань, визначених для самостійної роботи

студентів кооперативних технікумів та коледжів

Новомосковськ

2013

Пояснювальна записка

Дисципліна "Українська мова" (за професійним спряму­ванням) належить до циклу гуманітарної та соціально-еконо­мічної підготовки молодших спеціалістів.

Мета даних методичних рекомендацій - допомогти сту­дентам у вивченні тематичних питань курсу, винесених для са­мостійного опрацювання.

Навчальним планом на самостійну роботу передбачено 22, 24 годин відповідно до тематичних планів різних спеціа­льностей. Самостійна робота складається з вивчення теоретич­ного матеріалу та виконання практичних завдань. Кожне питан­ня розкрито у вигляді конспекту з використанням, де це можли­во, опорних схем для більшої наочності.

Виконувати самостійну роботу необхідно в такій послі­довності:

• ознайомитися з темою самостійної роботи і методич­ними вказівками до неї;

• підібрати відповідну літературу;

• вивчити матеріал і скласти конспект;

• відповісти на запитання для самоперевірки;

• виконати практичне завдання.

Самостійну роботу слід виконувати в окремому зошиті.

Навчальний матеріал, передбачений для самостійного ви­вчення, виноситься на підсумковий контроль знань.

У кінці методичних рекомендацій та завдань для само­стійної роботи подається орієнтовний список літератури. До ко­жного питання вказано літературу під відповідним кодом. Для вивчення матеріалу та виконання завдань можна використовува­ти будь-яку літературу, в якій розкрито питання.

Розділ 1. Культура мовлення

Тема 1.1. Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення Самостійна робота 1

Питання 1. Стилі сучасної української літературної мови

Література: 17, с. 7 - 11; 21, с. 19 - 25; 25, с. 18 - 26; 26, с. 13, 14; 27, с. 55-58.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З'ясування даного питання слід починати з того, що літе­ратурна мова поділяється на стилі. Слово "стиль" багатозначне, воно походить від латинського зіііив - "паличка для письма", тобто письмове знаряддя, яке використовувалося в часи анти­чного Риму та Середньовіччя. В літературі і мистецтві стиль означає певну єдність образів і форм їх вираження.

Стиль - це різновид літературної мови (її функціональна підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мов­ців і відповідно до цього має свої особливості добору й викорис­тання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики).

Кожний стиль має:

• сферу поширення (коло мовців);

• призначення;

• систему мовних засобів;

• норми;

• підстилі;

• жанри реалізації.

Мовний стиль - це сукупність мовних засобів виражен­ня, зумовлених змістом і цілеспрямованістю висловлювання.

В українській літературній мові виділяють традиційно п'ять функціональних стилів:

1. науковий;

2. офіційно-діловий;

3. публіцистичний;

4. художній;

5. розмовний, або стиль побутового мовлення.

Кожен зі стилів має свої характерні особливості й реа­лізується у властивих йому жанрах.

Жанри - це різновиди текстів певного стилю, що різ­няться насамперед метою мовлення, сферою спілкування та ін­шими ознаками.

Проте функціональні стилі не існують відокремлено один від одного. У будь-якому з них переважають загальномовні, міжстильові засоби, незважаючи на те що кожен вирізняється специфічними елементами, властивими тільки йому.

Останнім часом науковці виділяють ще один стиль - конфесійний. Сфера його використання - релігія та церква. Призначення - обслуговувати релігійні потреби як окремої лю­дини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль реалізується в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма), цер­ковних книгах, молитовниках, требниках тощо (писемна форма).

Основні засоби:

• суто церковна термінологія і слова-символи (дар пра­ведності, гріховність тіла, усі люди - Божий храм);

• непрямий порядок слів у реченні та словосполученні (Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле пло­дів добрих родити);

• значна кількість метафор, алегорій, порівнянь (Я зруй­ную цей храм рукотворний і за три дні збудую інший, неруко­творний);

• наявність архаїзмів.

Конфесійний стиль від інших стилів відрізняє небуденна урочистість, піднесеність, наявність зазначених вище виражаль­них засобів та поділ на такі підстилі: публіцистичний, науковий, художній. Повернення до загальнолюдських та давньонаціональних цінностей зобов'язує нас уважніше ставитися до даного стилю як до складової частини загальнонаціональної культурної скарбниці та складової частини нашої історії.