2.2 Правила оформлення графічної частини

Графічна частина виконується олівцем лініями, відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 2.303 - 68 на креслярському папері формату А1 (594 х 841 мм) або в системі комп'ютерної графіки АutoCAD або КОМПАС. На аркуші повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша – 20 мм, від інших - 5 мм.

Також аркуш повинен мати основний напис, розміщені в правому нижньому кутку за формою 4. Розміри граф основного напису та приклад їх заповнення наведено на рис. 2.3.

Рис. 2.3 – Оформлення основного напису креслення

Шрифти для написів на кресленнях приймають за ГОСТ 2.304 – 81. Розміри шрифтів рекомендується приймати такі: висота розмірних чисел №3,5 – 2,5; для найменувань креслень і таблиць - №7; для заповнення таблиць, текстових вказівок - №5 – 3,5.

Ширина таблиць, умовних позначок і технічних вказівок повинна бути такою ж, як і ширина основного напису. Експлікації, умовні позначення виконують у вигляді таблиць і розташовують над штампом.

Невидимі (підземні) трубопроводи позначають суцільною товстою основною лінією. В розривах цієї лінії наносять буквенно-цифрові позначення мережі з інтервалами не більше 100 мм, а також поблизу характерних точок (поворотів, перетинів, вводів в будівлі і т.д.) Позначення діаметра трубопроводу на планах і схемах наносять над трубопроводом або на полиці лінії-виноски.

Відмітки рівнів висоти (глибини) елементів конструкцій, обладнання, трубопроводів від рівня відліку (умовної "нульової" відмітки) позначають умовним знаком у відповідності з рисунком 2.4 та вказують у метрах з трьома десятковими знаками після коми.

Рис. 2.4 – Позначення відміток рівнів

Не рекомендується кінцеве оформлення креслення без перевірки його керівником курсового проекту. Спочатку креслення розробляють в тонких лініях, і лише після узгодження з керівником можна їх обводити і виконувати відповідні надписи.

3 Завдання до роЗробки курсового проекту

Для виконання курсового проекту студент отримує від керівника індивідуальне завдання на проектування (додаток А). Воно містить наступні вихідні дані:

1) параметри джерела водопостачання (тип джерела, швидкість течії, товщина криги, амплітуда коливання рівнів води, висота хвилі, горизонти води);

2) характер берега річки (крутий або пологий, тип грунтів берегової смуги);

3) характеристика якості води джерела (кольоровість, каламутність, лужність, запахи і присмаки);

4) водопотреба об’єкта водопостачання;

5) додаткові дані (додаткові вимоги до якості очищеної води).

4 ОБ’ЄМ І ЗМІСТ ПРОЕКТУ

Курсовий проект виконується в наступному об’ємі та послідовності:

1) Вступна частина – 2% (2 – 3 стор.)

2) Конструювання водозабірного вузла – 15% (5 – 8 стор.)

3) Реагентне господарство – 5% (3 – 4 стор.)

4) Очисні споруди – 20% (12 – 15 стор.)

5) Регулювальні ємкості, насосна станція 1-го підйому – 5% (4 – 5 стор.)

6) Розрахунок та побудова висотної схеми – 10% (аркуш 1)

7) Розрахунок технологічних трубопроводів – 5% (1 – 2 стор.)

8) Обіг промивних вод та утилізація осаду, зони санітарної охорони джерела водопостачання та майданчика очисних споруд – 3% (6 – 8 стор.)

9) Графічна робота над генпланом очисних споруд – 25% (аркуш 1)

Графічна частина виконується на аркуші формату А1 і оформляється згідно вимог, зазначених у розділі 2 даних методичних вказівок. Графічна частина повинна включати:

- генплан водоочисної станції із нанесенням інженерних комунікацій, існуючих і проектованих будівель та споруд, елементів благоустрою території (дороги, проїзди), озеленення та особливостей рельєфу (насипи, горизонталі) (М1:500, 1:1000);

- висотну схему очисних споруд з нанесеними трубопроводами та їх діаметрами, відмітками рівнів води в спорудах (б/м);

- креслення однієї із заданих споруд за визначеними у проекті конструктивними розмірами (М1:20, 1:50);

- експлікації будівель та споруд, умовні позначення та інші пояснення до креслень.

Детальний порядок викладення тексту в пояснювальній записці (типовий зміст) проекту наведений нижче:

1. Завдання на проектування

2. Вступна частина

   1. Вступ

   2. Охорона навколишнього середовища

3. Розрахунково-конструктивна частина

   1. Визначення продуктивності водоочисного комплексу

   2. Характеристика джерела водопостачання

   3. Водозабірний вузол

      1. Розташування, вибір типу водозабірних споруд

      2. Конструювання водозабору

      3. Захист водозабору від придонної криги, шуги, рибозахист

   4. Очисні споруди

      1. Вибір методу та схеми очистки води

      2. Розрахунок устаткування та споруд реагентного

господарства

3. Розрахунок знезаражуючої установки

4. Розрахунок змішувача

5. Розрахунок споруд попереднього очищення води

6. Розрахунок споруд остаточного очищення води

7. Обіг промивних вод і утилізація осаду

8. Розрахунок та побудова висотної схеми очисних споруд

9. Опис генплану очисних споруд

3.4.10. Розрахунок технологічних трубопроводів

5. Розрахунок насосної станції 1-го підйому

6. Розрахунок резервуарів чистої води

7. Визначення зон санітарної охорони

Список використаної літератури

5 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ РОЗДІЛІВ КУРСОВОГО

ПРОЕКТУ

5.1 Вступна частина

Вступна частина включає підрозділи «Вступ» і «Охорона навколишнього середовища». У вступі коротко характеризують сучасний стан проблеми, що вирішується в курсовому проекті, вказують мету проектування та актуальність роботи. Доцільно також вказати, якими діючими в Україні нормативними документами у сфері питного водопостачання Ви керуєтесь. В розділі з охорони довкілля визначаються джерела забруднення, які можуть створюватись об’єктом проектування, їх вплив на людей та навколишнє середовище. Також зазначаються заходи по охороні довкілля, які будуть передбачені курсовим проектом.

5.2 Розрахунково-графічна частина

5.2.1 Визначення продуктивності водоочисного

комплексу

Водоочисні станції проектуються, як правило, з урахуванням їхньої рівномірної роботи на протязі доби. Повна продуктивність водоочисної станції визначається за формулою:

, м³/добу (5.1)

де Q_міста – водопотреба об’єкта водопостачання в добу максималь-

ного водоспоживання, м³/добу;

α – коефіцієнт, що враховує витрати води на власні потреби

станції (скидання осаду з відстійників або прояснювачів,

промивання фільтрів, приготування реагентів, охолодження

підшипників насосних агрегатів та інш.), орієнтовно слід

приймати такі значення: α = 1,03 – 1,04 при повторному

використанні промивної води на станції; α = 1,1 – 1,14 – без

повторного використання води.