5.2.12 Розрахунок технологічних трубопроводів

При проектуванні очисних споруд велике значення мають правильний вибір діаметрів трубопроводів та розміщення їх на станції обробки води. Діаметри труб з’єднувальних комунікацій визначаємо залежно від величини розрахункової витрати води і допустимих швидкостей її руху (табл. 5.16), використовуючи таблиці для гідравлічного розрахунку для сталевих трубопроводів [5]. Розрахунок зручно вести у табличній формі.

Ділянки	Витрата, л/с	Дов- жина, м	D, мм	V, м/с	1000i	h, м	Примітки

Таблиця 5.16 – Значення допустимих швидкостей руху води у з’єднувальних комунікаціях водоочисних станцій

З’єднувальні комунікації	Допустимі швидкості руху води, м/с
Від насосів 1-го підйому до змішувача Від змішувача до камери утворення пластівців або до прояснювача Від камери утворення пластівців до відстійника Від відстійників або прояснювачів до фільтрів Від фільтрів до РЧВ Труби, що подають промивну воду до фільтрів Канал для відведення промивної води від фільтрів	1 – 1,5 0,8 – 1 0,05 – 0,1 0,8 – 1,2 1 – 1,5 1,5 – 2 1,5 - 2

5.2.13 Складання і опис генплану очисних споруд

Генплан очисних споруд виконується в масштабі 1:500 або 1:1000. На ньому показують розташування основних споруд і РЧВ, а також допоміжних приміщень: складів реагентів, фільтрувальних матеріалів, піскового господарства, споруд повторного використання промивної води, котельню, прохідну.

Всі споруди повинні розташовуватись якомога ближче одна до одної, виходячи із необхідності влаштування між ними з’єднувальних трубопроводів і комунікацій. Розміри прямокутних і діаметри круглих в плані ємкісних споруд (береговий колодязь, резервуари різних типів тощо) рекомендується приймати кратним 3; при довжині сторони або діаметрі до 9 м - кратним 1 – 1,5.

Приклад розміщення споруд на території водоочисної станції наведено на рис. 5.7. Основні споруди компонуються в головному корпусі – фільтрувальна зала, реагентне господарство, дозаторна реагентів, адміністративні приміщення та лабораторії, трансформаторна. Блок мікрофільтрів, контактний резервуар розташовується в окремій будівлі. Для станцій значної продуктивності із обробкою води на горизонтальних відстійниках відстійники, зазвичай, виносяться за межі блоку основних споруд. Склади коагулянту повинні приєднуватись до приміщень з розчинними і витратними баками. Також на генплані обов’язково показують розміщення резервуарів чистої води, котельні, піскове господарство, споруди для повторного використання промивних вод і зневоднення осаду.

Хлораторну і склади хлору розміщують у найбільш понижених ділянках майданчика водоочисної станції на відстані не менше 30 м від основних споруд, що запобігає поширенню хлору при аварії. Зберігання хлору повинне бути передбачене в балонах або контейнерах. Протяжність хлоропроводів понад 1 км не допускається.

Для можливості щорічної досипки 10% піску у фільтрувальні споруди та аварійного перевантаження одного або двох контактних прояснювачів (швидких фільтрів) передбачаються піскові майданчики.

Споруди для повторного використання промивної води розташовуються на території станції, а майданчики підсушування осаду виносяться за межі станції.

Трубопроводи мають підземне прокладання. Територією станції проходять трубопроводи річкової, освітленої, промивної і очищеної води, виробнича і побутова каналізація, теплотраса, хлоро- і реагентопроводи. На генплані наносять всі типи трубопроводів із колодязями і камерами переключення на них. До виробничої каналізації підключаються всі переливи від основних споруд. Також обов’язково слід передбачати обвідні трубопроводи, які дають можливість не пропускати вихідну воду через окремі технологічні споруди. Усе обладнання і арматура на станції повинні бути доступні для ремонту і обслуговування.

Територія водоочисної станції є зоною суворого санітарного режиму, повинна бути огороджена високим глухою огорожею на відстані не менше 30 – 50 м від основних споруд станції. Примикання до огорожі будівель, крім прохідної і адміністративно-побутових будинків, не допускається. Також територія повинна бути озеленена, мати сторожову охорону і прохідну, мати освітлення за периметром і по всій території, а також мати під’їзні шляхи до всіх споруд і будівель.

1 – блок основних споруд; 2 – РЧВ; 3 – насосна станція 2-го підйому (машинна зала, трансформаторна, щитова); 4 – хлораторна суміщена з витратним складом хлору; 5 – башта зберігання промивної води; 6 – споруди повторного використання промивної води (відстійники промивних вод, насосні станції); 7 – котельня; 8 – майданчик для зберігання піску; 9 – прохідна

Рис. 5.7 – Генплан очисних споруд