- •Методичні вказівки
- •Протокол № 5
- •Лабораторна робота 1 Грунтові водорості
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Дослід другий
- •Дослід третій
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №2 Вивчення та дослідження грунтових найпростіших
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Визначення кількості найпростіших в 1г грунту
- •Лабораторна робота №3 Дослідження дрібних членистоногих і нематод
- •Теоретична частина
- •Дослід перший (облік мікроартропод : кліщів, колембол, симфіл)
- •Дослід другий (Метод о’Коннора обліку енхитреїд)
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №4 Вивчення розподілу мікроорганізмів у різних типах грунтів методом скелець обростання Росі-Холодного
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6 Визначення каталазної активності грунтів
- •Теоретична частина
- •Шкала для оцінки ступеня збагаченості грунтів каталазою, (Звягінцев, 1978)
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
Хід роботи
Наважку просіяного (через сито з діаметром отворів 0,25 мм) грунту 1 г внести у товстостінну колбу або склянку ємкістю 100 мл.
Добавити 0,5 г СаСО3.
Обережно на дно склянки поставити за допомогою пінцета маленький стаканчик із 1,7 мл 10%-ого розчину перекису водню.
Наважку грунту змочити 4 мл дистильованої води.
Колбу або склянку щільно закрити каучуковим корком, який має трубку й з'єднаний товстостінним каучуком через трійник із бюреткою. Остання сполучається з грушею. Бюретка й груша заповнені водою.
Рівень води в бюретці та груші врівноважити й останню закріпити на певній висоті.
Закрити кран, тим самим усуваючи сполучення приладу з зовнішнім середовищем. Потрібно стежити, щоб рівень води в бюретці залишався нерухомим, що свідчить про досягнення температурної рівноваги між температурою приладу та кімнати.
Перекинути стаканчик із 1,7 мл 10%-ного розчину перекису водню (цей момент є початком досліду та його відзначають за секундоміром); слідом за цим струшують вміст колби протягом 1 хв. при температурі 18-20 0С. Збовтування суміші варто продовжувати увесь час досліду, не торкаючись безпосередньо колби руками.
Кисень, який виділяється, витискає з бюретки воду, рівень якої відмічають. Контролем є стерилізований сухим жаром (при 180 0С) грунт.
Активність каталази виражають у мл кисню, що виділився на 1 г грунту. Помилка визначення - до 5%.
Питання для самоперевірки
Що розуміють під ферментативною активністю грунту?
Від чого залежить інтенсивність ферментативних процесів?
Яку роль у грунті відіграють ферменти, що відносяться до класу оксидоредуктаз?
Література
Бабьева И.П., Зенова Г.М. Биология почв: Учеб. М.:Изд-во Моск.ун-та, 1989.336с.
Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987. 256с.
Методы почвенной микробиологии и биохимии: Уч.пособие. Под ред. Д.Г.Звягинцева. – М.: Изд-во МГУ, 1991.304с.
Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. М.: Агропромиздат.1987.367 с.
Структурно-функциональная роль почвы в биосфере. Под ред. Добровольского Г.В. М.: ГЕОС. 1999.105с.
