Дослід перший (облік мікроартропод : кліщів, колембол, симфіл)

1.Пробу грунту об’ємом (5-1000см³) помістити на сито, що лежить на аркуші паперу.

2.Обережно переставити сито на інший аркуш паперу, а частинки грунту, що просіялись крізь гнізда сита з паперу перенести на пробу.

3.Помістити сито на лійку.

4.Підставити під шийку лійки посуд з фіксуючою рідиною (70% розчином спирту або 2% розчином формаліну). При підсиханні проби грунту, яке проходить інтенсивніше зверху, дрібні членистоногі рухаються вглиб. Провалюючись крізь гнізда сита, вони потрапляють у посуд із фіксуючою рідиною, де їх підраховують. Для прискорення підсушення грунту застосовують нагрівання проби грунту лампою 40 Вт (потрібно слідкувати, щоб температура поверхні грунту не піднімалась вище 35⁰ – 40⁰С).

Метод запропонований шведським ентомологом Тульгреном. Прилади, які використовуються в цьому методі, - фото-термо-еклектори – названі його іменем: лійки Тульгрена, еклектори Тульгрена.

5.Фіксуючу рідину, з тваринами, що потрапили до неї, профільтрувати.

6.Фільтр розправити на чашці Петрі.

7.Підрахувати кількість тварин під бінокулярною лупою або під мікроскопом.

Дослід другий (Метод о’Коннора обліку енхитреїд)

1. На шийку лійки (діаметром 10 см) надіти гумову трубку з затискачем, під яку підставити посудину.

2. У верхній частині лійки закріпити сито, на якому розстелити пробу грунту.

3. У лійку налити воду, щоб грунт був занурений у воду.

4. Над пробою грунту включити електричну лампочку (60 Вт). При нагріванні проби енхитреїди мігрують вниз і, проповзаючи крізь отвори сита, тонуть у воді, накопичуючись у шийці лійки та в гумовій трубці.

5. Після трьох годин вигонки відкрити затискач і черви зі струйкою води попадуть у підставлену посудину.

6. Провести підрахунок.

Питання для самоперевірки

1. Грунтові нематоди: сапробіонтні форми, напівпаразити, справжні паразити рослин, вільноживучі форми. Вплив на грунт і рослини.

2. Енхитреїди (Enchytraeidae) і люмбрициди (Lumbricidae): біомаса, поширення, стійкість до умов середовища.

3. Вплив діяльності дощових червів на грунт (позитивні та негативні аспекти).

4. Членистоногі (Arthropoda) – представники мікрофауни: поширення, стійкість до умов середовища, значення для грунтів.

5. Членистоногі (Arthropoda) – представники мезофауни: поширення, стійкість до умов середовища, значення для грунтів.

Лабораторна робота №4 Вивчення розподілу мікроорганізмів у різних типах грунтів методом скелець обростання Росі-Холодного

Мета роботи: Ознайомитись з методами вивчення асоціацій і взаємовідносин між різними групами організмів безпосередньо в грунті. Вивчити “мікробні пейзажі” на скельцях обростання з генетичних горизонтів різних типів грунтів.

Теоретична частина

Методи прямого мікроскопічного підрахунку не дають можливості скласти уявлення про природній розподіл мікроорганізмів і взаємовідносини між різними групами організмів безпосередньо в грунті.

Для кожного грунту характерні певний якісний склад і просторовий розподіл мікроорганізмів, які складають мікробний ценоз або пейзаж. При використанні загальноприйнятих методів мікроорганічних досліджень порушується просторовий розподіл мікроорганізмів, що не дає можливості виявити мікробні пейзажі різних горизонтів грунтів.

Для вивчення мікронаселення грунтів, виявлення мікробних пейзажів, встановлення спрямованості та інтенсивності процесів, обумовлених життєдіяльністю мікробних біоценозів, визначення взаємовідносин у них між окремими представниками грунтового мікросвіту, запропоновано ряд методів. Серед них: метод скелець обростання Холодного та його модифікації, метод капілярних педоскопів Перфільєва та його модифікації, люмінісцентно-мікроскопічне вивчення мікроорганізмів грунту на грунтових монолітах за Звягінцевим та інші.

Суть методу скелець обростання Холодного полягає в тому, що в грунті на певний період часу розміщують простерилізовані предметні скельця, які незабаром вкривається грунтовим розчином, до їх поверхні прилипають колоїдні частинки органічного і мінерального походження. В цьому середовищі поселяються й активно розвиваються різні мікроорганізми, що утворюють на скельцях характерні для даного грунту мікропейзажі.

Перевагою цього методу є те, що спостереження за розвитком мікроорганізмів проводиться безпосередньо в грунті при мінімальній зміні умов існування мікроорганізмів. На основі вивчення скелець обростання можна скласти не тільки уявлення про склад мікробних асоціацій грунту, але при порівнянні ряду грунтів можна отримати певне уявлення про відносне багатство грунту мікроорганізмами . На скельцях обростання враховують лише ті мікроорганізми, що знаходяться в даний момент в активному стані, в той час, як використовуючи прямі мікроскопічні методи обліку мікроорганізмів, ми не маємо можливості диференціювати форми, що інтенсивно ростуть і форми, що перебувають у грунті в стані спокою.

Серед недоліків методу потрібно відмітити той факт, що встановлення скелець вносить певні зміни в умови грунту, в результаті чого властивості грунтовoго розчину біля скелець виявляються дещо іншими. Інколи відмічають також статичність методу: препарати відображають тільки певний момент у житті грунту й не дозволяють простежити динаміку розвитку мікроорганізмів.

Обладнання і матеріали: стерильні предметні скельця, спиртівка, стакани, 1%-ий карболовий еритрозин, дистильована вода, мікроскоп, лупа, ніж, кілки, сірники, пінцети.