Хід роботи

Дослід перший

1. Для приготування грунтової культури грунт помістити в чашки Петрі шаром 1 см у непорушеному стані.

2. Провести зволоження стерильною дистильованою водою до 80% від ПВ.

3. На поверхню грунту в чашках Петрі помістити стерильні покривні скельця таким чином, щоб між грунтом і скельцем залишались окремі повітряні камери.

4. Витримати на світлі 7-10 днів.

5. Через 7-10 днів скельця зняти пінцетом і видалити з них крупні часточки грунту.

6. Помістити скельця на предметне скло в краплю води і роздивитись під мікроскопом.

7. Схематично замалювати мікропейзажі.

Дослід другий

1. Для приготування грунтової культури грунт помістити в чашки Петрі шаром 1 см у непорушеному стані.

2. Грунт в чашках Петрі зволожити дещо сильніше, ніж в попередньому досліді.

3. З поверхні грунт загладити стерильним шпателем.

4. Поверхню грунту покрити кружечком фільтрувального паперу.

5. На папері зробити численні проколи голкою.

6. Чашки витримати на світлі 1 місяць.

7. Зняти голкою дернинки водоростей з фільтрувального паперу й приготувати препарат “раздавленная капля” (на чисте предметне скло наносять піпеткою краплю водопровідної води або фізрозчину (0,5% NaCl). Поряд з краплею наносять досліджуваний матеріал; накривають покривним скельцем).

8. Розглянути мікропрепарати під мікроскопом з сухими системами об’єктивів (об’єктив 8х і 40х) і з імерсією (об’єктив 90х).

Дослід третій

Для вивчення видового складу грунтових водоростей як правило користуються методом культур. Для приготування водних і агарових культур використовують мінеральні середовища -– розчин Бристоля в модифікації Голербаха (грам на літр дистильованої води: NaNO₃ – 0,25, KH₂PO₄ – 0,25, MgSO₄ – 0,15, CaCl₂ – 0,05, NaCl – 0,05, Fe₂Cl₆ – сліди, рН 4,3) і розчин Бенеке (грам на літр дистильованої води: NH₄NO₃ – 0,2, CaCl₂ – 0,1, K₂HPO₄ – 0,1, MgSO₄ – 0,1, Fe₂Cl₆ – сліди).

1. Приготувати поживне середовище.

2. Приготовлене середовище розлити в конічні колби невисоким шаром і закрити ватяними корками.

3. Простерилізувати середовище 20 хвилин при температурі 121⁰С.

4. Засіяти середовище невеликою кількістю грунту з верхніх горизонтів.

5. Культури інкубувати на світлі.

6. Спостереження за культурами проводити багаторазово впродовж трьох місяців.

Для приготування препаратів взяти на предметне скло проби налітів і плівок водоростей, дотримуючись звичайних заходів стерильності. Приготувати препарат і роздивитись його під мікроскопом.

Питання для самоперевірки

1. Від чого залежать чисельність і біомаса водоростей у грунті?

2. Яке місце займають грунтові водорості в загальній біогеоценотичній системі?

3. Представники яких відділів переважають серед ґрунтових водоростей?

4. Які види водоростей найбільш поширені в грунтах?

Лабораторна робота №2 Вивчення та дослідження грунтових найпростіших

Мета роботи: Ознайомитись з методами виявлення та дослідження якісного складу грунтових найпростіших. Вивчити видовий склад найпростіших досліджуваних зразків грунту.

Теоретична частина

Ргоtоzоа — одноклітинні мікроскопічні тварини; це нанофауна ґрунту. Для їхнього активного життя в ґрунті найважливіше значення має наявність води в ґрунтових порах. Зустрічаються у всіх досліджених ґрунтах. Чисельність може бути дуже висока: до декількох сотень тисяч клітин у 1 г ґрунту. Біомаса в сприятливих умовах (наприклад, у лучних ґрунтах) досягає 300—400 кг/га. Крім води на розподіл і чисельність найпростіших впливають такі фактори середовища, як аерація, температура й величина рН, однак пряму залежність у природних умовах встановити важко. Один з найбільш істотних факторів — кількість бактерій, якими живляться найпростіші. Вони поїдають також клітини дріжджів і водоростей, виявляючи при цьому вибірковість у виборі їжі. Є серед найпростіших і сапрофаги. Деякі живляться осмотрофно. Основна їхня роль у ґрунті — участь у розкладанні органічної речовини і хижацтво на мікроорганізмах.

Життя в ґрунтових мікросередовищах, де є величезна кількість дуже тонких капілярів, накладає відбиток на морфологію найпростіших. Їх клітини у 5—10 разів менші за розмірами, ніж у прісноводних або морських мешканців. У деяких спостерігається уплощення клітини, відсутність шипів і виростів, втрата переднього джгутика. У раковиних корененіжок, які живуть у ґрунті, спрощена форма черепашкики і схований, або дуже малих розмірів, отвір, що запобігає пересиханню. Є види, що зустрічаються винятково в ґрунті. Несприятливі умови деяки види переживають у вигляді цист, інші утворюють панцири.

У ґрунті живуть представники підтипу Джгутикові або Бичоносці – Mastigophora або Flagellata, підтипу Саркодові – Sarcodina, типу Війчасті або Інфузорії – Ciliophora..

Джгутикові (Mastigophora, Flagellata) — характеризуються в першу чергу наявністю джгутиків. Серед джгутикових є види, що містять у клітинах пігменти, зокрема хлорофіл, і здатні до фотосинтезу. Це Рослинні джгутикові, або фітомастігіни. Їх вірніше було б відносити до водоростей. Вони займають проміжне положення між рослинами й тваринами. Типовий представник — Еиglena viridis, евглена зелена. У ґрунтах зустрічаються також зелені (Сhlamydomonas), бурі (Cryptomonas), жовтуваті (Осhromоnas) водорості. Деякі зелені джгутикові (представники евгленових) здатні змінювати тип живлення, втрачаючи в темряві хлорофіл і переходячи на осмотрофний обмін. Тому їх можна назвати організмами зі змішаним типом живлення — міксотрофами. Серед зоомастігін (безбарвних джгутикових) є сапротрофи й форми з анімальним (голозойним) типом живлення (заковтування оформлених частинок). Представники — види родів Мопаs, Воdо, Сеrсотопаs, Оiсотопаs.

Саркодові (Sarcodina) представлені в грунті голими і черепашковими амебами з надкласу Корененіжки. Характерною рисою амеб є нестала форма тіла. Живляться вони бактеріями дріжджами, клітинами водоростей, іншими найпростішими. Черепашкові амеби переважно сапрофаги. Їх дуже багато в болотних грунтах. Вони є характерними представниками біоценозу сфагнових торф’яників.

Тип Війчасті, або Інфузорії – Ciliophora преставлений меншою кількістю видів ніж розглянутий вище тип Саркомастігофори – Sarcomastigophora. Грунтові інфузорії представлені родами Colpoda, Stylonichia, Vorticella та ін.

Обладнання та матеріали: грунт, сіно, конічні колби, пробірки, стерильні шпателі, дистильована вода, піпетки, мікроскоп, предметне скло, стерильні покривні скельця.