5. Предмет історії філософії

Історія філософія – наука про розвиток філософських знань, становлення науково-філософського світогляду. Як особлива сфера дослідження історія філософії зародилась у далекій давнині. У творах Платона і Арістотеля можна знайти критичний аналіз учень їхніх попередників. Першим власне історико-філософським твором вважається праця Діогена Лаертського (1 половина ІІІ ст.) «Про життя, учення й висловлювання знатних філософів». Цей твір містить певну концепцію історико-філософського процесу, що постає як боротьба між догматизмом і скептицизмом. Аналогічний характер має твір систематизатора скептицизму Секста Емпірика (початок ІІІ ст.) «Пірронові засади», в якому з позицій скептицизму розглядається історія античних філософських учень.

У добу середньовіччя, а також у XVI – XVIII ст. історико-філософські дослідження в основному були коментарями до творів видатних філософів.

Поворотним пунктом у становленні історико-філософської науки стали «Лекції з історії філософії» Гегеля, який розглядав історико-філософський процес як закономірний поступальний розвиток, в якому кожна філософська система є самосвідомістю історично-конкретної епохи.

Перехід до сучасної епохи означає виникнення нової філософії, яка зберігає основні принципи попередніх історико-філософських систем, позбавляючи їх від історичної обмеженості.

Резюме

1. Філософію не можна уявляти як систему знань, відірваних від реального життя. Вона допомагає людині пізнавати та вдосконалювати себе, виробляти свої особисті світоглядні ідеали і цінності, долати життєві негаразди та досягати поставленої мети.

2. Найпершою формою сенсожиттєвого людського орієнтування постає світогляд, що являє собою сукупність найбільш загальних поглядів на світ і місце людини у ньому. Щодо філософії, то вона є системою загальних поглядів людини на світ і місце людини в ньому, спрямованих на критичний аналіз світоглядних уявлень з метою поглиблення їх достовірності та надійності.

3. Історично першим типом світогляду був міфологічний, який формувався стихійно і характеризував таку стадію людської рефлексії, на якій практично не існувало чіткої межі між людиною і природою.

4. Філософське знання формується усвідомлено, воно має авторський характер, виділяє людину із природи, індивіда із соціуму. У порівнянні з релігією, мистецтвом та наукою у філософському мисленні міркування виводяться на гранично широкий рівень узагальнення, стають аргументованими, системними і саморефлексивними.

5. На перших етапах свого існування філософія являла собою “сукупне знання” про світ, яке містило в собі елементи механічних, фізичних, хімічних, біологічних та інших знань, які згодом ставали самостійними галузями наукового знання.

Теми рефератів

1. Роль філософії в житті людини і суспільства.

2. Місце філософії в системі культури.

3. Історичні типи світогляду.

4. Особливості історичного зародження філософії.

5. Філософія і міфологія.

6. Особливості філософії як форми духовного осягнення світу.

7. Розуміння «клітинки» філософського знання.

8. Загальноцивілізаційне і національне у філософії.

9. Значення філософських знань для педагога.