Проблемно-пошукові завдання і вправи

1. Як розглядають буття класична і некласична німецька філософія?

2. Чи можна погодитися з точкою зору А. Шопенгауера, що ввесь світ являє собою нещадну боротьбу за існування?

3. Кому з німецьких філософів належить вислів “Наш світ – найгірший з усіх світів?”

4. Чи сприймаєте ви твердження А. Шопенгауера про те, що “чим більше розвинута людина, тим драматичніші її моральні шукання?”

5. Кому з німецьких філософів належить вислів: “Падаючого підштовхни!”?

6. Що таке зороастризм?

7. Кому з німецьких філософів належить вислів “Хворий – паразит суспільства”? Чи можна з цим погодитися?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТЕМОЮ

“ Класична та некласична німецька філософія ”

І. Критична система І. Канта спрямована на:

1. Аналіз попередніх систем думки.

2. Пізнання апріорних форм чуттєвості й розуму.

3. З’ясування меж і можливостей людського пізнання.

4. Заперечення попередньої метафізики.

Одна відповідь неправильна.

ІІ. Систему І. Канта характеризують як:

1. Об’єктивний (абсолютний) ідеалізм.

2. Суб’єктивний ідеалізм.

3. Діалектичний матеріалізм.

4. Історичний матеріалізм.

ІІІ. Об’єктивне пізнання в системі І. Канта спирається на:

1. Аналітичні судження.

2. Синтетичні судження.

3. Апріорні синтетичні судження.

4. Умоглядно-метафізичні судження.

IV. В етиці І. Канта первинним є:

1. Бог.

2. Безсмертя душі.

3. Суспільство.

4. Воля.

V.  Г. Гегель визнавав, що:

1. Сутність речей незбагненна.

2. Для людського розуму немає нічого, чого він не міг би пізнати.

3. Діалектика (спекулятивне мислення) є універсальним методом пізнання.

4. Почуттєве пізнання хибне, його при пізнанні істини необхідно відкинути й орієнтуватися винятково на розум.

5. Необхідно встановити апріорні принципи пізнання.

Одна відповідь правильна.

VI. Систему Г. Гегеля можна схарактеризувати як:

1. Об’єктивний (абсолютний ідеалізм).

2. Суб’єктивний ідеалізм.

3. Діалектичний матеріалізм.

4. Історичний матеріалізм.

VII. А. Шопенгауер і Ф. Ніцше виступили з критикою:

1. Системотворчості.

2. Раціоналізму і панлогізму.

3. Розумності буття.

4. Прогресизму.

5. Епістемологічного оптимізму.

6. Волюнтаризму.

Одна відповідь неправильна.

VIII. Соціально-економічну теорію К. Маркса визначають як:

1. Об’єктивний (абсолютний) ідеалізм.

2. Суб’єктивний ідеалізм.

3. Діалектичний і історичний матеріалізм.

4. Вульгарний матеріалізм.

IX. Філософія ХІХ ст. орієнтувалася на:

1. Метафізику.

2. Безпосередній досвід життя.

3. Віру, волю й уяву.

Одна відповідь неправильна.

Х. Поняття волі в А. Шопенгауера характеризується:

1. Розумністю.

2. Добротою.

3. Несвідомістю і безцільністю.

4. Удосконалюванням.

ХІ. Поняття життя у Ф. Ніцше характеризується:

1. Метафізичною первинністю.

2. Діяльною субстанцією.

3. Підсвідомим потягом до могутності, владі.

4. Цілісністю і неподільністю.

5. Несвідомою творчістю.

6. Біологічною реальністю.

7. Діяльним першоєством всесвіту.

Одна відповідь неправильна.

ХІІ. Ф. Ніцше проповідував:

1. Аморалізм.

2. Імморалізм.

3. Традиційну мораль.