4. Філософія в. Дільтея

Основні твори В. Дільтея

“Введення в науку про дух”, “Виникнення герменевтики”

Відомий німецький філософ Вільгельм Дільтей (1833 – 1911) вважається продовжувачем філософських традицій Г. Гегеля. Проте гегелівському вченню про закономірний прогресивний розвиток філософії Дільтей протиставив концепцію анархії філософських систем. Різним епохам відповідають різні світовідчуття, які відтворюють зміст різних філософських учень. Цей зміст утворює ірраціоналістичні концепції життєвого чуття, життєвої волі. Філософ стверджував, що історично різні філософські системи прагнуть осягнути те, що перебуває у постійному потоці історичних змін. Тому відгадати загадку буття, зрозуміти сенс людського життя неможливо.

Всі оригінальні філософські системи мають конкретно-історичний характер, і кожна з них намагається заперечувати філософські вчення, що змагаються з ними. Навіть відносна єдність усіх філософських систем жодним чином, на думку Дільтея, не скасовує їхньої анархії.

Основні ідеї В. Дільтея

• В основу філософії покладено поняття “життя”;

• життя є способом існування людини у світі об'єктом пізнання, який не зводиться до розуму і тому є ірраціональним;

• життя нерозривно пов’язане з вищим світом;

• історія людства – ланцюг випадковостей, а тому впливати на хід історії неможливо;

• анархія філософських систем полягає у тому, що філософські погляди перебувають у постійній боротьбі.

Резюме

1. За вихідними спрямуваннями думки некласична німецька філософія принципово відрізнялася від класичної. Якщо класична філософія розглядала буття як цілісне, систематизоване, то некласичне філософське мислення виходило з того, що вести мову про буття безвідносно до людського сприйняття й уявлення безглуздо.

2. Класична філософська думка вважає, що людина за допомогою раціонального мислення може належним чином організувати та систематизувати своє буття. За некласичною філософією, у людській свідомості головними є нерозумні або позарозумні чинники.

3. Серед послідовників Ф. Ніцше (ніцшеанців) виділяють два напрями. Перший – радикальні ніцшеанці, які у спадщині Ніцше на перше місце виводять ідеї права сильного, надлюдини, нехтування мораллю. Другий напрям складають прихильники Ніцше, які вважають, що він виступав насамперед проти будь-яких обмежень людини, прагнув звільнити людину від догм і забобонів, закликав, перш за все, людину опанувати собою, бути непохитною у виконанні життєвого вибору.

4. Центральним поняттям некласичної німецької філософії є життя, яке не можна осягнути, виходячи з раціональних засад, і яке підвладне лише внутрішньому переживанню.

Теми рефератів

1. Ф. Ніцше як філософ.

2. Суттєві відмінності класичної та некласичної німецької філософії.

3. Основні концепції "філософії життя".

4. Сутність і характеристика “надлюдини”.

Питання для самоконтролю

1. Як ви розумієте поняття "раціональне" та "ірраціональне" мислення?

2. Чи згодні ви з точкою зору "філософії життя", що навколишній світ є "хаотичним потоком життя"?

3. Як ви розумієте поняття "воля до влади"?

4. Як ви розумієте поняття "надлюдина"?

5. Як ви розумієте точку зору Ф. Ніцше, що "воля до влади" підвищує "напругу" життя?