Філософія як світогляд Основні стадії еволюції філософії як світогляду

Космоцентризм – філософський світогляд, в основі якого лежить пояснення світу через могутність космосу.

Теоцентризм – тип філософського світогляду, що ґрунтується на поясненні світобудови як результату дії надприродної сили – Бога.

Антропоцентризм – сукупність поглядів на людину як кінцеву мету світобудови, на центр Всесвіту.

3. Предмет філософії

• Світ як ціле. Вчення про буття світу вивчає філософська онтологія. Основні проблеми: як виникає, існує і в якому напрямку розвивається цей світ.

• Суспільство як цілісність. Вивчає соціальна філософія (філософія історії).

Основні проблеми: співвідношення суб’єктивного та об’єктивного, скінченного і нескінченного у суспільстві.

• Людина. Вивчає філософська антропологія (вчення про природу і сутність людини).

Основні проблеми: співвідношення об’єктивного та суб’єктивного, скінченного і нескінченного у людині.

• Пізнання світу. Вивчає гносеологія (вчення про пізнання світу).

Основні проблеми: можливість чи неможливість адекватного відображення світу.

• Перетворення буття. Вивчає праксеологія (вчення про практичну діяльність).

Основні проблеми: ефективність перетворення буття.

• Людське спілкування. Вивчає етика.

Основні проблеми: розуміння, спілкування.

• Ціннісно-орієнтаційна діяльність. Вивчає аксіологія (наука про цінності).

Основні проблеми: реалізація життєвого сенсу, найважливіших людських цінностей.

• Естетичне опанування світом. Вивчає естетика.

Основні проблеми: діяльність за закономірностями краси.

• Релігійне ставлення до світу. Вивчає філософія релігії.

Основні проблеми: можливість існування чогось святого.

4. Функції філософії

Функції філософії – основні напрямки реалізації мети та призначення філософії.

• Світоглядна. Сприяє формуванню цілісного бачення світу, уявлень про його устрій, про місце людини в ньому.

• Методологічна. Філософія виробляє засадничі принципи пізнання і перетворення буття.

• Гносеологічна. Забезпечує є відповідність змісту людських знань змістові об’єкта пізнання.

• Логічна. Сприяє формуванню культури людського мислення.

• Критична. Уможливлює розширення меж пізнання, руйнування звичних стереотипів та забобонів, пошук шляхів до більш людяного світу.

• Аксіологічна. Аксіологія – філософська теорія загальнозначущих принципів, які визначають вибір напряму діяльності.

• Соціальна. Пояснює сучасний стан, рушійні сили й еволюцію соціуму, допомагає зорієнтуватися у складних проявах суспільного життя і виробленні власної соціальної позиції.

• Гуманістично-виховна. Справжня філософія пропагує гуманістичні цінності та ідеали, сприяє зміцненню моралі, допомагає людині визначити сенс життя.

• Прогностична. Полягає в тому, щоб спрогнозувати тенденції розвитку природи, суспільства і людини.