Питання для самоконтролю

1. У чому полягає основний зміст твору І. Канта “Критика чистого розуму”?

2. У чому історичне значення філософії І. Канта?

3. Які основні філософські ідеї І. Г. Фіхте?

4. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?

5. Які основні закони діалектики формулює Гегель?

6. Як Гегель розглядав історію людства?

7. Які основні філософські ідеї Ф. Шеллінга?

8. Які основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха?

9. Чим Фейєрбах пропонує замінити релігію?

10. Які основні ідеї філософії марксизму?

Проблемно-пошукові завдання і вправи

1. Доведіть особливість натурфілософії Шеллінга.

2. Що допомогло К. Марксові відкрити нові перспективи для матеріалістичної інтерпретації проблем історії та культури?

3. Окресліть, в якому напрямі розвивали свої філософські ідеї І.Г. Фіхте та Ф. Шеллінг?

4. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.

5. Кант: трансцендентність чи трансцендентальність, розум чи віра?

6. Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.

7. Визначте й обґрунтуйте сутність діалектики Гегеля.

8. Доведіть, що філософія Гегеля дійсно має системний, узагальнюючий характер. Визначте протиріччя між діалектичним методом та ідеалістичною системою Гегеля.

9. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?

10. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля, Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому вона полягає і які її причини?

11. Чому вчення Фейєрбаха Енгельс назвав кінцем німецької класичної філософії?

Тема 8. Некласична німецька філософія

1. Зміна парадигми філософського мислення у хіх – на поч. Хх ст. 2. Філософські погляди а. Шопенгауера. 3. ”Філософія життя” ф. Ніцше. 4. Філософія в. Дільтея

Література:

• Алексеев П.В. История философии. – М., 2005.

• Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії (Західноєвропейський контекст): Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К., 2000.

• Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., 2001.

• Волинка Г.І., Гусєв В.І., Мозгова Н.Г. та ін. Історія філософії в її зв’язку з освітою: Підручник. / За ред. Г.І. Волинки. – К., 2006.

• Дильтей В. Описательная психология. – М., 1924.

• Історія філософії: Підручник для вищої школи. – Х., 2003.

• Качуровський М.О., Тарєлкін Ю.П., Цикін В.О. Історія філософії в запитаннях і відповідях. – Суми: СумДПУ, 2009.

• Ніцше Ф. Так говорив Заратустра. – К., 1999.

• Ницше Ф. По ту сторону добра и зла // Сочинения в 2 т. – М., 1990.

• Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – К., Львів, 2002.

• Шопенгауэр А. Афоризмы и максимы: Соч. – М., Харьков, 1998.

1. Зміна парадигми філософського мислення у хіх – на поч. Хх ст.

У 30-х роках ХІХ ст. філософія Гегеля набула в Європі значного поширення. В Німеччині її було проголошено офіційною філософією, оскільки вона набула системно завершеного характеру. Здавалось, що віднині завдання філософії зводилось лише до деяких незначних доповнень. Але згодом з’ясувалось, що початки нової, некласичної філософії з’явилися в Європі ще за життя Гегеля. У 1819 р. вийшов друком перший том праці А. Шопенгауера “Світ як воля й уявлення”, який вважають першою працею нової філософії. Почався процес формування нової, некласичної філософії.

Чим же некласична філософія відрізнялась від філософії так званого класичного ґатунку?

Класична філософія Буття цілісне, внутрішньо концентроване; розум є вищою і найціннішою частиною людської психіки; розум здатний висвітлити глибини психіки та зробити їх розумними; людина спроможна належним чином організувати своє життя за допомогою розуму.

Некласична філософія Визначати буття безвідносно до людського сприйняття безглуздо. Ми можемо судити лише про те, що ввійшло в наші знання; поза цим проблема буття залишається відкритою; у людській психіці на першому місці перебувають чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні. Вони за своєю силою значно перевищують розум; розум не здатний опанувати нерозумними чинниками психіки; розум не лише не сприяє гармонізації людського життя, а іноді заважає цьому.

Як бачимо, за вихідними спрямуваннями думки некласична філософія принципово відрізнялася від класичної. Це дає підстави стверджувати, що під час виникнення некласичної філософії відбулася зміна парадигми (норми, системи принципів) філософського мислення.

	Основні напрями некласичної філософії
Ірраціоналізм Артур Шопенгауер				“Філософія життя” Фрідріх Ніцше, Вільгельм Дільтей