6. Філософія л. Фейєрбаха

Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872) народився в сім’ї криміналіста у м. Ландсхауті. Після закінчення місцевої гімназії вступив на теологічний факультет Гейдельберзького університету, згодом перейшов до Берлінського університету, де слухав лекції Гегеля. Під їх впливом і формувалися погляди філософа. Л. Фейєрбах захистив дисертацію “Про єдиний, загальний і безкінечний розум”, читав курс гегелівської філософії та історії філософії Нового часу.

Готуючи лекції, філософ помітив, що ні Гегель, ні теологія не знають і не відображають дійсної людської істоти. Вже у першій своїй праці “Думки про смерть і безсмертя” Л. Фейєрбах дійшов висновку: конкретною істотою індивіда робить лише любов. Саме любов є вершиною людської чуттєвості. Чим більше ти віддаєш самого себе, тим істинніша твоя любов. Неможливо любити без самовіддачі. Самовідданість, з якою пов’язується любов, розкриває людину як дійсну істоту. Це робить людину образом “сутності всіх сутностей”, тобто Бога. Сам Бог є любов, і людина, яка любить, причетна до нього.

Повний розрив Л. Фейєрбаха з гегельянством та ідеалізмом знаменувала його стаття “До критики філософії Гегеля”, де йшлося про те, що буття не може бути “чистим”, його не можна відірвати від його ж носія. Буття єдине із своїм носієм. Таким носієм буття повинна бути матеріальна, чуттєва природа.

Не Бог є творцем людини, а людина – творець Бога. Редукція (зведення) буття взагалі до людського буття складає підгрунтя антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха.

Л. Фейєрбах зробив надзвичайно важливий висновок, який справив вплив на подальшу філософську антропологію. Людина як найвищий предмет філософування є не лише індивідуальністю. Її сутність полягає в єдності з іншими людьми, що виявляється у зв’язку між “Я” і “Ти”.

	Основні праці Л. Фейєрбаха
“До критики філософії Гегеля” (1839)				“Сутність християнства” (1841)

Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха

• Критика філософії Гегеля. Заперечення ідеї тотожності буття і мислення, абсолютної ідеї;

• заперечення гегелівської діалектики;

• оточуючий нас світ – різні прояви матерії;

• створення нової форми матеріалізму – антропологічного матеріалізму, або філософського антропологізму (людина – унікальна біологічна істота, наділена волею, розумом, почуттями);

• проголошення атеїзму, повного заперечення Бога;

• Бог – творіння людини, це те, чим хотіла б бачити себе людина;

• сутність людини полягає в єдності з іншими людьми. Це виявляється у зв’язку між “Я” і “Ти”;

• замість християнської та інших релігій має існувати релігія любові людей один до одного – загальнолюдська любов.

7. Філософські погляди марксистів

1) Засновники марксизму та їх основні твори

Карл Маркс (1818–1883) – німецький мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму

Фрідріх Енгельс (1820–1895) – німецький мислитель, суспільний діяч, один із засновників марксизму

	Основні твори засновників марксизму
Твори К. Маркса: “Тези про Фейєрбаха”, “Капітал”, “Економічно-філософські рукописи”					Твори Ф. Енгельса: “Діалектика природи”, “Анти-Дюринг”, “Роль праці в перетворенні мавпи на людину”, “Походження сім’ї, приватної власності та держави”
	Твори К. Маркса і Ф. Енгельса: “Святе сімейство”, “Німецька ідеологія”, ”Маніфест Комуністичної партії”