XIV. Особливостями філософії доби Відродження були:

1. Антропоцентризм

2. Політеїзм

3. Гуманізм

4. Емпіризм

5. Деїзм

Дві відповіді неправильні.

XV. Основними ідеями Еразма Роттердамського були такі:

1. Філософія – це знання, до якого прагнув Сократ.

2. Людське існування залежить від самої людини, її вибору.

3. Гідність людини залежить від її матеріального достатку.

4. Ідея вічного миру між народами.

5. Схвалення у книзі “Похвала глупоті”будь-якої філософської системи.

Дві відповіді неправильні.

XVI. Марсиліо Фічино розглядав такі філософські проблеми:

1. Філософія не є служницею богослов’я, вона донька релігії.

2. Усі релігії є лише проявом «узагальненої релігії».

3. Перехід від Бога до природи – це перетворення вищої Єдності на множинності.

4. Любов охоплює і Бога, і природу, і людину.

5. Найбільшою силою світу є свобода.

Дві відповіді неправильні.

Тема 6. Філософія нового часу і просвітництва (xvіі – xvііі ст.)

1. Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. 2 Філософська думка в Англії (XVІІ – XVІІІ ст.). 3. Раціоналістичні системи Б. Спінози і Г. Лейбніца. 4. Загальна характеристика Просвітництва. 5. Характеристика основних напрямів французького Просвітництва

Література:

• Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії (Західноєвропейський контекст): Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К., 2000.

• Бекон Ф. Соч.: В 2 т. – М., 1972.

• Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., 2001.

• Валери П. Взгляд на Декарта // Вопросы философии – 2003.– №10.

• Волинка Г.І., Гусєв В.І., Мозгова Н.Г. та ін. Історія філософії в її зв’язку з освітою: Підручник. / За ред. Г.І. Волинки. – К., 2006.

• Вступ до філософії: Підручник / За ред. Г.І. Волинки. – К., 1999.

• Горбачев В.Г. История философии. – Брянск, 1998.

• Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу XVII – XVIII ст.: Підручник. – К., 1998.

• Декарт Р. Соч.: В 2 т. – М., 1989.

• Качуровський М.О., Тарєлкін Ю.П., Цикін В.О. Історія філософії в запитаннях і відповідях. – Суми: СумДПУ, 2009.

• Кузнецов В. Французский материализм ХVIII века. – М., 1981.

• Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVII ст. – М., 1974.

• Новая философская энциклопедия: В 4 т. – М., 2000.

• Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – К., Львів, 2002.

• Петрушенко В. Гносеологічна концепція Р. Декарта // Філософська думка. – 2007. – № 6.

• Философия для аспирантов: Учебник / Под ред. И.И. Кального. – СПб., 2001.

• Філософія / За ред. І.Ф .Надольного. – К., 2001.

1. Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу

Новий час – доба видатних досягнень у науці, культурі та філософії. Першу половину цієї доби (XVII ст.) визначають як століття геніїв і вільнодумців, а другу (XVIII ст.) – як століття Просвітництва. Основними напрямами у філософії цієї доби були емпіризм і раціоналізм.

Емпіризм – напрям у філософії, який проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з чуттєвого досвіду. Розум не дає ніякого знання, а лише систематизує дані чуттєвого досвіду.

Засновник емпіризму – англійський філософ Френсіс Бекон.

Видатні представники емпіризму: Томас Гоббс, Джон Локк (Англія), Джон Дьюї (США).

Раціоналізм – напрям у філософії, що визнає розум єдиним джерелом і достовірною основою пізнання й поведінки людини.

Найвідоміші представники раціоналізму: Рене Декарт, Бенедикт Спіноза.