Біологічні функції ліпідів

1. Енергетична. При окисленні в організмі 1 г жиру виділяється 9 ккал енергії.

2. Пластична. Ліпіди входять до складу мембран більшості клітин.

3. Ферментативна. Ліпіди впливають на активність ферментів, розташованих на клітинних мембранах.

4. Транспортна. Ліпіди приймають участь у перенесенні “метаболічного палива” в організмі у вигляді ліпопротеїнів, комплексів жирних кислот з альбумінами й ін.

5. Гормональна. Деякі гормони (кортикостероїди, статеві гормони) відносяться до класу ліпідів.

6. Захисна. Ліпіди захищають організм людини від переохолодження й механічного ушкодження. Ліпіди шкіри захищають її від висихання.

7. Ліпіди є розчинниками вітамінів А, Д, Е, К, F, тому сприяють засвоєнню цих вітамінів в організмі.

Класифікація ліпідів

Ліпіди, що підлягають омиленню (при гідролізі в лужному середовищі вони утворюють спирт і солі ВЖК)

Ліпіди, що не омиляються

(не підлягають гідролізу в лужному або в кислому середовищі)

Похідні циклопентанпергідро-фенантрену (стероїди)

Прості ліпіди

Складні ліпіди

Жири воски

Жири – це складні ефіри вищих жирних карбонових кислот і трьохатомного спирту – гліцерину. Природні жири є сумішшю триацилгліцеринів (ТАГ), у молекулах яких всі три складноефірні зв'язки, утворені карбоксильними групами різних ВЖК.

Вищі жирні карбонові кислоти що мають найбільше значення

а) насичені: масляна (С₄), СН₃-(СН₂)₂-СООН

пальмітинова (С₁₆), СН₃-(СН₂)₁₄-СООН

стеаринова (С₁₈), СН₃-(СН₂)₁₆-СООН

б) мононенасичені:

олеїнова (С₁₈) СН₃-(СН₂)₇-СН=СН-(СН₂)₇-СООН

в) поліненасичені (ПНЖК):

лінолева (С₁₈) СН₃-(СН₂)₄-СН= СН-СН₂-СН=СН-(СН₂)₇-СООН

ліноленова (С₁₈)

СН₃-СН₂-СН=СН-СН₂-СН=СН-СН₂-СН=СН-(СН₂)₇-СООН

арахідонова (С₂₀)

СН₃-(СН₂)₄-СН=СН-СН₂-СН=СН-СН₂-СН=СН-СН₂-СН=СН-(СН₂)₃-СООН

ПНЖК є незамінними або есенціальними кислотами, вони не синтезуються в організмі людини й обов’язково повинні надходити до нього в складі продуктів харчування. Природним джерелом ПНЖК є рослинні олії (льняна, соняшникова), грецькі горіхи, мигдаль, а також риб’ячий жир і риба жирних та напівжирних сортів (лосось, макрель, сардина, оселедець, тунець) та молюски.

Біологічні функції пнжк

1. Структурна (ПНЖК є структурними елементами клітинних мембран, входять до складу нервових волокон, сполучної тканини).

2. Захисна (підвищують стійкість організму до інфекцій, до радіації).

3. Сприяють переведенню холестерину в активний стан, підвищують еластичність кровоносних судин.

4. Поліпшують стан шкірного й волосяного покриву.

5. Арахідонова кислота є попередником гормонів місцевої дії - простагландинів.

В оски – це складні ефіри ВЖК і вищих одноатомних або двохатомних спиртів з число атомів Карбону від 16 до 22. Ці сполуки виконують в природі захисні функції. Так, воски входять до складу жирів, що покривають шкіру, шерсть, пір’я. У рослин близько 80% ліпідів, що утворюють плівку на поверхні листя та плодів, є восками.

Окремі представники:

бджолиний віск (мірицилпальмітат) С₁₅Н₃₁-СОО-СН₂-(СН₂)₂₈-СН₃;

спермацет – віск тваринного походження, який одержують із черепних кісток кашалота, на 90% складається з цетилпальмітату С₁₅Н₃₁-СОО-СН₂(СН₂)₁₄-СН₃

ланолін - віск тваринного походження, який одержують із вовни овець; містить в своєму складі складні ефіри, утворені поліциклічними спиртами і ВЖК

Фосфоліпіди (ФЛ) гліколіпіди

гліцерофосфоліпіди сфінголіпіди

лецитини сфінгомієліни цереброзиди

кефаліни сульфоліпіди

фосфатидилсерини гангліозиди

фосфатидилінозитоли

плазмалогени

кардіоліпіни