- •Біологічні функції білків
- •Хімічна класифікація амінокислот.
- •Біологічна класифікація амінокислот
- •Структура білків
- •Третинна структура:
- •Денатурація
- •Класифікація білків
- •Фосфопротеїни містять залишок фосфатної кислоти. До них відносяться білок молока - казеїноген, яєчного жовтку - вітелін, ікри риб - іхтулін.
- •Вміст білків у деяких продуктах харчування (в % на суху масу).
- •С труктура і властивості днк
- •Біологічні функції ліпідів
- •Класифікація ліпідів
- •Жири воски
- •Вищі жирні карбонові кислоти що мають найбільше значення
- •Біологічні функції пнжк
- •Характеристика окремих представників складних ліпідів
- •Характеристика окремих представників
- •Вміст ліпідів у деяких продуктах харчування ( в % на суху масу)
- •Класифікація вуглеводів
- •Біологічні функції вуглеводів
- •Окремі представники моносахаридів
- •О кремі представники олігосахаридів
- •О кремі представники гомополісахаридів
- •Окремі представники гетерополісахаридів
- •Особливості ферментативних реакцій
- •1 . Специфічність дії:
- •Використання ферментативного каталізу в харчових технологіях
- •Добова потреба, основні функції й джерела жиророзчинних вітамінів
- •Вітаміноподібні речовини
- •Роль окремих мінеральних елементів
- •Роль окремих мінеральних елементів
- •Перетравлювання білків
- •Шляхи знешкодження амоніаку в організмі людини
- •С интез сечовини
- •Орнітиновий цикл утворення сечовини (цикл Кребса)
- •1. Емульгування ліпідів їжі.
- •Т ранспорт ліпідів
- •О кислення жирних кислот
- •Розрахунок енергетичного балансу β-окислення жирних кислот
- •Перетравлювання і всмоктування вуглеводів
- •Синтез і розкладання глікогену
- •Взаємоперетворення гексоз
- •Аеробний метаболізм пірувату
- •Цикл трикарбонових кислот
- •Розрахунок енергетичного балансу окислення глюкози
- •Загальний енергетичний ефект аеробного розкладання однієї молекули глюкози до со2 і н2о становить 38 молекул атф, що дорівнює 1596 кДж енергії.
- •Нейрогуморальна система –
- •Нервова система
- •Гуморальна система
- •Навчальне видання
- •Нужна Тетяна Валеріївна, канд. Хім. Наук, доц.,
- •Лесишина Юлія Остапівна, канд. Хім. Наук, доц..
- •Біохімія у схемах і таблицях
- •Зведений план 2013р., позиція №
- •83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31.
- •83023, М.Донецьк, вул. Харитонова, 10.
Глікоген
– це головна форма запасу вуглеводів
у тварин і людини. Накопичується глікоген
головним чином в печінці (до 6 % від
загальної маси печінки) і в скелетних
м’язах, де його вміст рідко перевищує
1%.
Синтез
глікогену (глікогенез)
починається з реакції фосфорилювання
глюкози за участі ферментів гексокінази
(у м’язах) або глюкокінази (у печінці)
з утворенням глюкозо-6-фосфату. Потім
глюкозо-6-фосфат під дією ферменту
фосфоглюкомутази перетворюється на
глюкозо-1-фосфат,
що і є відправною точкою для синтезу
глікогену.
На першій стадії синтезу
глюкозо-1-фосфат взаємодіє з
уридинтрифосфатом (УТФ) з утворенням
УДФ-глюкози
і пірофосфату. На другій стадії
відбувається перенос залишку глюкози,
що входить до складу УДФ-глюкози, на
глікозидний ланцюг глікогену:
УДФ-глюкоза + (C6H10O5)n
→ (C6H10O5)n+1
+ УДФ
Каталізує цю реакцію фермент
глікогенсинтетаза.
УДФ, що при цьому
утворюється, потім знову фосфорилюється
в УТФ і увесь цикл перетворень
глюкозо-1-фостфату починається спочатку.
Глікогеноліз (процес
розкладання глікогену)
може відбуватися двома шляхами:
гідролітичним і фосфоролітичним, який
є більш енергетично вигідним. В загальній
формі реакцію фосфоролізу глікогену
можна представити наступним чином:
(C6H10O5)n
+ H3PO4
→ (C6H10O5)n-1
+ глюкозо-1-фосфат
Обидва
процеси (синтез і розкладання глікогену)
регулюють вміст глюкози в крові і
створюють резерв глюкози для інтенсивної
роботи м’язів.
Взаємоперетворення гексоз в організмі
відбувається щляхом фосфорилювання
за участю АТФ:
гексозофосфатізомераза
фруктозо-6-фосфат
глюкозо-6-фосфат
глюкозо-6-фосфатаза
глюкозо-6-фосфат + Н2О
глюкоза + Н3РО4
Синтез і розкладання глікогену
Взаємоперетворення гексоз
Гліколіз – складний
ферментативний процес перетворення
глюкози в піровиноградну кислоту
(піруват) з одночасним утворенням АТФ.
В аеробних умовах (в присутності кисню)
піруват пронікає до мітохондрій, де
повністю окислюється з утворенням СО2
і Н2О.
Якщо вміст кисню недостатній,
піровиноградна кислота перетворюється
на молочну (лактат).
глюкоза АТФ
гексокіназа АДФ глюкозо-6-фосфат
глюкозо-6-фосфатізомераза фруктозо-6-фосфат АТФ
6-фосфофруктокіназа АДФ фруктозо-1,6-дифосфат
альдолаза
триозфосфатізомераза фосфогліцеральдегід
діоксиацетонфосфат НАД
гліцеральдегідфосфатдегідрогеназа НАДН 1,3-дифосфогліцерат АДФ
фосфогліцераткіназа АТФ 3-фосфогліцерат
фосфогліцеромутаза
2-фосфогліцерат
єнолаза
фосфоєнолпіруват АДФ
піруваткіназа АТФ піровиноградна
кислота НАДН
лактатдегідрогеназа НАД
молочна кислота
Піровиноградна кислота, що
утворюється в процесі гліколізу, в
аеробних умовах піддається декарбоксилуванню
з утворенням ацетил-КоА:
СН3-СO-СООН
+ НАД+
+ HS-KoA → CH3-CO-KoA
+ НАДН + Н+
+ СО2 піровиноградна
кислота
ацетил-КоА
В процесі окиснювального
декарбоксилування пірувату приймають
участь (у складі мультиферментного
комплексу) 3 ферменти (піруватдегідрогеназа,
дигідроліпоїлацетилтрансфераза,
дигідроліпоїлдегідрогеназа) и 5
кофакторів (ТПФ, амід ліпоєвої кислоти,
кофермент А, ФАД і НАД).
Ацетил-КоА
підлягає подальшому окисленню з
утворенням СО2
і Н2О,
яке відбувається в циклі
трикарбонових кислот (циклі Кребса)
Аеробний метаболізм пірувату
Цикл трикарбонових кислот
