Перетравлювання і всмоктування вуглеводів

Вуглеводи, що потрапляють з продуктами харчування рослинного і тваринного походження, підлягають в ШКТ ферментативному гідролітичному розщепленню. Більшість гомо- і гетерополісахаридів, олігосахаридів, глікопротеїнів розпадаються з утворенням моносахаридів, що всмоктуються стінкою кишечнику.

Перетравлювання вуглеводів починається з моменту їх потрапляння до ротової порожнини, де їжа подрібнюється, а потім підлягає частковому розщепленню під дією ферменту α-амілази слини.

Амілаза слини – це кальційвмісний фермент (рН_опт – 6,8-7,2; активується іонами Cl^-), який каталізує розщеплення α-1,4-глікозидних зв’язків в молекулах крохмалю і глікогену з утворенням декстринів і невеликої кількості мальтози.

В шлунковому соці дія α-амілази припиняється внаслідок різкої зміни реакції середовища в кислий бік.

Кінцеве розкладання полісахаридів та дисахаридів їжі відбувається в тонкому кишечнику. В дванадцятипалу кишку виділяється сік підшлункової залози, який містить α-амілазу, аміло-1,6-глюкозидазу і оліго-1,6-глюкозидазу, під дією яких завершується гідроліз крохмалю і глікогену з утворенням мальтози, а також ферменти мальтазу, лактазу, сахаразу, протеази і нуклеази.

Мальтаза каталізує гідроліз мальтози з утворенням двох молекул глюкози, лактаза – гідроліз лактози з утворенням глюкози і галактози, сахараза – гідроліз сахарози з утворенням глюкози і фруктози.

Клітковина, що у великій кількості міститься в продуктах рослинного походження, ферментами людини не перетравлюється. В незміненому вигляді вона потрапляє до товстого кишечнику, де частково підлягає гідролізу під дією ферментів мікроорганізмів (целюлази і целобіази). Глюкоза, що при цьому утворюється, піддається різним видам бродіння з утворенням Н₂О, СО₂, СН₄, спиртів і органічних кислот. Частина цих продуктів всмоктується стінкою кишечнику в кров, частина витрачається як живильне середовище для мікроорганізмів. Основна ж маса клітковини і газоподібні продукти виводяться з організму. Клітковина стимулює перистальтику кишечнику і секрецію травних соків, тому її присутність у складі їжі є необхідною.

Моносахариди, що утворюються в процесі перетравлювання вуглеводів, всмоктуються стінкою кишечнику в кров. В крові людини і тварин постійно міститься 3,3-5,5 ммоль/дм³ глюкози. З кров’ю моносахариди надходять до клітин печінки та інших органів, де підлягають різним перетворенням.