Т ранспорт ліпідів

Ресинтезовані в клітинах кишечнику триацилгліцерини і фосфоліпіди, а також холестерин (вільний або частково етерифікований) транспортуються у водній фазі крові у складі особливих частинок – ліпопротеїнів.

Розрізняють чотири класи ліпопротеїнів крові:

- хіломікрони (ХМ). Це стабільні частинки, які містять в своєму складі 2% білка, 7 % фосфоліпідів, 8 % холестерину і більше 80% триацилгліцеринів. Діаметр ХМ коливається від 0,1 до 5 мкм.

• ліпопротеїни дуже низької щільності. Як і ХМ, ліпопротеїди цього класу місять велику кількість ТАГ і відповідні за транспорт жирних кислот.

• ліпопротеїни низької щільності.

• ліпопротеїни високої щільності. Ліпопротеїни останніх двох класів відповідні за транспорт холестерину і жирних кислот, що входять до складу ефірів холестерину.

ВНТУРІШНЬОКЛІТИННИЙ ОБМІН ЛІПІДІВ

триацилгліцерини

гліцерин жирні кислоти

гліцерофосфат ацетил-КоА

гліцеральдегідфосфат цикл синтез синтез

трикарбонових холестерину ЖК

кислот

синтез включення в процеси синтез гліцерину

глікогену обміну вуглеводів

О кислення жирних кислот

Процес окислення жирних кислот протікає у печінці, нирках, кістякових м’язах, міокарді, у жировій тканині. У 1904 р. Ф.Кнооп висунув теорію β-окислення жирних кислот, згідно якої окислення молекули жирної кислоти у тканині відбувається у β-положенні з послідовним відщепленням від молекули фрагментів з двома атомами Карбону з утворенням масляної кислоти, яка потім розщеплюється на дві молекули оцтової кислоти.

β-Окислення вищих жирних карбонових кислот відбувається в мітохондріях клітин і складається з наступних етапів.

1. Активація вищих жирних карбонових кислот в цитоплазмі:

2. Транспорт вищих жирних кислот всередину мітохондрій за допомогою карнітину.

3. Внутрішньомітохондріальне окислення жирних кислот, цей процес включає чотири реакції, що повторюються циклічно:

Розрахунок енергетичного балансу β-окислення жирних кислот

При розрахунку кількості молекул АТФ, які утворюються внаслідок окислення жирних кислот необхідно знати:

• кількість молекул ацетил-КоА, що при цьому утворюється – визначається діленням числа атомів Карбону в кислоті на 2.

• кількість циклів β-окислення. Розраховується згідно з формулою (n/2-1), де n – число атомів Карбону в молекулі кислоти.

• кількість енергії АТФ, що витрачається на активацію молекули жирної кислоти.

Наприклад, окислення пальмітинової кислоти:

• пальмітинова кислота С₁₅Н₃₁СООН містить 16 атомів Карбону, отже при її окисленні утвориться 8 молекул ацетил-КоА (16/2). Останній вступає в цикл трикарбонових кислот, внаслідок його окислення в одному обороті утвориться 3 молекули НАДН, 1 молекула ФАДН₂ і 1 молекула ГТФ, що еквівалентно 12 молекулам АТФ. Отже, 8 молекул ацетил-КоА забезпечують утворення 8*12=96 молекул АТФ.

• Для пальмітинової кислоти число циклів β-окислення дорівнює 7. В кожному циклі утворюється 1 молекула ФАДН₂ і 1 молекула НАДН. В сумі вони «дають» 5 молекул АТФ. Таким чином, в 7 циклах утвориться 5*7=35 молекул АТФ.

• На активацію жирної кислоти витрачається 1 молекула АТФ.

• Отже, при повному окисленні пальмітинової кислоти утвориться 96+35-1=130 молекул АТФ.