Шляхи знешкодження амоніаку в організмі людини

Синтез сечовини – головний шлях знешкодження і видалення амоніаку. Відбувається в печінці. Початкова стадія синтезу сечовини – синтез карбамоїлфосфату, який при взаємодії з орнітином утворює цитрулін. Потім цитрулін реагує з аспарагіновою кислотою, утворюючи аргінінсукцинат. Останній розщеплюється на фумарат і аргінін. На кінцевому етапі аргінін під дією ферменту аргінази розщеплюється з утворенням сечовини і орнітину.

Утворення амонійних солей.

Процес відбувається в клітинах ниркової тканини, куди амоніак потрапляє у вигляді амідів аспарагінової і глутамінової кислот. Аміди гідролізуються під дією глутамінази і аспарагінази з утворенням аспартату, глутамату і амоніаку, який нейтралізується з утворенням солей NH₄Cl, (NH₄)₂SO₄. Ці солі виділяються з сечею.

С интез сечовини

Головним механізмом знешкодження амоніаку в організмі є біосинтез сечовини. Остання виводиться з сечею в якості основного продукту обміну білків і амінокислот. На частку сечовини приходиться до 80-85% від загального нітрогену сечі. Основним і , можливо, єдиним місцем синтезу сечовини є печінка.

Сучасне уявлення про синтез сечовини (Г.Кребс, К. Гензеляйт, 1932 р.) можна зобразити наступною схемою:

.

Орнітиновий цикл утворення сечовини (цикл Кребса)

О Б М І Н Л І П І Д І В

Обмін ліпідів включає їх розщеплення в шлунково-кишковому тракті, катаболізм і анаболізм в клітинах і тканинах організму.

Добове надходження тваринних і рослинних ліпідів до організму людини повинне складати 60-80 г, в тому числі до 15 г ненасичених жирних кислот, 10 г фосфоліпідів і 0,5 г холестерину.

Перетравлювання ліпідів можна умовно розділити на п’ять етапів:

1. Емульгування ліпідів їжі.

Перетравлювання ліпідів ускладнюється тим, що ліпіди є гідрофобними сполуками. Для подолання цієї перешкоди відбувається процес емульгування, коли гідрофобні молекули ліпідів або гідрофобні частини їх молекул занурюються у середину міцел, а гідрофільні залишаються на поверхні, що обернена до водної фази. Найбільш сильну емульгуючу дію на жири виявляють солі жовчних кислот.

2. Гідроліз триацилгліцеринів, фосфоліпідів і ефірів холестерину під впливом ферментів ШКТ.

В ротовій порожнині, а також в шлунку дорослих людей ліпіди не підлягають особливим змінам. Основна їх частина перетравлюється у верхніх відділах тонкого кишечнику під дією ферменту ліпази підшлункового соку (рН_{оптимум} - 8,0-9,0), фосфоліпази і естерази ефірів холестерину.

3. Утворення міцел із продуктів, що утворюються в процесі перетравлювання (жирних кислот, моно- і діацилгліцеринів, холестерину).

4. Всмоктування міцел в епітелій кишечнику.

5. Ресинтез триацилгліцеринів, фосфоліпідів і ефірів холестерину в ентероцитах (клітинах стінки кишечнику).