- •Біологічні функції білків
- •Хімічна класифікація амінокислот.
- •Біологічна класифікація амінокислот
- •Структура білків
- •Третинна структура:
- •Денатурація
- •Класифікація білків
- •Фосфопротеїни містять залишок фосфатної кислоти. До них відносяться білок молока - казеїноген, яєчного жовтку - вітелін, ікри риб - іхтулін.
- •Вміст білків у деяких продуктах харчування (в % на суху масу).
- •С труктура і властивості днк
- •Біологічні функції ліпідів
- •Класифікація ліпідів
- •Жири воски
- •Вищі жирні карбонові кислоти що мають найбільше значення
- •Біологічні функції пнжк
- •Характеристика окремих представників складних ліпідів
- •Характеристика окремих представників
- •Вміст ліпідів у деяких продуктах харчування ( в % на суху масу)
- •Класифікація вуглеводів
- •Біологічні функції вуглеводів
- •Окремі представники моносахаридів
- •О кремі представники олігосахаридів
- •О кремі представники гомополісахаридів
- •Окремі представники гетерополісахаридів
- •Особливості ферментативних реакцій
- •1 . Специфічність дії:
- •Використання ферментативного каталізу в харчових технологіях
- •Добова потреба, основні функції й джерела жиророзчинних вітамінів
- •Вітаміноподібні речовини
- •Роль окремих мінеральних елементів
- •Роль окремих мінеральних елементів
- •Перетравлювання білків
- •Шляхи знешкодження амоніаку в організмі людини
- •С интез сечовини
- •Орнітиновий цикл утворення сечовини (цикл Кребса)
- •1. Емульгування ліпідів їжі.
- •Т ранспорт ліпідів
- •О кислення жирних кислот
- •Розрахунок енергетичного балансу β-окислення жирних кислот
- •Перетравлювання і всмоктування вуглеводів
- •Синтез і розкладання глікогену
- •Взаємоперетворення гексоз
- •Аеробний метаболізм пірувату
- •Цикл трикарбонових кислот
- •Розрахунок енергетичного балансу окислення глюкози
- •Загальний енергетичний ефект аеробного розкладання однієї молекули глюкози до со2 і н2о становить 38 молекул атф, що дорівнює 1596 кДж енергії.
- •Нейрогуморальна система –
- •Нервова система
- •Гуморальна система
- •Навчальне видання
- •Нужна Тетяна Валеріївна, канд. Хім. Наук, доц.,
- •Лесишина Юлія Остапівна, канд. Хім. Наук, доц..
- •Біохімія у схемах і таблицях
- •Зведений план 2013р., позиція №
- •83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31.
- •83023, М.Донецьк, вул. Харитонова, 10.
Шляхи знешкодження амоніаку в організмі людини
Синтез сечовини – головний шлях
знешкодження і видалення амоніаку.
Відбувається в печінці. Початкова
стадія синтезу сечовини – синтез
карбамоїлфосфату, який при взаємодії
з орнітином утворює цитрулін. Потім
цитрулін реагує з аспарагіновою
кислотою, утворюючи аргінінсукцинат.
Останній розщеплюється на фумарат і
аргінін. На кінцевому етапі аргінін
під дією ферменту аргінази розщеплюється
з утворенням сечовини і орнітину.
Утворення амонійних солей. Процес
відбувається в клітинах ниркової
тканини, куди амоніак потрапляє у
вигляді амідів аспарагінової і
глутамінової кислот. Аміди гідролізуються
під дією глутамінази і аспарагінази з
утворенням аспартату, глутамату і
амоніаку, який нейтралізується з
утворенням солей NH4Cl,
(NH4)2SO4.
Ці солі виділяються з сечею.
С интез сечовини
Головним механізмом знешкодження амоніаку в організмі є біосинтез сечовини. Остання виводиться з сечею в якості основного продукту обміну білків і амінокислот. На частку сечовини приходиться до 80-85% від загального нітрогену сечі. Основним і , можливо, єдиним місцем синтезу сечовини є печінка.
Сучасне уявлення про синтез сечовини (Г.Кребс, К. Гензеляйт, 1932 р.) можна зобразити наступною схемою:
.
Орнітиновий цикл утворення сечовини (цикл Кребса)
О Б М І Н Л І П І Д І В
Обмін ліпідів включає їх розщеплення
в шлунково-кишковому тракті, катаболізм
і анаболізм в клітинах і тканинах
організму.
Добове надходження тваринних
і рослинних ліпідів до організму людини
повинне складати 60-80 г, в тому числі до
15 г ненасичених жирних кислот, 10 г
фосфоліпідів і 0,5 г холестерину. Перетравлювання
ліпідів можна умовно
розділити на п’ять етапів:
Перетравлювання ліпідів
ускладнюється тим, що ліпіди є гідрофобними
сполуками. Для подолання цієї перешкоди
відбувається процес емульгування, коли
гідрофобні молекули ліпідів або
гідрофобні частини їх молекул занурюються
у середину міцел, а гідрофільні
залишаються на поверхні, що обернена
до водної фази. Найбільш сильну емульгуючу
дію на жири виявляють солі
жовчних кислот.
2. Гідроліз
триацилгліцеринів, фосфоліпідів і
ефірів холестерину під впливом ферментів
ШКТ.
В ротовій порожнині, а також
в шлунку дорослих людей ліпіди не
підлягають особливим змінам. Основна
їх частина перетравлюється у верхніх
відділах тонкого кишечнику під дією
ферменту ліпази підшлункового соку
(рНоптимум -
8,0-9,0), фосфоліпази і естерази ефірів
холестерину.
3. Утворення
міцел із продуктів, що
утворюються в процесі перетравлювання
(жирних кислот, моно- і діацилгліцеринів,
холестерину).
4. Всмоктування
міцел в епітелій
кишечнику.
5. Ресинтез
триацилгліцеринів, фосфоліпідів і
ефірів холестерину в ентероцитах
(клітинах стінки кишечнику).1. Емульгування ліпідів їжі.
