Визначальні риси реалізму:
Психологія героя і його поведінка пояснюються впливом суспільства (класом – робітників, селян, буржуа тощо), до якого він належить.
Посилення уваги до психологічного та соціального аналізу : пошуки відповідей на питання «ЧОМУ?»
Вірність дійсності, прагнення до правдивого, достовірного і всебічного зображення;
Зображення типових характерів у типових обставинах;
Викривальний пафос (критичний, наявність конфлікту) ;
Розмаїття художніх форм;
Перевага роману як жанру в літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
Розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
Письменник – автор певної ідеї, а його твір втілення цієї ідеї, концепції.
Види роману (за проблематикою):
* соціальний, *соціально-побутовий, *соціально-психологічний, *сімейно-побутовий, *історичний, *філософський, *пригодницький, *біографічний, *науково-фантастичний.
Розквіт соціально-психологічної прози у 1860-і роки
Стендаль, Бальзак, Толстой, Достоєвський, В. Теккерей, Ш. Бронте, Ч. Діккенс
Розрадьте мене; втіште мене; дайте мені помріяти; розжальте мене;
дайте мені змогу здригнутися; дайте мені змогу поплакати;
дайте мені привід для роздумів.
Гі де Мопасан
У цей період з являється соціально-психологічна проза, для якої характерним є «історія людської душі»: коли письменник досліджує психологічну еволюцію героя, усі драматичні переходи його почуттів у тісному зв язку з тими соціальними умовами, в яких особистості доводилося жити.
Психологізм – це зображення письменником внутрішнього світу героїв: їхніх почуттів, емоцій, думок, переживань, акцент на тонкому аналізі психології людини (причинно-наслідкові зв язки).
У багатьох літературах настає «золота доба» соціально-психологічної прози. Чому «золота»?
Народились твори худ. літ-ри, які стали зразками романного жанру, бо ввібрали найкраще з доробку романтиків, реалістів, класицистів і збагатили новими надбаннями: 1) показали внутрішній живий світ людини із усіма його суперечностями і глибиною; 2) зобразили взаємозв язок і взаємовплив людини і середовища; 3) змалювали образ «маленької людини» у всьому його трагічному існуванні.
Літ-ра цього періоду спробувала знайти відповіді на найважливіші питання буття людини, відкрила такі сфери, що раніше були terra incognita («невідома земля»).
