3. Організація курсових та державних іспитів.

Курсові екзамени і заліки проводяться відповідно до навчальних планів за спеціальностями підготовки, затвердженими Вченою Радою Університету.

Перелік курсових іспитів і заліків вказується в навчальних розкладах для кожного факультету, курсу, семестру.

Терміни проведення курсових іспитів встановлюються відповідно до графіка навчального процесу.

Розкладу іспитів розробляються навчальним відділом Університету, затверджуються ректором і доводяться до відома деканатів, кафедр і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії.

Відповідальність за організацію та проведення іспитів покладається на декана факультету.

Декан факультету зобов'язаний не пізніше двох тижнів після завершення екзаменаційної сесії представити проректору з навчальної роботи аналітичний звіт про результати іспитів.

До екзаменаційної сесії допускаються студенти, повністю виконали навчальні програми дисциплін поточного семестру.

Студентам, які не виконали навчальні програми дисциплін поточного семестру з поважних, документально підтвердженим причин, деканом факультету встановлюються індивідуальні терміни складання іспитів.

Студенти, які не виконали навчальні програми дисциплін поточного семестру з неповажних причин і не допущені до екзаменаційної сесії, обговорюються на засіданні навчальної частини Університету, де вирішується питання про їх подальше перебування у вузі.

Допуск студента до іспиту здійснюється за наявності студентського квитка, залікової книжки, залікової книжки практичних навичок зі штампом деканату - "допущений до екзаменаційної сесії".

Під час іспиту студенти можуть користуватися робочими навчальними програмами з дисципліни.

Студенти на іспиті не можуть мати при собі мобільні телефони, пейджери, плеєри, ноутбуки та інші аудіо-візуальні засоби зв'язку. Зазначена апаратура повинна бути здана на відповідальне зберігання адміністрації кафедри.

Неявка на іспит відзначається в екзаменаційній відомості словами "не з'явився". Неявка на іспит з неповажної причини розцінюється як незадовільна оцінка.

Дострокова здача іспитів допускається у виняткових випадках з дозволу проректора з навчальної роботи за поданням декана факультету та письмової заяви студента з обов'язковим зазначенням причини та документальним її підтвердженням. Заявник не повинен мати академічної заборгованості в семестрі, а навчальна програма з дисципліни, по якій належить здача іспиту, має бути виконана повністю.

Повторна здача іспиту з метою підвищення позитивної оцінки дозволяється проректором з навчальної роботи за поданням декана факультету з обгрунтуванням мотивів прохання у виняткових випадках і тільки в період екзаменаційної сесії.

Перездача іспиту з незадовільної оцінки в період екзаменаційної сесії не допускається. В окремих випадках при наявності поважних причин декан факультету може дозволити перездачу іспиту в період екзаменаційної сесії поточного семестру.

Перездача іспиту з незадовільної оцінки по одній і тій же дисципліні допускається не більше двох разів протягом двох тижнів з моменту закінчення екзаменаційної сесії.

Зміст освіти для формування поняття європейського виміру являє собою певну систему інтегрованого знання, у процесі оволодіння яким створюються умови для формування та розвитку в особистості ціннісних орієнтацій та умінь необхідних для життєдіяльності в сучасному європейському співтоваристві.

Освіта в Україні має складну структуру європейського типу і включає дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту. Крім того, встановлені такі освітні рівні: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта, а освітньо-кваліфікаційні рівні мають градацію: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

У зв'язку з актуальністю питання про необхідність оновлення форм та методів шкільної освіти відповідно до вимог часу, нових освітніх стандартів та враховуючи дедалі більш жорсткі вимоги ринку праці, нагальною стає проблема формування активного життєвого самовизначення сучасної молодої людини, її здатності до побудови власної життєвої траєкторії. Для реалізації цього завдання необхідно:

1. забезпечити формування поняття європейського виміру за рахунок трансляції основних ідей та цінностей європейського суспільства як необхідного елементу європейської інтеграції;

2. озброїти вчителів технологією створення умов для розвитку в особистості ціннісних орієнтацій та вмінь, необхідних для життєдіяльності у сучасному європейському співтоваристві;

3. широко впроваджувати нові інтерактивні форми навчання, інформаційні та комунікативні технології.

Формування активної життєвої позиції молоді у поєднанні з розумінням спільної європейської належності - одне з найважливіших завдань освіти для європейського виміру України.