Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Країни Європи оп.к.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
159.74 Кб
Скачать

Опорний конспект.

Тема. Країни Європи.

План.

  1. Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста.

2. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні.

1. Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста.

Виписати у зошит.

  • Площу території регіону.

  • Користуючись картами атласа, наведіть приклади європейських монархій та республік, унітарних та федеративних держав.

  • Міжнародні організації та субрегіони Європи.

  • Визначте головні особливості природних умов Європи.

  • Кількість, густота населення, міські агломерації, національний та релігійний склад.

Економіко-географічне положення регіону

Європа займає західну частину Євразії, її площа — 10,8 млн км2. Це порівняно невеликий регіон нашої планети, але на її території повністю або частково розмістилися близько 50 країн. Найбільша країна за площею (без урахування Росії) — Україна (603,7 тис. км2), найменша — Ватикан (0,44 км2). Близько чверті європейської площі припадає на півострови — Кольський, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський та ін.

Особливості ЕГП країн Європи визначаються двома головними ознаками:

  • за порівняно невеликих розмірів території цих країн безпосередньо межують між собою або розподілені невеликими відстанями. До того ж їх кордони проходять переважно такими природними межами, які не створюють перешкод для транспортних зв'язків;

  • приморським положенням більшості країн. Економічний розвиток багатьох країн з давніх часів пов'язаний із морем.

Політична карта регіону

Політична карта Європи формувалася впродовж тривалого часу. Лише протягом XX ст. суттєві зміни відбувалися тричі: після Першої та Другої світових війн та за останнє десятиріччя (об'єднання Німеччини, розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини, зміна суспільного ладу в країнах Центральної та Східної Європи). Форми правління і державний устрій країн поступово змінювалися.

Нині країни Європи за формою державного правління — це монархії і республіки. Найдавнішою республікою є Сан-Маріно (з 301 р.). Андорра перебуває під протекторатом Іспанії та Франції. Ґібралтар є заморською територією Великої Британії та єдиним колоніальним володінням в Європі.

Історичні та географічні чинники сприяли формуванню в Європі потужних інтеграційних об'єднань, політичного, економічного, фінансового характеру, серед яких найбільш впливовими є:

  • Рада Європи (РЄ) — перша європейська міжурядова організація, створена після Другої світової війни (1949 р.);

  • Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ); Північноатлантичний альянс (НАТО); Європейський Союз (ЄС);

  • Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) — міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки.

За географічним розташуванням та з історичного погляду Європу поділяють на субрегіони: Західну Європу, Центральну і Східну Європу.

Природні умови і ресурси

Країни Європи мають досить сприятливі умови для господарського розвитку: вдале поєднання рівнинного та гірського рельєфу, кліматичних умов, переважно родючих ґрунтів та ресурсів прісної води.

У рельєфі Європи переважають низовини й височини, гори займають менше ніж п'яту частину території. Основна частина Європи перебуває в межах помірних широт. Тільки крайні північні й південні її області розташовані в субарктичному й субтропічному поясах. Найбільш сприятливі умови для розвитку сільського господарства — у західній частині Європи. Найкраще забезпечені земельними ресурсами країни Східної Європи. Лісистість Європи трохи вища за середньосвітову, що оцінюється в 30 %. Більшість лісових багатств Європи зосереджені в Росії й Північній Європі, а максимальний показник — у Фінляндії, де ліси займають 77 % території.

У Європі простежується закономірне зменшення річкового стоку із заходу на схід і з півночі на південь. До країн, добре забезпечених водними ресурсами, можна віднести Швецію, Фінляндію, Велику Британію, Росію. Найбільші річки Європи судноплавні, деякі з'єднані каналами. Загалом забезпеченість водними ресурсами в Європі є високою, хоча проблема чистої прісної води в деяких країнах постає досить гостро.

Мінеральні ресурси Європи різноманітні, однак значною мірою виснажені, особливо в західній частині, для економіки регіону власних запасів недостатньо. Із паливних корисних копалин найістотніші запаси вугілля. Найбільші запаси нафти в Росії, Великій Британії й Норвегії, природного газу — у Росії, Норвегії й Нідерландах. Велике значення мають родовища залізних руд: Курська магнітна аномалія, Криворізький і Лотаринзький басейни, а також Нікопольський басейн марганцевих руд.

Населення

Європу населяє 729 млн мешканців (11 % світового населення — 01.07.2008 р.). Для більшості країн Європи характерним є перший тип відтворення населення. Природний приріст у ряді країн від'ємний. Загалом для Європи характерна депопуляція на рівні 0,04 % та «старіння нації». У віковій структурі населення близько 20 % від усього населення складають діти віком 15 та менше років, працездатне населення — 65 %, віком 65 років та більше — 15 %.

Європа є густонаселеним та найбільш урбанізованим регіоном світу. Густота населення (без Росії) — 97 осіб/км2 (майже у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200-370 осіб/км2) — у Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та Німеччині, найменша (3-15 осіб/км2) — в Ісландії, Норвегії та Фінляндії.

У містах мешкає близько 75 % населення; найбільші міські аґломерації: Лондон, Москва, Париж, Рурштадт (Німеччина), Санкт- Петербурґ, Стамбул. Найбільші міста (з населенням більш 1,5 млн): Афіни, Барселона, Берлін, Бірмінґем, Бухарест, Будапешт, Відень, Варшава, Гамбурґ, Київ, Лісабон, Лондон, Мадрід, Манчестер, Мілан, Москва, Париж, Рим, Санкт-Петербурґ, Стамбул.

Етнічна карта регіону формувалася протягом тисячоліть. Поряд з однонаціональними країнами (Польща, Італія) в Європі чимало багатонаціональних держав (Велика Британія, Швейцарія, Україна, Росія тощо). Більшість народів відносять до індоєвропейської мовної сім'ї. Панівною релігією є християнство.

Останніми десятиріччями Європа перетворилася у світовий центр трудової імміграції. Тут нараховується близько 15-17 млн іноземних працівників та членів їх родин. У країнах, що приймають значну кількість трудових мігрантів, виникає низка проблем, пов'язаних із етнічними та соціальними розбіжностями.