Карданна пердача Типи карданних передач і їх розташування на автомобілях

Задній ведучий міст підвішений до рами на ресорах і під час руху змінює своє положення відносно рами; коробка передач закріплена на рамі нерухомо. Тому для передачі обертового моменту від веденого валу коробки передач на ведучий вал головної передачі, осі яких перетинаються і розташовані під кутом, і змінюються при збільшенні або зменшенні навантаження, а також в результаті поштовхів при русі автомобіля по нерівній дорозі, використовують карданні передачі.

Карданна передача складається із валів, їх опор і карданних шарнірів.

Карданні передачі встановлюють: між зчепленням і коробкою передач, розташованою окремо від двигуна; міх коробкою передач і роздавальною або допоміжною коробкою; між головними передача двох ведучих задніх мостів трьохосного автомобіля; між головною передачею і півосями ведучих коліс з незалежною підвіскою; в приводі до лебідки і інших допоміжних механізмів.

Карданні передачі по числу карданних сполучень поділяють на одинарні і подвійні. Якщо передача має тільки один карданний шарнір, то таку передачу називають одинарною. Подібні передачі використовують тільки в випадку розташування валів під невеликим кутом і на сучасному етапі встановлюються дуже рідко. В подвійній карданній передачі карданні шарніри розташовані на обох кінцях карданного вала.

Незалежно від швидкості автомобіля карданний вал не повинен піддаватися значному скручуванню і биттю. Для зменшення биття карданній вал в зборі з карданним шарніром динамічно балансують. Дисбаланс усувають приваренням на кінцях труб карданних валів балансувальних пластин, а в випадку необхідності ще й встановленням балансувальних пластин під кришки карданних шарнірів.

При наявності подовжувача коробки передач (рис. 1, а) карданну передачу легкових автомобілів ( ГАЗ-3102 „Волга”) виконують в вигляді карданного вала 2 з двома карданними шарнірами. Карданна передача безпосередньо з’єднує коробку передач з заднім мостом 3. Всередині подовжувача встановлюють шліцьове з’єднання переднього карданного шарніра з веденим валом коробки передач. Такий самий тип карданної передачі використовують на короткобазному вантажному автомобілі МАЗ-5335 і його модифікаціях.

Автомобілі ГАЗ-3307, ЗІЛ-431410, родини ВАЗ і інші мають карданну передачу (рис. 1, б), яка складається із проміжного 4, головного 2 валів і трьох шарнірів. В автомобілі ГАЗ-66-11 обертовий момент від коробки передач (рис. 1, в) через вал 4 передається до роздавальної коробки 6, а від неї через вали 2 і 7 відповідно до заднього 3 і передньому 8 ведучим мостам. На кінцях валів розташовані карданні шарніри, один з яких закріплений жорстко, а інший має ковзаюче з’єднання з валом.

Карданна передача трьохосних автомобілів (ЗІЛ-131, КрАЗ-260), які мають колісну формулу 6×6, з послідовним наскрізним приводом задніх мостів показана на рис. 1, г. Перший задній ведучий міст має наскрізний вал головної передачі, який через карданний вал 9 передає обертовий момент другому задньому мосту 10.

Кутове переміщення карданних валів забезпечене конструкцією карданних шарнірів, а зміна відстані між шарнірами – наявністю шліцьових з’єднань вилок карданних шарнірів з карданним валом. Зазвичай у нерухомого автомобіля кути між валами, з’єднаними карданними шарнірами, не перевищують 5...9º, але при русі вони можуть сягати 15...20º, а в приводі переднього ведучого моста між головною передачею і ведучими керованими колесами при повороті на 30-40º.

Мал. 1. Розташування карданних передач на автомобілях:

а—легковому|; б—вантажному|; в—д—вантажному| підвищеної прохідності; 1—коробка передач; 2, 4, 7, 9 і 11— карданних валів; 3 і 10—задні ведучі мости; 5—проміжна опора; 6—роздавальна|роздавальна| коробка; 8—передній ведучий міст