Зчеплення

Призначення і класифікація

Зчеплення служить для короткочасного роз’єднання колінчастого вала двигуна з коробкою передач та плавного з’єднання їх, що потрібно в разі перемикання передач і рушання автомобіля з місця. Крім цього зчеплення захищає трансмісію від динамічних перевантаженнях, які виникають при різкому гальмуванні з включеним зчепленням та при різкому з’єднанні двигуна з трансмісією.

По принципу дії зчеплення поділяють на: фрикційні, гідравлічні ( гідромуфти ) і електромагнітні.

Дискові фрикційні зчеплення по числу ведених дисків можуть бути одно-, дво-, і багатодискові. В механічних трансмісіях застосовують одно-, і дво- дискові зчеплення.

В гідромеханічній трансмісії застосовують гідромуфти та гідротрансформатори.

Загальна будова і принцип дії зчеплення. Фрикційне дискове зчеплення складається з механізму і приводу вимикання. Механізм зчеплення складений на маховику 1 двигуна, а привод- на не обертових деталях установлених на рамі або кузові автомобіля.

Механізм зчеплення складається із ведучої і веденої частини, натискного механізму і механізму вимикання.

Ведуча частина однодискового зчеплення ( рис.1а) має маховик 2, натискний диск 4, кожух 6 зчеплення і направляючі пальці 17. Ведена частина однодискового зчеплення має ведений диск 3 з фрикційними накладками із пересованого азбесту чи мідно-азбестової плетенки і ведучий вал 11 коробки передач. Натискний механізм складають натискні пружини 16, установлені в кожусі. Натискні пружини можуть бути циліндричними або діафрагмовими. Циліндричні пружини рівномірно розташовують по периферії диска, а діафрагмову пружину встановлюють одну. В склад механізму вимикання зчеплення входять відтискні пальці 7, опори 8 відтискних важелів, відтискні важелі 9, муфта 10 вимикання зчеплення, педаль 12, тяга 13 педалі, вилка 14 вимикання, відтяжна пружина 15. Усі деталі зчеплення розміщені всередині картера маховика і картера 5 зчеплення.

При ввімкненому зчепленні крутний момент від колінчастого вала 1 через маховик 2 і натискний диск 4 завдяки тертю передається затиснутому між ними веденому диску 3, маточини якого мають шліцьове з’єднання з ведучим валом 11 коробки передач. Для вимикання зчеплення натискають на педаль 12, яка через тягу 13, вилку 14 і муфту 10, а також важелі 9 і пальці 7 відводить назад натискний диск 4. При цьому пружини 16 стискаються і звільняють ведений диск 3, по обох сторонах якого утворюються зазори. При плавному відпусканні педалі 12 пружини 16 повертають всі деталі механізму вимкнення в їх початкове положення, тобто пружини 16 поступово притискають натискний диск 4 до веденого диску 3, а потім - до поверхні маховика.

В дводисковому зчепленні ( рис.1б) ведуча частина складається з маховика і двох дисків 22 і 23, а ведена – з двох дисків 22 і 24. Для забезпечення необхідних зазорів між ведучими і веденими дисками в ввімкнутому стані ( тобто для “частоти” ввімкнення) слугує відтискна пружина 19 і регулювальний болт 20 проміжного диска.

Рис.1 а – однодискове зчеплення; б – дводискове зчеплення;

1 – колінчастий вал двигуна; 2 – маховик; 3 – ведений диск з фрикційними накладками; 4 – натискний диск; 5 – картер зчеплення; 6 – кожух зчеплення; 7 – відтискний палець; 8 – опора відтискного важеля; 9 – відтискний важіль; 10 – муфта вимкнення зчеплення; 11 – ведучий вал коробки передач; 12 – педаль; 13 – тяга; 14 – вилка вимикання; 15 – відтискна пружина; 16 – натискна пружина; 17 – напрямний палець; 18 – роликовий підшипник; 19 – відтискна пружина проміжного диска; 20 – регулювальний гвинт проміжного диска; 21 – натискний ведучий диск; 22 – задній ведений диск; 23 – проміжний ведучий диск; 24 – передній ведений диск.

Розглянутий на схемах фрикційного зчеплення привод вимикання є механічним. Він складається з педалі, важелів та тяг. На легкових автомобілях та сучасних вантажних автомобілях і автобусах тепер застосовують гідравлічний привід. У такому приводі зусилля від передачі до механізму зчеплення передається рідиною, що міститься в гідро циліндрах і трубопроводах. На вантажних автомобілях ( МАЗ, КамАЗ) для полегшення керування зчепленням у приводі вимикання застосовують пневматичний підсилювач.