- •Основні етапи розвитку політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни.
- •Суть та принципи порівняльного аналізу.
- •Політичний менеджмент: поняття і функції.
- •Предмет, закони та категорії політичної науки. Основні підходи до визначення предмету політології.
- •Процеси демократизації в Україні: перспективи розвитку.
- •Політична соціалізація особи.
- •Суть та природа політики, її специфіка.
- •Політична стабільність: критерії та чинники. Механізми стабілізації українського суспільства.
- •Проблеми держави в консерватизмі та лібералізмі.
- •Прикладна політологія: предмет, методи та сфери застосування.
- •Політична поведінка. Позаінституційні форми політичної поведінки.
- •Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи.
- •Конституювання та розвиток політичної науки в Україні на сучасному етапі.
- •Політична участь: суть, види, форми реалізації.
- •Порівняльний аналіз основних теорії міжнародних відносин (реалізм, ідеалізм, неореалізм, неомарксизм, неоідеалізм).
- •Політична антропологія.
- •Форми державного правління.
- •Сучасні теорії демократії.
- •Співвідношення політики і моралі: основні підходи до вирішення проблеми.
- •Типологія коаліційних урядів. Основні моделі коаліційної поведінки.
- •Плюралізм політико-правових ідей у Європі хіх ст.
- •Політична гносеологія.
- •Правова держава. Розвиток теорії правової держави.
- •Порівняльна характеристика урядів країн Західної Європи.
- •Політична онтологія.
- •Форми державного устрою. Організація державної влади в Україні.
- •Політико-правові та етичні ідеї у Німеччині кінця хvііі - поч. Хіх ст.
- •Політична праксеологія.
- •Місцеве самоврядування: суть, принципи, основні теорії.
- •Політична доктрина анархізму.
- •Предмет та принципи етнополітики.
- •Історичні типи демократії, їх особливості.
- •Політичні рішення: сутність, етапи та способи прийняття.
- •Теорія груп інтересів. Групи інтересів та групи тиску: ознаки, типи, функції у політичному процесі.
- •Політичні режими: суть, типи.
- •Політичні доктрини фемінізму і неофемінізму.
- •Політична влада. Суть, форми, принципи реалізації. Ресурси політичної влади.
- •Український консерватизм.
- •Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
- •Суть, зміст, структурні елементи соціального управління.
- •Теорії раціонального вибору та ігор.
- •Політична думка України хvііі ст..
- •Політична система: суть, структура та механізми функціонування.
- •Класичні та сучасні теорії еліт. Принципи та канали рекрутування політичних еліт.
- •Український націоналізм (м. Міхновський, д. Донцов, м. Сціборський).
- •Легітимність політичної влади, її основні ознаки.
- •Політична культура: суть, структура, функції, типи. Політичні субкультури.
- •Політична думка України доби визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •Основні принципи та методи політології.
- •Політичні партії: причини виникнення, етапи розвитку. Виникнення політичних партій в Україні.
- •Логіка розвитку політичних доктрин у хх ст.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •Політична доктрина соціал-демократії.
- •Розвиток теорії політичної системи (т. Парсонс, г. Алмонд, д. Істон, к. Дойч).
- •Зовнішня політика: функції, типи, особливості аналізу.
- •Політичні вчення Середньовіччя.
- •Політична модернізація: суть та основні моделі.
- •Поняття політичної еліти, її структура та функції. Типи політичних еліт.
- •Проблеми раціоналізму у політичних теоріях Нового часу.
- •Політичний процес: суть та закономірності розвитку.
- •Політичні вчення європейського просвітництва.
- •Партійні коаліції: основні теорії, механізми та принципи формування.
- •Типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •Політичні вчення античності та їх вплив на політичний розвиток європейської політичної думки.
- •Політичні технології та їх функції у політичному процесі. Лобізм як політична технологія.
- •Зміст поняття «демократія». Принципи демократії, їх взаємозв’язок. Парадокси демократії.
- •Політичне прогнозування: суть, основні теорії.
- •Політичні вчення епохи Відродження та Реформації.
- •Основні моделі переходу до демократії.
- •Партійні системи: суть, типологія. Особливості формування партійної системи в Україні, її ознаки.
- •Проблема людини і держави в політичних теоріях Нового часу.
- •Демократичні цінності: їх характеристика.
- •Ознаки та функції політичних партій.
- •Геополітика: предмет та принципи аналізу. Геополітичні доктрини. Україна в сучасному геополітичному просторі.
- •Типи виборчих систем: порівняльна характеристика.
- •Політична психологія.
- •Політична опозиція: особливості функціонування у різних політичних режимах.
- •Біхевіоризм та пост біхевіоризм у розвитку політичної науки.
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •Держава як політична організація суспільства: ознаки та функції. Основні теорії походження держави.
- •Політичний імідж: суть, типи, технологічні аспекти реалізації в політичному процесі України.
- •Виборча система України на сучасному етапі.
- •Політична діяльність: суть, структура, детермінанти. Типологія політичної діяльності.
- •Теорія природних прав та суспільної угоди, її значення для сучасних політичних доктрин.
- •Типологія політичних партій.
- •7.1. Влада як явище суспільного життя
- •Національний інтерес: природа, структура, місце в зовнішній та міжнародній політиці.
- •Політична доктрина фашизму.
- •Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні.
- •Особливості формального та традиційного етапів розвитку політичних доктрин.
- •Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Соціальні групи як суб’єкти політики.
- •Процес демократичного переходу, його основні фази. Консолідовані, перехідні, псевдодемократії.
- •Політична доктрина консерватизму та неоконсерватизму.
- •Політичні конфлікти: ознаки, типи, технології врегулювання.
- •Багатозначність поняття «бюрократія». Концепція формально-раціональної бюрократії Макса Вебера.
- •Електронний уряд: суть, основні компоненти.
- •Політичні доктрини комунізму: сутність та еволюція.
- •Політичний маркетинг.
- •Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі хх-ххі ст.
- •Актори, суб’єкти та об’єкти політики.
- •Соціальна держава
- •Еволюція політичної доктрини популізму. Ознаки популізму у виборчих кампаніях України.
- •Політична людина. Основні форми політичної участі.
- •Соціальні групи і політика.
- •Синкретизм раціоналізму та ірраціоналізму в політичній доктрині н. Макіавеллі.
- •Соціо-політичні поділи та їх вплив на формування політичних систем.
- •Нація як суб’єкт політики. Основні підходи до з’ясування суті нації.
- •Політичні антитехнології. Політичне маніпулювання.
- •Політична доктрина лібералізму. Особливість неолібералізму.
- •Еволюція неомарксизму у хх ст.
- •Політичні доктрини націоналізму.
- •Сутність, основні типи та алгоритми політичного аналізу.
- •Експертні методики в політичному аналізі.
Процеси демократизації в Україні: перспективи розвитку.
Процеси демократизації в Україні: шанси перспективи. Процес демок-ї — впровадження дем. начал та відповідна перебудова держ. й сусп. Демократизація в пол. сенсі розглядається як поетапний процес подолання авторитаризму, встановлення і розвиток демократії.Сусп.-пол. практиці відомі різні моделі переходу від авторитаризму до демократії. В Україні, за твердженням політологів, простежується «транзитний» варіант демократизації, за якого існує кілька можливих напрямів її втілення: ліберальний, популістський, номенклатурний, націоналістичний, а також їхні поєднання. У процес Укр включилася на поч. 90-х р., коли демократизація в загальноцивілізаційному сенсі переживала пік фази експансії. Цій фазі властиві ринкова економіка, інтеграція в глобальну сист. капіталістичного поділу праці, прагнення соціумів максимально реалізувати свої можливості в боротьбі за гідність людини. Зовнішній універсалізм демократизації породив ілюзорні уявлення, що запровадження ліберально-демокр. цінностей є легкою справою. Найхарактернішим їх виявом стала концепція Фукуями, сформульована 1992 р. в книзі «Кінець історії і остання людина», в якій він визначає дем. капіталізм як безальтернативну модель пол та ек. орг. розвинутих країн Зх та ідеал для сусп, які прагнуть максимально реалізувати свої можливості.В останні роки XX ст., процес демократизації переходить від фази експансії до фази консолідації, що виявляє неповторно-специфічні особливості реакцій конкретних соціумів на демокр. виклик. Тому перед Україною постала проблема відповідності вітчизняних сусп-пол. перетворень основним вимогам консолідаційної фази сучасної демокр. хвилі. Ознаки функціонування дем в сусп, які переходять від тоталітаритаризму до сусп. та індивід. свободи:1. Утвердження ринкових відносин не детерміноване певним пол. режимом. 2. Утвердження демокр. інститутів і форм пол. самоорганізації сусп. в державі більшою мірою залежить від свідомості народу, його готовності реалізувати основні принципи ринку, пол. демократії, ніж від перенесення зх стандартів і цінностей дем. розвитку.3. Українська ментальність відторгує як однобічно індивідуалістичну, так і колективістську форми організації сусп.-пол. життя, визнає органічним співіснування їх там, де кожна з них може принести найбільшу користь людині, сприятиме динамічному безкризовому розвитку.4. В осмисленні демокр. реформування сусп. демократія постає тотожною лібералізму.
Політична соціалізація особи.
Пол. соціалізація особи. Теорії. ПС (Гіддінгс) - процес засвоєння індивідом правових, соц. і псих. норм пол. поведінки, системи цінностей пол. культури, які притаманні цьому сусп. Як процес засвоєння й передачі пол. досвіду неможлива поза рамками етнонаціонального досвіду освоєння дійсності. Включає: самосоціалізацію —внутрішній контроль і самокорекцію. Людина ідентифікує себе з певною пол. спільнотою (державою, нацією), засвоює її символи, здобуває специфічні знання про пол. інститути. Теорії: 1. класичного психоаналізу (Фрейд). Індивід перебуває в конфлікті із сусп., яке придушує його біологічні (соц.) інстинкти. Контролювати себе, уникнути страху та нервовості. 2. як результат міжособистісного спілкування (побудована на теорії символічного інтеракціонізму Кулі, Міда). Особистість формується на основі взаємодії з навколишнім світом, що впливає на неї. Зрілість індивіда за ступенем добровільного підкорення його настановам і цілям сист. 3. як включення через рольове навчання (створена на базі теорії структурного функціоналізму Парсонса, Доусона). Індивід взаємодіє з іншими на основі засвоєних ним соц. ролей. Процес постійної адаптації до визнаних цінностей і стандартів поведінки. 4. як поведінка під впливом "батога і пряника" (біхевіоризм). Формула: "стимул — реакція", поведінка диктується можливістю отримати будь-яку винагороду. Сучасні: 1) модель "підкорення" (біхевіористи Лассуелл); сист. підхід (Істон, Денніс,) її мета — підготувати політичних "зомбі" для правлячого режиму; 2) модель "інтересу" (конфлікту Вебер, Гуд,); плюралізму (Дал, Харт); гегемонії (Доусон). На відміну від попередньої моделі, де індивід є пасивним об'єктом впливу пол. сист., у цій моделі він виявляється активним. Типи: 1. Гармонійний (культурну однорідність, рівноправний діалог індивіда й влади (британсько-американська культура). 2. Плюралістичний (опосередкований характер взаємодії індивіда й влади (через різноманітні субкультури. західноєвропейська). 3. Конфліктний. 4. Гегемоністський (входження індивіда у пол. виключно за рахунок визнання цінностей певного класу, етносу. Закриті тоталітарних та авторитарних пол. сист. (комуністична, нац.-соц., католицька, ісламська культури).