- •Основні етапи розвитку політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни.
- •Суть та принципи порівняльного аналізу.
- •Політичний менеджмент: поняття і функції.
- •Предмет, закони та категорії політичної науки. Основні підходи до визначення предмету політології.
- •Процеси демократизації в Україні: перспективи розвитку.
- •Політична соціалізація особи.
- •Суть та природа політики, її специфіка.
- •Політична стабільність: критерії та чинники. Механізми стабілізації українського суспільства.
- •Прикладна політологія: предмет, методи та сфери застосування.
- •Проблеми держави в консерватизмі та лібералізмі.
- •Політична поведінка. Позаінституційні форми політичної поведінки.
- •Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи.
- •Конституювання та розвиток політичної науки в Україні на сучасному етапі.
- •Політична участь: суть, види, форми реалізації.
- •Порівняльний аналіз основних теорії міжнародних відносин (реалізм, ідеалізм, неореалізм, неомарксизм, неоідеалізм).
- •Політична антропологія.
- •Форми державного правління.
- •Сучасні теорії демократії.
- •Співвідношення політики і моралі: основні підходи до вирішення проблеми.
- •Типологія коаліційних урядів. Основні моделі коаліційної поведінки.
- •Плюралізм політико-правових ідей у Європі хіх ст.
- •Політична гносеологія.
- •Правова держава. Розвиток теорії правової держави.
- •Порівняльна характеристика урядів країн Західної Європи.
- •Політична онтологія.
- •Форми державного устрою. Організація державної влади в Україні.
- •Політико-правові та етичні ідеї у Німеччині кінця хvііі - поч. Хіх ст.
- •Політична праксеологія.
- •Місцеве самоврядування: суть, принципи, основні теорії.
- •Політична доктрина анархізму.
- •Предмет та принципи етнополітики.
- •Історичні типи демократії, їх особливості.
- •Політичні рішення: сутність, етапи та способи прийняття.
- •Теорія груп інтересів. Групи інтересів та групи тиску: ознаки, типи, функції у політичному процесі.
- •Політичні режими: суть, типи.
- •Політичні доктрини фемінізму і неофемінізму.
- •Політична влада. Суть, форми, принципи реалізації. Ресурси політичної влади.
- •Український консерватизм.
- •Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
- •Суть, зміст, структурні елементи соціального управління.
- •Теорії раціонального вибору та ігор.
- •Політична думка України хvііі ст..
- •Політична система: суть, структура та механізми функціонування.
- •Класичні та сучасні теорії еліт. Принципи та канали рекрутування політичних еліт.
- •Український націоналізм (м. Міхновський, д. Донцов, м. Сціборський).
- •Легітимність політичної влади, її основні ознаки.
- •Політична культура: суть, структура, функції, типи. Політичні субкультури.
- •Політична думка України доби визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •Основні принципи та методи політології.
- •Політичні партії: причини виникнення, етапи розвитку. Виникнення політичних партій в Україні.
- •Логіка розвитку політичних доктрин у хх ст.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •Політична доктрина соціал-демократії.
- •Розвиток теорії політичної системи (т. Парсонс, г. Алмонд, д. Істон, к. Дойч).
- •Зовнішня політика: функції, типи, особливості аналізу.
- •Політичні вчення Середньовіччя.
- •Політична модернізація: суть та основні моделі.
- •Поняття політичної еліти, її структура та функції. Типи політичних еліт.
- •Проблеми раціоналізму у політичних теоріях Нового часу.
- •Політичний процес: суть та закономірності розвитку.
- •Політичні вчення європейського просвітництва.
- •Партійні коаліції: основні теорії, механізми та принципи формування.
- •Типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •Політичні вчення античності та їх вплив на політичний розвиток європейської політичної думки.
- •Політичні технології та їх функції у політичному процесі. Лобізм як політична технологія.
- •Зміст поняття «демократія». Принципи демократії, їх взаємозв’язок. Парадокси демократії.
- •Політичне прогнозування: суть, основні теорії.
- •Політичні вчення епохи Відродження та Реформації.
- •Основні моделі переходу до демократії.
- •Партійні системи: суть, типологія. Особливості формування партійної системи в Україні, її ознаки.
- •Проблема людини і держави в політичних теоріях Нового часу.
- •Демократичні цінності: їх характеристика.
- •Ознаки та функції політичних партій.
- •Геополітика: предмет та принципи аналізу. Геополітичні доктрини. Україна в сучасному геополітичному просторі.
- •Типи виборчих систем: порівняльна характеристика.
- •Політична психологія.
- •Політична опозиція: особливості функціонування у різних політичних режимах.
- •Біхевіоризм та пост біхевіоризм у розвитку політичної науки.
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •Держава як політична організація суспільства: ознаки та функції. Основні теорії походження держави.
- •Політичний імідж: суть, типи, технологічні аспекти реалізації в політичному процесі України.
- •Виборча система України на сучасному етапі.
- •Політична діяльність: суть, структура, детермінанти. Типологія політичної діяльності.
- •Теорія природних прав та суспільної угоди, її значення для сучасних політичних доктрин.
- •Типологія політичних партій.
- •7.1. Влада як явище суспільного життя
- •Національний інтерес: природа, структура, місце в зовнішній та міжнародній політиці.
- •Політична доктрина фашизму.
- •Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні.
- •Особливості формального та традиційного етапів розвитку політичних доктрин.
- •Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Соціальні групи як суб’єкти політики.
- •Процес демократичного переходу, його основні фази. Консолідовані, перехідні, псевдодемократії.
- •Політична доктрина консерватизму та неоконсерватизму.
- •Політичні конфлікти: ознаки, типи, технології врегулювання.
- •Багатозначність поняття «бюрократія». Концепція формально-раціональної бюрократії Макса Вебера.
- •Електронний уряд: суть, основні компоненти.
- •Політичні доктрини комунізму: сутність та еволюція.
- •Політичний маркетинг.
- •Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі хх-ххі ст.
- •Актори, суб’єкти та об’єкти політики.
- •Соціальна держава
- •Еволюція політичної доктрини популізму. Ознаки популізму у виборчих кампаніях України.
- •Політична людина. Основні форми політичної участі.
- •Соціальні групи і політика.
- •Синкретизм раціоналізму та ірраціоналізму в політичній доктрині н. Макіавеллі.
- •Соціо-політичні поділи та їх вплив на формування політичних систем.
- •Нація як суб’єкт політики. Основні підходи до з’ясування суті нації.
- •Політичні антитехнології. Політичне маніпулювання.
- •Політична доктрина лібералізму. Особливість неолібералізму.
- •Еволюція неомарксизму у хх ст.
- •Політичні доктрини націоналізму.
- •Сутність, основні типи та алгоритми політичного аналізу.
- •Експертні методики в політичному аналізі.
Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі Для України, як однієї з держав, що недавно стали на шлях демокр. перетворень, першочергове значення має питання спроможності інститутів демократії витримати випробування часом, вистояти в пол. конфліктах і кризах. Значною мірою це залежить від типу пол. режиму, що утворився в країні. Основними ознаками сучасного пол режиму України є: – Конституційні (виборність найважливіших органів пол влади, юридична рівність громадян, гарантії прав меншості, багатопартійність); Процесуальні (транзитивність, розбудова демокр. держ.); Режимні стосуються безпосередньо способів здійснення влади (електоральність, обмежена конкурентність пол процесу, авторитарність у вирішенні деяких проблем). Щодо визначення типу пол. режиму Укр. існує велика кількість думок, але єдиним вірним шляхом у вирішенні суперечностей навколо цього питання є спроба зіставити декілька типологій пол режимів. Є однією з модифікацій неопатримоніального - це своєрідне співіснування деяких елементів традиційного сусп. і сучасної держ. Йому притаманна невідповідність між “зовнішнім фасадом” сучасної держ. (наявність конституції, парламентсько-партійних інституцій) і внутрішньою логікою її функціонування, що є цілком патримоніальною (спадокова). Характерна персоналізація влади (для пол самоідентифікації мас головним є не пол програми, а особистість пол лідера). Іншою ознакою неопатримоніалізму патронажні відносини, – це поширення етнічних, регіональних, сімейно-родинних на пол сферу. Пол режим України можна визначити як напівдемократичний. Відповідно до теорії А.Лейпхарта, оптимальним пол режимом для України, якщо вона, звісно, хоче бути демократичною держ, має бути співсуспільна демократія, що характерна більшості європейських країн. Застосовується до сусп, що характеризуються розподілом на сегменти. Сегменти можуть бути релігійного, ідеологічного, мовного, етнічного, нац. характеру. Основною метою є вирівнювання протиріч та створення сист. обмежень і противаг для великої кількості пол еліт, осн. ознакою – співпраця еліт. Оскільки Україна є сегментованою держ, має багатопартійну сист., велику територію, різноспрямовані зовнішньо-пол орієнтації, то концепція співсуспільної демократії їй як найліпше підходить.
Соціальні групи як суб’єкти політики.
Соц. групи як суб’єкти політики. Сусп. - складна структура, елементами якої є різні соц. спільноти. Основа: соц. групи - спільноти людей зі стійкими взаємодіями, очікуваннями та солідарністю щодо спільних цілей і культурних зразків. Широке: будь-яке зібрання людей між якими виникають сусп. відносини. Вузьке: лише таке обєднання, що сполучає сусп. Зв'язки і члени групи свідомі цих зв'зків. Є первинні (невеликі групи які мають безпосередній контакт між членами) добровільні, недобровільні; і вторинні (партії) зовнішні, внутрішні, групи тиску. Сорокін: людина включена в соц. утворення. Група – числена, солідарна, організовано сформована, досконалий технічний аппарат (дієва). Види: елементарні (ті, які виділяються на підставі ознаки), кумулятивні (партії, нації, класи), складні конгломерати (1+2, населення країни чи Землі). За вродженими ознаками та набутими: Відкриті (партія. Вхід визначається самим індивідом), закриті (включена з народження: расова, етнічна), проміжні (за ознакою мови, держ.). Виступає як потенційний суб'єкт пол. Соц. група – умовне поняття, субєктивне відчуття приналежності. Ідентифікація – рівень засвоєння групових цінностей, потреб. Артикуляція інтересів – перетворення соц. емоцій та очікування в чіткі пол. вимоги та цілі. Суб'єкти артикуляції: все населення (макрогрупа); корпус громадян (особлива частина населення); компетентна группа; лідер. Селекція будує ієрархію вимог до влади найважливіші потреби групи. Агрегація – процес координації та узгодження часткових внутр. групових вимог та встановлення ієрархії та вироблення загально групових цілей і вищий вплив на владні інститути. Суб'єкти: первинні (великі сусп. групи, організована цілісність із спільними інтересами), вторинні (різні сили, що реалізують інтереси сусп. груп). Соц. інститут – це стійкий комплекс формальних та неформальних правил, установок, норм, які регулюють різні сфери людської діяльності і організовують їх в сист. ролей та статусів. Стратифікація – верства + процесс, який безпосередньо відбувається в сусп. та результат цього процесу. Це природня та соц. нерівність між людьми, що з’являється у їх житті та має ієрархічний характер, постійно підтримується та регулюється різними механізмами і модифікується, що і є умовою упорядкованого існування сусп. і джерелом його розвитку.