- •Основні етапи розвитку політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни.
- •Суть та принципи порівняльного аналізу.
- •Політичний менеджмент: поняття і функції.
- •Предмет, закони та категорії політичної науки. Основні підходи до визначення предмету політології.
- •Процеси демократизації в Україні: перспективи розвитку.
- •Політична соціалізація особи.
- •Суть та природа політики, її специфіка.
- •Політична стабільність: критерії та чинники. Механізми стабілізації українського суспільства.
- •Проблеми держави в консерватизмі та лібералізмі.
- •Прикладна політологія: предмет, методи та сфери застосування.
- •Політична поведінка. Позаінституційні форми політичної поведінки.
- •Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи.
- •Конституювання та розвиток політичної науки в Україні на сучасному етапі.
- •Політична участь: суть, види, форми реалізації.
- •Порівняльний аналіз основних теорії міжнародних відносин (реалізм, ідеалізм, неореалізм, неомарксизм, неоідеалізм).
- •Політична антропологія.
- •Форми державного правління.
- •Сучасні теорії демократії.
- •Співвідношення політики і моралі: основні підходи до вирішення проблеми.
- •Типологія коаліційних урядів. Основні моделі коаліційної поведінки.
- •Плюралізм політико-правових ідей у Європі хіх ст.
- •Політична гносеологія.
- •Правова держава. Розвиток теорії правової держави.
- •Порівняльна характеристика урядів країн Західної Європи.
- •Політична онтологія.
- •Форми державного устрою. Організація державної влади в Україні.
- •Політико-правові та етичні ідеї у Німеччині кінця хvііі - поч. Хіх ст.
- •Політична праксеологія.
- •Місцеве самоврядування: суть, принципи, основні теорії.
- •Політична доктрина анархізму.
- •Предмет та принципи етнополітики.
- •Історичні типи демократії, їх особливості.
- •Політичні рішення: сутність, етапи та способи прийняття.
- •Теорія груп інтересів. Групи інтересів та групи тиску: ознаки, типи, функції у політичному процесі.
- •Політичні режими: суть, типи.
- •Політичні доктрини фемінізму і неофемінізму.
- •Політична влада. Суть, форми, принципи реалізації. Ресурси політичної влади.
- •Український консерватизм.
- •Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
- •Суть, зміст, структурні елементи соціального управління.
- •Теорії раціонального вибору та ігор.
- •Політична думка України хvііі ст..
- •Політична система: суть, структура та механізми функціонування.
- •Класичні та сучасні теорії еліт. Принципи та канали рекрутування політичних еліт.
- •Український націоналізм (м. Міхновський, д. Донцов, м. Сціборський).
- •Легітимність політичної влади, її основні ознаки.
- •Політична культура: суть, структура, функції, типи. Політичні субкультури.
- •Політична думка України доби визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •Основні принципи та методи політології.
- •Політичні партії: причини виникнення, етапи розвитку. Виникнення політичних партій в Україні.
- •Логіка розвитку політичних доктрин у хх ст.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •Політична доктрина соціал-демократії.
- •Розвиток теорії політичної системи (т. Парсонс, г. Алмонд, д. Істон, к. Дойч).
- •Зовнішня політика: функції, типи, особливості аналізу.
- •Політичні вчення Середньовіччя.
- •Політична модернізація: суть та основні моделі.
- •Поняття політичної еліти, її структура та функції. Типи політичних еліт.
- •Проблеми раціоналізму у політичних теоріях Нового часу.
- •Політичний процес: суть та закономірності розвитку.
- •Політичні вчення європейського просвітництва.
- •Партійні коаліції: основні теорії, механізми та принципи формування.
- •Типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •Політичні вчення античності та їх вплив на політичний розвиток європейської політичної думки.
- •Політичні технології та їх функції у політичному процесі. Лобізм як політична технологія.
- •Зміст поняття «демократія». Принципи демократії, їх взаємозв’язок. Парадокси демократії.
- •Політичне прогнозування: суть, основні теорії.
- •Політичні вчення епохи Відродження та Реформації.
- •Основні моделі переходу до демократії.
- •Партійні системи: суть, типологія. Особливості формування партійної системи в Україні, її ознаки.
- •Проблема людини і держави в політичних теоріях Нового часу.
- •Демократичні цінності: їх характеристика.
- •Ознаки та функції політичних партій.
- •Геополітика: предмет та принципи аналізу. Геополітичні доктрини. Україна в сучасному геополітичному просторі.
- •Типи виборчих систем: порівняльна характеристика.
- •Політична психологія.
- •Політична опозиція: особливості функціонування у різних політичних режимах.
- •Біхевіоризм та пост біхевіоризм у розвитку політичної науки.
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •Держава як політична організація суспільства: ознаки та функції. Основні теорії походження держави.
- •Політичний імідж: суть, типи, технологічні аспекти реалізації в політичному процесі України.
- •Виборча система України на сучасному етапі.
- •Політична діяльність: суть, структура, детермінанти. Типологія політичної діяльності.
- •Теорія природних прав та суспільної угоди, її значення для сучасних політичних доктрин.
- •Типологія політичних партій.
- •7.1. Влада як явище суспільного життя
- •Національний інтерес: природа, структура, місце в зовнішній та міжнародній політиці.
- •Політична доктрина фашизму.
- •Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні.
- •Особливості формального та традиційного етапів розвитку політичних доктрин.
- •Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Соціальні групи як суб’єкти політики.
- •Процес демократичного переходу, його основні фази. Консолідовані, перехідні, псевдодемократії.
- •Політична доктрина консерватизму та неоконсерватизму.
- •Політичні конфлікти: ознаки, типи, технології врегулювання.
- •Багатозначність поняття «бюрократія». Концепція формально-раціональної бюрократії Макса Вебера.
- •Електронний уряд: суть, основні компоненти.
- •Політичні доктрини комунізму: сутність та еволюція.
- •Політичний маркетинг.
- •Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі хх-ххі ст.
- •Актори, суб’єкти та об’єкти політики.
- •Соціальна держава
- •Еволюція політичної доктрини популізму. Ознаки популізму у виборчих кампаніях України.
- •Політична людина. Основні форми політичної участі.
- •Соціальні групи і політика.
- •Синкретизм раціоналізму та ірраціоналізму в політичній доктрині н. Макіавеллі.
- •Соціо-політичні поділи та їх вплив на формування політичних систем.
- •Нація як суб’єкт політики. Основні підходи до з’ясування суті нації.
- •Політичні антитехнології. Політичне маніпулювання.
- •Політична доктрина лібералізму. Особливість неолібералізму.
- •Еволюція неомарксизму у хх ст.
- •Політичні доктрини націоналізму.
- •Сутність, основні типи та алгоритми політичного аналізу.
- •Експертні методики в політичному аналізі.
Політична онтологія.
вчення про пол буття; вивчає буття влади, пол час, пол простір. Описує пол в простих формах буденної свідомості. Пол влада – ядро, що складає пол систему. Держава – точка відліку. Влада наповнює всі елементи системи. Природа влади визначає природу відносин. Моргентау: В.- система контролюючих дій над свідомістю ін. людей. Контроль через закони, традиції або тоталітарні інституції. Випливає з самоконтролю. В патріахаті всі дії табуюйовані. Парсонс: В.- система ресурсів для досягнення спільних цілей на користь сусп. Накопичена сист. принципів дій: влада як сила і дія. Підходи до визначення: силове: В.- панування і примушення до підкорення; вольове:В.- здатність проводити свою волю навіть наперекір опору (Вебер); влада як вплив. Зміст впливу полягає в здатності впливати на поведінку інших. Така взаємодія описується формулою: влада А над Б є здатність добиватися того, щоби Б "ніколи не зробив би без впливу А" (Даль); телеологічне: В.- це досягнення певної мети; інструменталістське: В.- здатність до мобілізації ресурсів для досягнення певних цілей; конфліктне: В.- позиції панування, пов'язаної із здатністю окремих груп і індивідів контролювати механізм розподілення дефіцитних сусп. цінностей; структуралістське: В.- особливі відносини між керівником і керованим. Субєкти В.: ресуси і засоби і ті, хто їх реалізує. Обєкти: все на що націлена влада. Важливою властивістю пол буття є пол час— сутнісна характеристика змісту пол життя на певному конкретно-історичному етапі його розвитку. Це час пол подій, що визначає все пол життя. Суб'єкт пол живе в певний пол час. Пол простір – це масштаби та глибина меж, опанованих пол діяльністю. Межі пол простору визначені існуванням об’єднаних спільним інтересом великих груп людей, які ведуть боротьбу за цілі та результати пол характеру. Основу пол простору становлять пол партії – стрижневий елемент гром сусп.
Форми державного устрою. Організація державної влади в Україні.
Форми держ. устрою. Організація держ. влади в Укр|устрою|. ФДУ|устрою| — це елемент форми держ, що хар. внутрішню структуру д-ви, спосіб його пол. і тер. ділення|поділки|, що обумовлює|зумовлює| певні взаємини органів всієї держ. з|із| органами його складових частин. Проста (унітарна д-ва).|Складна (імперія, федерація, конфедерація). ФДУ:1) унітарна (проста, єдина д-ва, частини|частки| якої є адмін.-тер. одиницями і не володіють ознаками держ суверенітету; у нім існує єдина сист. законодавства (Польща, Угорщина, Болгарія, Італія). Унітарні д-ви є централізованими (Швеція, Данія) |тощо|, децентралізовані (Іспанія, Франція) , в яких крупні регіони користуються широкою автономією, самостійно вирішують|рішають| передані їм у ведення центр органами питання); 2) федеральна (складна, союзна д-ва, частини|частки| якої є держ утвореннями і володіють в тій чи іншій мірі держ суверенітетом і іншими ознаками державності; у нім поряд з|поряд із| федеральними найвищий орган і федеральним законодавством існують найвищий орган і законодавство суб'єктів федерації (Німеччина|Германії|, Мексика, Канада); Ф можуть бути побудовані|спорудити| по тер. (США) або за нац.-тер. принципом (Росія). Ф будуються на основі розподілу функцій між її суб'єктами і центром, зафіксованого в союзній конституції, яка може бути змінена лише|тільки| з відома суб'єктів федерації. Одна частина|частка| повноважень є винятковою компетних союзних органів, інша — суб'єктів Ф, третя — спільною|сумісною| компетенцією союзу|спілки| і його членів); 3) конфедерація (тимчас. союз|спілка| держ, що утв. для досягнення пол, військ.|воєнних|, ек.). К не володіє суверенітетом, бо відсутні заг|спільний| для суб'єктів, що об'єдналися, центр. держ апарат і єдина сист зак-ва. В рамках|у рамках| К можуть створюватися союзні органи, але|та| лише по тих проблемах, ради вирішення яких вони об'єдналися, і лише координуючої властивості. Нім-й союз (1815-1867), Швей-кий союз (1815-1848) Орг держ влади в Україні. 1)У перехідний і змішаний характер, перебувають у стадії становлення. 2)держ лад У утверджує в У нац. д-ву. 3)як свідчить процес державотворення в У в останні роки, утверджується як європейська д-ва, якій притаманні істотні риси більшості європейських держ. Підтвердженням є КУ 1996 р. 4)У з моменту прогол своєї незалежності виступає як важливий міжнар фактор, який впливає на інші д-ви і міжнародні орг. й зазнає відповідно значного впливу з їх боку.