Хід заняття:

1. Контроль вихідного рівня знань студентів з даної теми (на основі перелічених питань змісту теми ).

2. Практична частина

2.1 Характеристика етапів роботи

2.1.1 Вивчення представників класу Стьожкові черви

а) ціп"як озброєний - збудник теніозу, ціп"як неозброєний - збудник теніаринхозу

На фіксованих препаратах познайомитись з зовнішньою будовою ціп"яків свинячого і бичачого. На передньому кінці тіла знаходиться головка - сколекс, далі шийка і потім - стробіла, що складається із члеників - проглотид. Розміри тіла ціп`яка свинячого 1,5 - 2 м, бичачого - 4 -10 м.

Головка свинячого ціп`яка має 4 присоски і подвійний віночок гачечків, а бичачого лише 4 присоски.

Розглянути і порівняти будову гермафродитних проглотид гельмінтів. По боках добре видно канали протонефридіальної видільної системи, які тягнуться вздовж тіла і з`єднуються поперечними анастомозами в кожному членику. В центральній частині розташована гермафродитна статева система. Чоловіча представлена багаточисельними сім`яниками. Від них відходять сім`явивідні канали, які збираються у сім`явипорскувальний канал, який заходить у статеву клоаку. В задній частині членика розташований яйник. У ціп`яка озброєного він має дві великі долі округлої форми і одну маленьку, яка називається додатковою, а у неозброєного лише дві округлі долі. Між долями яйника видно оотип. Від нього починається трубчаста матка. Нижче яєчника розташовані жовтівники.

Розглянути під мікроскопом препарати зрілих проглотид гельмінтів. Довжина цих члеників є більшою за ширину. Звернемо увагу, що із органів статевої системи видно лише матку, яка у ціп`яка озброєного має від 7 до 12 бокових розгалужень, а у ціп`яка неозброєного - від 17 до 35 розгалужень з кожного боку, сім`явипорскувальний канал і піхву.

б) ціп`як карликовий - збудник гіменолепідозу

Має довжину від 1 до 5 см. У стробілі 200 і більше члеників. На грушоподібному сколексі розташовані 4 присоски і хоботок з віночком гачків.

2.2 Оформлення результатів практичної роботи

Зарисувати в альбом сколекси, гермафродитні і зрілі членики ціп`яків озброєного, неозброєного, цикл розвитку у ворсинках тонкого кишечника ціп"яка карликового, яйце. Описати за схемою вище розглянутих гельмінтів.

3. Вироблення практичних навиків

На основі знань морфо-анатомічних особливостей будови сколекса, гермафродитних і зрілих члеників вміти визначити ціп’яка озброєного, неозброєного, карликового.

4. Питання для контролю засвоєння теми

1.Характерні особливості будови стьожкових червів і їх пристосування до паразитизму. 2.Відмінності в морфо-анатомічній будові ціп`яків озброєного і неозброєного.

3.Цистицеркоз, збудник захворювання, діагностика і профілактика

4.Патогенна дія ціп`яків озброєного та неозброєного, діагностика і профілактика.

5.Морфологічні особливості будови та життєвий цикл ціп`яка карликового.

6.Патогенна дія ціп`яка карликового, діагностика і профілактика гіменолепідозу.

5. Тестовий контроль до практичного заняття № 28

1. У фекаліях хворого з розладами травлення виявлені зрілі нерухомі членики ціп’яка; матка в них має 7-12 бічних відгалужень. Який це може бути вид гельмінта?

A. Ціп’як озброєний

B. Ціп’як неозброєний

C. Ціп’як карликовий

D. Стьожак широкий

E. Ціп’як ехінокока

2. Вкажіть, яке захворювання викликає озброєний ціп’як:

A. Дифілоботріоз

B. Теніоз

C. Гіменолепідоз

D. Ехінококоз

E. Теніаринхоз

3. Виберіть діагностичну ознаку зрілих проглотид ціп’яка неозброєного:

A. Наявність у гермафродитних члениках трьох гілок яєчника

B. Трубчаста матка, яка не має отвору

C. Розкидані сім’яники

D. 17-35 відгалужень матки

E. Наявність оотипу

4. Вкажіть латинську назву ціп′яка неозброєного:

A. Taenia solium

B. Hymenolepis nana

C. Diphyllobotrium latum

D. Echinococcus granulosus

E. Taeniarhynchus saginatus

5. Виберіть діагностичну ознаку зрілих проглотид ціп’яка озброєного:

A. Наявність у гермафродитних члениках трьох гілок яєчника

B. Трубчаста матка, яка не має отвору

C. Розкидані сім’яники

D. 7-12 відгалужень матки

E. Наявність оотипу

6. У ціп’яка неозброєного розвивається фіна типу:

A. Цистицеркоїд

B. Ценур

C. Цистицерк

D. Ехінокок

E. Плероцеркоїд

7. Вкажіть латинську назву ціп’яка карликового:

A. Taenia solium

B. Hymenolepis nana

C. Diphyllobotrium latum

D. Echinococcus granulosus

E. Taeniarhynchus saginatus

8. Зрілі проглотиди озброєного і неозброєного ціп’яків відрізняються кількістю:

A. Сім’яників

B. Сім’явиносних канальців

C. Жовтівників

D. Часток яйників

E. Відгалужень матки

9. Вкажіть місце розвитку фіни ціп’яка карликового:

А. Кров

В. М’зи

С. Ворсинки кишок

D. Епітелій шлунку

Е. Альвеоли легень

10. На ринку батько купив свинину. Якою хворобою можуть заразитися члени сім"ї, якщо це м"ясо не пройшло термічної обробки?

A. Теніозом.

B. Теніаринхозом.

C. Гіменолепідозом.

D. Ехінококозом.

E. Фасціольозом

Граф логічної структури до заняття № 28

Тип Плоскі черви.

Клас Стьожкові черви.

Види	Taenia solium	Taeniarhynchus saginatus	Hymenolepis nana
Місце паразитування	тонка кишка	тонка кишка	тонка кишка
Інвазійна стадія	фіна (цистицерк)	фіна (цистицерк), фінозне м’ясо ВРХ	Яйце
Шляхи інвазії	недостатня термічна обробка свинини	недостатня термічна обробка яловичини	яйцями з брудними руками
Остаточний хазяїн	людина	людина	людина
Проміжний хазяїн	свиня, людина	велика рогата худоба	людина
Стадії розвитку	зріла проглотида з яйцями  свиня (онкосфера, фіна цистицерк)  людина (ст.зр.ф.)	зріла проглотида з яйцями  ВРХ (онкосфера, фіна цисти-церк)  людина (ст.зр.ф.)	яйце з онкосферою  кишка (онкосфера, фіна цистицеркоїд, ст.зр.ф.)
Захворювання	теніоз, цистицеркоз	теніаринхоз	гіменолепідоз
Лабораторна діагностика	мікроскопічне дослідження фекалій на наявність зрілих проглотид	мікроскопічне дослідження фекалій на наявність зрілих проглотид	овоскопія фекалій
Профілактика	санітарно-ветеринарна експертиза свинини, термічна обробка м’яса	санітарно-ветеринарна експертиза яловичини, термічна обробка м’яса	дотримання правил особистої гігієни

ЗАНЯТТЯ № 29

Тема: Тип Плоскі черви - Plathelminthes

Клас Стьожкові черви – Cestoidea

Стьожак широкий - Diphyllobothrium latum

Ехінокок –Echinococcus granulоsus

Альвеокок – Alveococcus multiloculаris

Вид заняття: лабораторно-практичне.

Актуальність теми: для вивчення профілактики дифілоботріозу, ехінококозу та альвеолярного ехінококозу, ознайомитись із циклом розвитку гельмінтів, що викликають ці захворювання, та шляхами інвазії.

Мета заняття: знати біологію особливостей та медичне значення представників цестод, діагностичні ознаки, цикли їх розвитку, шляхи зараження, діагностику і профілактику. Вміти ідентифікувати стьожака широкого, ехінокока, альвеокока.