Жахлива iсторiя
Бруно Ферреро
Один хлопець учинив крадiжку, через якийсь час справа випливла на поверхню. Хлопець страшенно боявся реакцiї свого батька – чоловiка гiдного i шанованого у мiстi.
Атмосфера в домі була страшенно напруженою. Пiсля вечерi залишилися тiльки батько та син.
Хлопець з острахом чекав, що буде далi, але батько за вечiр не вимовив анi слова.
Несподiвано батько встав i підiйшов до камiна. Вiн узяв до рук залiзну кочергу. Кочерга мала загостренi зубцi i була розпечена до червоного. Батько мовчки наблизився до столу. Переляканий хлопець не зводив iз батька широко вiдкритих очей.
Батько став бiля сина, поклав свою руку на стiл, а потiм проколов її розпеченим залiзом. При цьому вiн не вимовив нi слова.
Запитання. (Бруно Ферреро)
Поясніть вчинок батька.
Чи вважаєте ви, що батьки несуть відповідальність за виховання дітей?
Як ви гадаєте, чи зміниться поведінка сина після такої жахливої історії?
Розділ «людина і світ» Тема: «Земля – спільний дім для всіх людей»
Камінь
Василь Сухомлинський
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.
Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Він подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в крини цю? Ото, мабуть, булькне дуже!»
Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі.
Камінь упав на дно криниці й закрив джерело.
Вода перестала наповнювати криницю.
Криниця засохла.
Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки потекли кудись в інше місце.
На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів в інший луг.
Замовкла соловейкова пісня.
Сумно стало в лузі.
Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця.
Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки.
«Де ж воно все поділося?» – подумав дідусь.
Робота з текстом казки
Творчі завдання
Уявіть, що у вас є чарівний пристрій «Стоп-текст». У якому місці оповідання ви б скористалися ним, щоб зупинити і змінити розповідь? Напишіть власне продовження оповідання.
Орієнтовне виконання завдання
«Одного разу до криниці прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Він подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне.
Підняв камінь…»
Стоп-текст
Власне продовження твору
«Підняв камінь хлопчик, постояв над криницею і задумався: «А чи не порушить мій камінь джерела, чи не нашкодить криниці? Криниця приносить усьому живому скільки користі. Страшно, якщо мій камінь уб’є її».
Уявив хлопчик на мить, як зруйнує його камінь джерело, як обміліє, а потім висохне криниця, як загине дуб і всі рослини, які живляться її джерельною водою, як подорожні у спекотних день не зможуть відпочити біля криниці і втамувати спрагу.
Страшно стало хлопчику, що його витівка може обернутися таким великим лихом для криниці і для всього живого. Закинув хлопчик камінця подалі в ліс і почув, як вдячно хлюпнула водиця: «Спасибі тобі, хлопчику, за те, що не вчинив нерозсудливо! Твоя нерозсудливість могла би коштувати дорого!»…
Через багато-багато років хлопчик став стареньким дідусем. Доля знову привела його до криниці. Спочатку він навіть не впізнав місцевості. Дуб виріс таким могутнім, що ніби закривав своїми величезними гілками півнеба. Напився дідусь холодної і смачної води, втамував спрагу і сів у затінку спочити.
На серці його було спокійно і радісно…»
Об’єднайтеся в групи, розгляньте малюнки із зображенням природи біля криниці. Складіть листа хлопчику, в якому переконайте його не кидати камінь у криницю – не губити природу.
Орієнтовне виконання завдання
Лист хлопчику із оповідання В.Сухомлинського «Камінь»
Х
лопчику!
Ми просимо тебе не кидати камінь у
криницю. Твоя нерозумна витівка може
стати причиною знищення криниці. Подивиь,
як гарно навколо! Яка свіжа зелень,
різнобарв’я квітів! Як гарно співають
пташки на деревах! Звіряткам добре і
затишно біля джерела.
Твій камінь може закрити джерело, і з часом криниця висохне. А разом з нею засохнуть квіти і трави. Той дуб, у тіні якого ти зараз стоїш, також загине без вологи. А звірі, щоб не загинути, змушені будуть залишити свої домівки і вирушити в інші місця.
Хлопчику, зупинись! Не вбивай життя лісу!