Дві хустини

Бруно Ферреро «Сорок казок у пус­телі»

Прогнозоване читання

Учитель читає початок твору.

Одна дівчинка, підходячи до дитячого садка, завжди приносила у сумоч­ці дві хустинки. Вихователька спитала її, чому.

• Бо так сказала мені моя мама, – відповіла дівчинка.

• А для чого вони тобі? – питає далі вихователька.

• Одна для носа ...

• А друга?

• А друга ... друга ... – і дівчинка опустила очі.

Зупинка

Завдання. Висловіть припущення, для чого мама дає доньці у дитячий садочок дві носові хустинки?

Продовження читання

• А друга? – наполягала вихователька.

• Щоб витирати очі моїх товаришів і товаришок, коли вони плачуть.

Запитання

• Чого хотіла мама навчити дівчинку? (Бути співчутливою, виявляти доброзичливість, ділити горе друзів).

• А ви носите до школи дві хустинки? Чи варто, на вашу думку, це робити?  

Що плекаємо, те й виростає

Притча Бруно Ферреро

Одного разу учні прийшли до Мудреця і запитали його: чому погані схильності легко оволодівають людиною, а добрі – важко, і залишаються не міцними в ній.

– Що буде, якщо здорове насіння залишити на сонці, а хворе зарити в землю? – запитав старець.

– Добре насіння, що залишено без ґрунту, загине, а погане насіння проросте, дасть хворий паросток і худий плід, – відповіли учні.

– Так роблять люди: замість того, щоб таємно творити добрі справи і глибоко в душі ростити добрі початки, вони виставляють їх напоказ і тим гублять. А свої недоліки і гріхи, щоб їх не побачили інші, люди ховають глибоко в душі. Там вони ростуть і гублять людини в самому її серці.

Запитання для обговорення

• Чому не варто виставляти добрі справи напоказ?

• Як «глибоко в душі ростити добрі початки»?

• Як викорінювати з душі недоліки і гріхи?

Звершай лише добро

Л. Забашта

Сказав мудрець: «Живи, добро звершай, Та нагород за це не вимагай. Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи і від звіра. Хай оживає істина стара: Людина починається з добра!

РОЗДІЛ «ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ»

Тема: «Ознайомлення із громадянськими правами та обов’язками»

Склянка води

В.О. Сухомлинський

Юрків дідусь занедужав. Дідусеві вісімдесят п'ять років.

Він знає чимало цікавих казок та дивних бувальщин, які любить слухати Юрко.

А зараз дідусь лежить і важко дихає. Мама наказала:

– Сиди, Юрку, біля дідуся, доглядай за ним. Попросить води – подай свіжої, попросить відчинити вікно – відчини.

Юрко сидів біля постелі хворого дідуся, читав книжку. За півдня дідусь разів зо три попросив води.

Набридло хлопцеві сидіти. Поклав книжку на стіл, тихо вийшов з хати й побіг до хлопців грати у футбол.

Кілька годин гуляв Юрко на стадіоні, вже й сонце до заходу схилилось. Та неспокійно було в нього на душі. Щось немов гнітило його. Покинув Юрко гру, побіг додому.

Ледь відчинив двері, підійшов до ліжка - й упав на коліна. Дідусь лежав мертвий. А в склянці не було й краплини води.

Потім усе життя Юрка мучили докори сумління. Він думав: дідусь, мабуть, помер тому, що не було води. Йому хотілося пити, а в склянці - ні краплини. А він у м'яч грав із хлопцями.

– Роби не те, що хочеться, а те, що треба, – навчав Юрко свого сина.

Робота з текстом оповідання

«Мозковий штурм»

• Що «треба робити» хлопчику (що входить в коло його обов’язків)? (Ходити до школи, гарно навчатися, допомагати рідним по господарству, піклуватися про молодших сестричок і братиків, доглядати за хворими тощо).

• А що «хочеться» робити хлопчикам? (Грати у різні ігри, у тому числі комп’ютерні, дивитися телевізор, спілкуватися з друзями тощо)

Складання семантичної карти до слова «обов’язок»

Метод «Спрямоване читання»

Читання учнів «про себе» учитель спрямовує за допомогою запитань рівня «розуміння». Діти читають із зупинками, роблячи паузи, щоб обговорити кожні кілька абзаців.

Завдання

1. Прочитайте оповідання до слів «…побіг до хлопців грати в м’яча». Знайдіть відповідь на запитання: які стосунки були між дідусем та онуком? (Теплі, родинні. Юрко любив слухати дідусеві казки і бувальщини).

2. Прочитайте оповідання до слів «А в склянці не було й краплини води». Доведіть, що Юрко любив свого дідуся. (Любив, тому що «неспокійно було в нього на душі. Щось немов гнітило його… упав на коліна перед мертвим дідусем»).

3. Дочитайте оповідання до кінця, дайте відповідь на запитання: Яким уроком на все життя стала ця історія для Юрка? (Роби не те, що хочеться, а те, що треба, – навчав Юрко свого сина).

Вправа «Добре-погано»

Що автор схвалює, а що засуджує в оповіданні?

Погано	Добре
Юрко не виконав свого обов’язку: залишив помираючого дідуся одного	Юрко на все життя зрозумів, що людина завжди повинна виконувати свої обов’язки