Два товариші
Л. Толстой
Ішли
лісом два товариші, і вискочив проти
них ведмідь. Один кинувся навтьоки,
виліз на дерево й заховався, а другий
залишився на дорозі. Робити йому було
нічого: він упав на землю і вдав, що
мертвий. Ведмідь підійшов до нього і
почав нюхати, а той і дихати перестав.
Ведмідь понюхав його обличчя, подумав,
що мертвий, і відійшов. Коли ведмідь
пішов, хлопчик зліз із дерева і сміється:
– Ну що, – каже, – ведмідь тобі на вухо сказав?
– А він сказав мені, що погані ті люди, які в біді від товаришів тікають.
Методичний коментар
Учитель читає текст до кінця, не зачитуючи останньої фрази (відповіді другого товариша). Ставить запитання: «Як ви гадаєте, що відповів другий товариш?»
Робота з текстом казки
Прокоментуйте поведінку кожного із товаришів.
Висловіть свою думку: чи можна першого товариша назвати справжнім другом?
Як би ви вчинили в подібній ситуації?
Несправжні друзі
Притча
В одного хлопця було багато друзів. Він дуже пишався цим і завжди говорив своєму батькові, що в разі чого він в біді не залишиться. Йшов час, юнак зустрів свою любов і вирішив одружитися. Підготовкою до весілля займався його батько. Запрошення теж він розсилав.
Настав день весілля, але ніхто з друзів нареченого не прийшов. Хлопець розсердився на батька.
– Ти напевно адреси переплутав!
На що батько сумно відповів:
– Ні, не переплутав. Тільки замість запрошень на весілля я відправив твоїм друзям записки з проханням про допомогу ...
Робота з текстом притчі
Як ви зрозуміли, чому на весілля хлопця його друзі не прийшли?
Чи справді хлопець мав багато друзів, як він вважав?
Яке із прислів’їв про дружбу пояснює зміст притчі? (Друзі пізнаються у біді).
Що б ви порадили юнакові, який своє весілля святкував на самоті?
Ведмежа послуга
Українська народна казка
В
одному лісі жили їжачок і білочка. Вони
були великими друзями. Разом проводили
багато часу. Їжачок пригощав білочку
різними ласощами.
Та одного разу трапилося так, що вони посварилися. На одинокій дикій груші, яка росла на узліссі, достигла велика груша. Друзі помітили і вирішили поласувати нею. Як же її дістати? Білочка швиденько стрибнула на гілочку, але груша не втрималася своїм хвостиком і зірвалася з гілочки. Тож руда ласунка не встигла підхопити її. Їжачок знизу помітив, куди падала грушка, і тому швиденько клубочком покотився в те місце, де вона впала.
Груша була така соковита і ароматна, що друзі не втрималися і посварилися через неї. Кожному хотілося її з’їсти, не поділившись із другом.
Довго вони сварилися, і ось їжачок говорить:
— Ходімо до ведмедя, він нас розсудить.
Білочка погодилася. Довго вони розшукували його, та нарешті знайшли у малиннику. Колишні друзі, перебиваючи один одного, розповіли про свою пригоду. Ведмідь їх уважно вислухав, і сказав:
– Грушу я забираю собі.
Білочка із їжачком здивовано вигукнули:
– Чому?!
– Тому, що я найбільший лісовий мешканець, тож усе, що знаходиться в цьому лісі, моє.
Так і ні з чим повернулися білочка з їжачком після сварки.
Отже, ніколи не сваріться, а добре подумайте і правильно розсудіть, щоб із вами не трапилося такого, як із білочкою та їжачком.
Робота з текстом казки
Чому друзі білочка і їжачок посварилися?
Чому вони звернулися до ведмедя? Що вони від нього очікували?
Чи допоміг звірам ведмідь? Чому його вчинок можна назвати ведмежою послугою?
Словникова робота
Ведмежа послуга – це сталий вираз. Хто знає, що він означає?
З’ясування значення вислову “Ведмежа послуга»
Ведмежа послуга – невдала послуга, яка спричинила до неприємності.
Моделювання ситуації
Давайте обговоримо ситуацію, у якій хлопчик зробив ведмежу послугу своєму однокласнику.
Учень 4-го класу Андрійко захворів і не ходив до школи майже місяць. Мама боялася, що Андрійко відстане у навчанні, тому попрохала сусідського хлопчика Віталика, однокласника Андрійка, щоб той приходив до хворого хлопчика, пояснював йому той матеріал, який діти вивчали в класі, і допомагав робити домашні завдання. Відмінник Віталик майже щодня заходив до Андрійка, але не пояснював матеріал, а просто давав йому свої зошити із зробленими домашніми завданнями. Андрійко старанно переписував виконані завдання у свої зошити. Мама була задоволена, коли бачила охайно і правильно виконані домашні завдання у зошиті свого сина.
Коли через місяць Андрійко з’явився на заняттях у школі, він зовсім нічого не міг зрозуміти, про що говорить учитель. А першу контрольну роботу він написав на двійку.
Андрійко тихо плакав, коли до нього підійшов Віталик. Хлопчик розгублено звернувся до Андрійка: «Ти ж знаєш – я хотів, щоб було як краще!»
Як ви гадаєте, послугу Віталика можна назвати ведмежою?
Бесіда особистісного характеру
Чому потрібно уникати робити людям «ведмежу послугу»?
Чи є серед ваших друзів такі, які люблять надавати ведмежу послугу?
Чи розкажете ви своїм друзям казку «Ведмежа послуга»? Чому?