3. Як «звучить» весна? Назвіть звуки весни. Чому хлопчик не чув весняного співу пташок?

4. Рольова гра «Дідусь і хлопчик»

Завдання: Об’єднайтеся в пари і оберіть ролі дідуся і хлопчика. Складіть діалог: хлопчик розповідає про причину своїх сліз, дідусь заспокоює хлопчика.

4. Чому розмову дідуся з хлопчиком автор називає «майже чарівною»?

5. Заповніть таблицю «Весна очима хлопчика: до і після розмови з дідусем».

Весна до розмови з дідусем	Весна після розмови з дідусем
Не бачив, як квітнуть сади.	Почув, як весело щебечуть пташки
Не чув, як щебечуть пташки.	Побачив, як квітнуть сади.
Небо здавалося чорним.	Побачив журавлиний ключ.
Журавлиний ключ як сльоза.	«А зараз весна!»

4. Чи бували «чарівні розмови» у вашому житті? Хто вас заспокоїв? Розкажіть подібний випадок.

Гра «Павутинка»

Діти сідають у коло. Кидають один одному клубок із нитками так, щоб утворилася «павутинка доброго слова». При цьому продовжують речення: «Добре слово здатне …» (Наприклад. Добре слово здатне допомогти людині у тяжку хвилину. Добре слово здатне заспокоїти людину. Добре слово здатне розвеселити людину).

Знайте всі

Е. Саталкіна

Знайте всі, як два по два, Що образливі слова І на вулиці, і вдома Вибухають, наче бомба, Б’ють в лице, шмалкіші вітру, Ще й забруднюють повітря; Заважають їсти, спати … То навіщо їх казати? А слова ласкаві, щирі З пліч знімають смутку гирі, Добрі усмішки дарують, Пестять, міць дають, лікують, Розганяють чорні хмари … Їх вживайте – ви ж не скнари! Робота з текстом вірша

• У вірші йдеться про образливі і ласкаві слова. Яке лихо людям приносять «образливі слова»? Зачитайте.

• Яке добро людям дарують ласкаві слова?

• Чи погоджуєтесь ви з тим, що образливі слова мають руйнівну силу («вибухають», «б’ють», «заважають»)? Чи доводилося вам на собі відчути руйнівну силу образливих слів? Хто хоче про це розповісти?

• Чи погоджуєтесь ви з тим, що ласкаві слова «пестять, міць дають, лікують»? Хто на собі відчув «лікувальні» властивості добрих слів? Хто хоче про це розповісти?

• Вірш має назву «Знайте всі». Чи справді це так важливо – знати про властивості «образливих» і «ласкавих» слів? Чому?

Розчароване слово

(За Н. Сьоміним)

Після уроків, увечері Сашко довго катався на подвір’ї на ковзанах.

– Іди додому, – сказала мама, – час уроки готувати.

– Ще трішечки, – попросив Сашко.

– Іди додому, Сашко, будь ласка, – сказала мама.

Та Сашко не слухав і помчав на протилежний край подвір’я.

За годину він прийшов додому втомлений і брудний. Кинув на підлогу куртку і сказав:

• Мамо, повісь, будь ласка!

• Сам повісь, наймитів у нас немає, – відповіла мама.

Хлопчик повісив куртку і почав розв’язувати задачу. Але задача не піддавалася.

• Допоможи мені розв’язати задачу, мамо, – попросив Сашко, – будь ласка! Мама мовчала.

• Будь ласка! – повторив Сашко. – Адже я говорю чарівне слово.

• Ні, тепер це слово вже не чарівне, – відповіла мама, – тепер воно хитре і ледаче. Вся чарівна сила його зникла.

• Як це? – здивувався Сашко. – Хіба ж слово може змінитись?

• А ти сам поміркуй і з’ясуй, – сказала мама і вийшла з кімнати, залишивши Сашка самого.

• Шкода, розчарувалося чарівне слово, подумав Сашко. – Чому так сталося? Бесіда за змістом твору

1. Чому зникла чарівна сила слова «будь ласка»?

2. За яких умов слово «будь ласка» зберігає свою чарівну силу?

3. Що повинен був сказати Сашко мамі, коли прийшов додому?

4. Що б ви порадили Сашкові, щоб його «будь ласка» знову набуло чарівної сили?

РОЗДІЛ «ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ»